У Будапешті заговорили про автономію угорців у Карпатах: відповідь МЗС України

Суперечки України та Угорщини тривають. Так, Міністерство закордонних справ України розкритикувало Угорську постійну раду за заклики до автономії угорських спільнот Карпатського регіону. Про це йдеться у коментарі МЗС України щодо Комюніке XVIII засідання Угорської постійної ради.

"Засуджуючи заклики до автономії угорських спільнот Карпатського регіону, підкреслюємо, що національні меншини в Україні користуються конституційним правом на культурну автономію, і підтримка інших форм автономії суперечить українському законодавству і є посяганням на територіальну цілісність", – йдеться у заяві.

В контексті намірів угорської сторони реалізовувати програми з надання допомоги зарубіжним угорцям МЗС України зазначає, що процедура надання такої допомоги повинна узгоджуватися з країнами проживання угорських громад і надаватися "прозорим і недискримінаційним способом".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Міністерство також нагадує, що Конституційний суд України визнав закон "Про освіту" таким, що відповідає Конституції, і шість з семи рекомендацій Венеціанською комісією для імплементації цього закону вже враховані.

"Після виконання останньої, сьомої рекомендації ми очікуємо розблокування Будапештом діалогу України з НАТО", – підкреслили в МЗС.

Важливими для України є елементи комюніке з демонстрацією готовності до нормалізації відносин України і Угорщини, зазначили в Києві.

"Закликаємо угорську сторону припинити необгрунтовані звинувачення України в порушеннях прав угорської меншини і продовжити працювати над відновленням атмосфери довіри і добросусідської співпраці, що відповідає також інтересам національних меншин, які проживають в наших державах", – додали в МЗС України.

Відзначимо, Угорська постійна рада – це консультативний орган угорських політичних сил і закордонних угорських організацій, які проживають в країнах, що межують з Угорщиною.

Відносини Будапешта і Києва загострилися після прийняття в Україні нової редакції закону про освіту, в якій чітко визначається, що українська мова є обов'язковою для всіх органів влади та громадських організацій і обов'язковим для вивчення представниками всіх національних меншин. На думку Будапешта, закон порушує основні принципи Євросоюзу і Угоди про асоціацію України з ЄС. Своєю чергою, офіційний Київ заявив, що повністю гарантує захист прав нацменшин, а закон про мову розширює їх можливості відігравати важливу роль в українському суспільстві.

Нагадаємо, що Угорщина вже не вперше вимагає скасувати мовну норму закону про освіту.