"В Україні досі зареєстрована партія на чолі з Пушиліним": інтерв'ю зі "Слугою народу" Олександром Качурою

10 листопада 2019, 07:51

Віталій Рябошапка Віталій Рябошапка

Сайт "Сьогодні" поговорив про новий Виборчий кодекс із заступником голови Комітету ВР з питань державної влади і місцевого самоврядування

У липні 2019-го, вже під кінець своєї каденції, Верховна Рада затвердила багатостраждальний Виборчий кодекс України. Проект почали розробляти ще десять років тому – при президенті Ющенку. Вперше подали на розгляд при Януковичі. Переробили і затвердили в першому читанні при Порошенку. І вже при Зеленському, пройшовши "катування" чотирма тисячами правок, Кодекс, нарешті, був ухвалений. Здавалося, на цьому історія Кодексу як законопроекту добігла кінця – щоб він став законом, залишалося дочекатися підпису Володимира Зеленського під документом. Але новий керманич держави Кодекс не підписав, повернувши його до парламенту.

Реклама

У своїх пропозиціях до проекту президент детально розписав 17 ключових позицій, які, на його думку, необхідно змінити в документі. Зокрема, президент зазначив складність запропонованої системи, вказавши, що в Кодексі прописана, скоріше, пропорційна система з закритими списками, а не відкритими. Викликали питання прописані в Кодексі, але, які важко в такому вигляді реалізувати на практиці, принципи гендерної рівності. Відсутність прописаних механізмів, що дозволяють голосувати переселенцям без зміни місця голосування. І так далі.

"Наведений перелік зауважень далеко не повний", – зазначив у пропозиціях президент. Чим, по суті, відкрив можливість профільному парламентському комітету попрацювати, крім зазначених главою держави, і над іншими пунктами Кодексу. На початку жовтня парламент ухвалив рішення підготувати проект Кодексу до повторного розгляду. Зрозуміло, допрацювавши з урахуванням пропозицій президента.

Про те, як триває робота над документом і яких змін в результаті варто очікувати за результатами роботи, сайт "Сьогодні" поговорив з народним депутатом, заступником голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександром Качурою.

- Почнемо, мабуть, з кінця. На якому етапі перебуває робота над Виборчим кодексом, і на коли призначено deadline? Тобто коли готовий, доопрацьований проект буде винесений в зал для остаточного затвердження?

Реклама

- На роботу над проектом ми відвели собі два місяці. Завершити її плануємо до Нового року. Так, щоб вже на цій сесії, яка закінчиться в січні, документ був проголосований.

- Чи встигнете? Попередній парламент вносив правки в проект кілька місяців. Ще кілька місяців робоча група систематизувала і зводила їх. Вам же належить вивчити документ, внести в нього президентські пропозиції, багато з яких носять характер системних ...

- Вивчати не доведеться. Ми, як кажуть, "глибоко в темі". Справа в тому, що, коли Кодекс потрапив на підпис президенту Зеленському, з ініціативи глави держави в Офісі президента була створена робоча група, яка вивчала, чи можна його підписувати, чи ні. До групи входили Олександр Корнієнко, Аліна Загоруйко, я, як юрист партії. За підсумками роботи групи і були виписані пропозиції президента до Кодексу. Тобто у президента і у нас є чітке розуміння, що потрібно міняти.

Крім того, коли пропозиції президента надійшли в парламент, ми зібрали всіх фахівців, представників громадських організацій – "Опору" і т.д. У яких були свої пропозиції до Кодексу, але вони не були враховані попереднім парламентом. Таким чином, зараз ми працюємо над тим, щоб внести до Кодексу пропозиції президента і врахувати, по можливості, пропозиції громадських організацій.

Якщо по суті, то, по-перше, в Кодексі доволі багато "мертвонароджених" норм. Які не могли бути реалізовані на практиці. По-друге, хоча всі казали про "відкриті списки", насправді в ухваленому документі була зафіксована прихована "мажоритарка". Кодекс у цьому плані не вирішував проблему політичної корупції, коли кандидат, що володіє коштами, міг, по суті, "купити" собі депутатський мандат в окрузі. Крім того, масштаби корупції могли збільшитися. В силу хоча б того, що збільшувалися розміри округів, і тільки "грошові мішки" могли б дозволити собі активну агітацію в межах цих збільшених округів.

Реклама

Крім того, президент звернув особливу увагу на складність виписаної в Кодексі виборчої системи. Дуже складно виписаний механізм підрахунку голосів, що загрожує можливими маніпуляціями і зловживаннями. Там сам чорт ногу зломить! Коли я розмовляв з цього питання з деякими членами ЦВК – з минулого ще складу, – вони не змогли мені прояснити деякі моменти, самі не розуміли. Можете уявити, якщо член ЦВК не може розібратися, то що буде на рівні окружних і дільничних комісій!

Ми вивчали досвід деяких західних країн, де застосовувалася схожа система, але потім від неї відмовилися. Там було до 30% зіпсованих бюлетенів. Просто тому, що система була складною, громадяни не могли розібратися.

- Давайте по порядку. Система за відкритими списками – те, про що говорив президент Зеленський ще в своїй інавгураційній промові. Якою вона буде? (Нагадаємо, Кодекс в існуючій редакції передбачає, що в країні буде створено 27 округів. Партії подають на вибори один загальнодержавний список, а також список по кожному округу. Виборцям пропонується голосувати за партію, а також за кандидата від неї в окрузі).

- Це питання дискутується. Є кілька підходів. Особисто я прихильник системи, яка передбачає, що буде один загальнодержавний округ і в ньому відкриті списки. І навіть розробив драфт виборчого бюлетеня – як це виглядатиме. Припустимо, є 25 партій, які йдуть на вибори. У бюлетені йде список цих партій. Нижче – 300 цифр: за кількістю народних депутатів у майбутньому парламенті. На виборчих дільницях ж вивішуються списки партій. І виборець голосує за політичну силу і за конкретного її представника, обводячи цифру кружечком. Якщо ж він конкретного кандидата не вибирає, вважається, що він просто проголосував за список партії в цілому. За підсумками в парламент проходять партії, які подолали бар'єр. І депутати з їхнього списку, які набрали в цілому по Україні найбільшу кількість голосів.

- Теж досить складно. І потім: зрозуміло ж, що виборці в масштабах країни будуть в першу чергу голосувати за лідерів партій. Тобто, припустимо, якщо в загальнодержавному списку партії "Слуга народу" першим буде йти Володимир Зеленський, а потім ще 299 кандидатів, очевидно, що 95% голосів піде Зеленському, а решта 5% розподіляться між рештою кандидатами. Це без образи ...

Реклама

- Тут є проблема. У Польщі, де використовувалася така система, саме так і було. Тому передбачається, що, якщо партія проходить бар'єр, її перша п'ятірка проходить в парламент автоматично. Тобто голоси, віддані за неї, "відсікаються", враховується черговість лише з кандидата, який посів шосте місце і нижче.

Плюс громадські організації запропонували внести норму, яка передбачає, що кандидат може пройти в парламент, лише набравши в кожній області певну кількість голосів. Щоб не було, що кандидат набирає більшість голосів лише в одній з областей, а в інших про нього нічого навіть не знають. Це буде свого роду "запобіжником" від проходу в парламент місцевих "феодалів", які раніше "засівали" свій округ і ставали депутатами. Після введення такої норми скупити голоси буде дуже дорого і технічно практично неможливо.

- А який відсоток голосів, як передбачається, кожен кандидат повинен набрати в кожній області?

- Була ідея, що кандидат отримає право брати участь у розподілі місць в парламенті тільки в тому випадку, якщо на кожному окрузі за нього було подано хоча б один голос. Але вона ще обговорюється.

В тренді
Чекаємо нові санкції. Стали відомі плани закритого засідання РНБО

- Ще варіанти реалізації пропорційної системи за відкритими списками розглядаються?

- Так. Друга модель передбачає відкриті регіональні партійні списки. Тобто партійний список з 300 кандидатів буде ділитися на число областей. І партії в кожній області подаватимуть 10-15 кандидатів. Виборець голосуватиме за партію і за кандидата від партії. Але я, як уже казав, виступаю за те, щоб бюлетень був максимально простим і зрозумілим для виборця. Щоб люди могли розібратися.

- Який передбачається зробити прохідний бар'єр? У прийнятій влітку редакції Кодексу це 5%.

- Питання обговорюється. Я виступаю за зниження до 3%. Якщо у нас не буде мажоритарної складової, а її не буде, є сенс політично детальніше структурувати парламент. Щоб відносно невеликі партії також отримали можливість бути представленими у Верховній Раді.

- У такому разі виникає ризик, що в парламент пройдуть "кишенькові" партії.

- Ми постараємося вирішити проблему "фейкових" політсил. Як юрист і депутат, я ініціював в Мін'юсті процедуру анулювання свідоцтв про реєстрацію партій, які або не брали участь у виборах протягом декількох десятків років, або порушували законодавство. Ви знаєте, що в Україні досі зареєстрована партія "МММ", яку очолює Денис Пушилін ?

- Той самий?

- Так, ватажок так званої "ДНР". Це абсурд якийсь! Коли я як адвокат звертався з цього питання, мені сказали, що "вони нічого не порушують". Як я розумію, у нашого нового міністра юстиції Дениса Малюськи є політична воля, щоб вирішити питання з подібними партіями. Які або не вели активної політичної діяльності, не брали участі у виборах, у тому числі місцевих, протягом останніх п'ятнадцяти років. Або, як у випадку із МММ, несвоєчасно створили осередки. Або подавали завідомо недостовірні дані під час реєстрації. Виходячи з трьох цих підстав, ми можемо очистити політичне поле від "кишенькових", "диванних", "фейковий" партій. Наскільки я знаю, міністр юстиції вже дав завдання профільному департаменту проаналізувати ситуацію і надати свої висновки щодо подачі в суд позовів щодо анулювання свідоцтв таких політсил. По суті, замість 320 партій в країні може залишитися близько сотні. Але тих, які дійсно реально ведуть політичну діяльність.

- Ви згадували про те, що Виборчий кодекс змінюватиметься в розрахунку на те, що Верховна Рада скоротиться до 300 депутатів. Але це питання ще ж не вирішене – зміни до Конституції ухвалені тільки в першому читанні.

- За скорочення кількості депутатів, так само як за скасування депутатської недоторканності, народ України проголосував на референдумі ще на початку 2000-х. Ми рішуче налаштовані імплементувати народну волю в законодавство.

- У пропозиціях президента Володимира Зеленського фігурує пункт про голосування переселенців. Раніше, до речі на цей момент звертали увагу і громадські організації. Так само як на складності з голосуванням українців, які перебувають за кордоном. Як вирішуватиметься проблема?

- Це комплексне питання. Мільйони громадян фактично позбавлені права голосу. Активістами вже напрацьований відповідний законопроект, і він буде імплементований в Кодекс. Йдеться про спрощення процедури голосування на парламентських виборах за фактичним місцем проживання громадянами, які не зареєстровані як тимчасово переміщені особи. Говорячи про фактичне місце проживання, ми маємо на увазі, звичайно, контрольовані території.

- Партії, які беруть участь у виборах, отримуватимуть державне фінансування?

- Тільки ті, хто пройде до парламенту.

- Затверджена редакція передбачає, що Кодекс набирає чинності з 1 січня 2023 року. Цю норму залишаєте?

- Вважаємо, що він повинен набути чинності раніше. Місцеві вибори навесні-восени 2020 роки ми хочемо провести вже за новим Кодексом.

Про те, які зміни в Кодекс будуть внесені в частині, що стосується місцевих виборів, читайте в другій частині інтерв'ю.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти