У п'ятницю, 20 березня, запланована зустріч президента РФ Володимира Путіна з партнерами з Євразійського економічного союзу – президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим і главою Білорусі Олександром Лукашенком. Спочатку зустріч повинна була пройти 13 березня, але президент РФ більше тижня не з'являвся на публіці, а зустріч перенесли. За даними прес-служби Кремля, глави трьох держав мають намір обговорити не тільки економічні питання, а й ситуацію в Україні. Однак експерти, опитані "Сегодня.ua", значних результатів від переговорів не чекають.
"Якщо говорити в контексті України, то заяви будуть чисто протокольними. У цьому зацікавлені і Путін, і Лукашенко – як господар останньої мінської зустрічі в "нормандському форматі". Звичайно, лаври миротворчості не завадять і Назарбаєву, але серйозних заяв по Україні чекати не варто", – вважає директор Центру глобальних стратегій Вадим Карасьов.
На його думку, суть зустрічі для Кремля – це повернення віри в перспективність Євразійського економічного союзу.
"Путіну потрібно якось реанімувати Євразійський союз. Під впливом подій в Україні, після анексії Криму, Білорусія і Казахстан готові до того, щоб, як мінімум, не форсувати процеси в рамках Євразійського економічного союзу", – підкреслює експерт.
Сумнівається в перспективах цього об'єднання і політолог-міжнародник Олександр Палій.
"Це їхні внутрішні посиденьки, які спрямовані на інтеграцію в так званому Євразійському союзі, який сьогодні знаходиться в повному краху. Експорт Казахстану в країни ЄврАзЕС впав на 7% в порівнянні з показниками попереднього року, а білоруський експорт – майже на 40%. Їм потрібно якось виходити з ситуації, що склалася", – підкреслює Палій.
На думку експерта, від зустрічі не варто чекати якихось результатів щодо українського питання.
"Є мінські угоди, і якимось чином влазити туди Білорусії і Казахстану немає ніякого сенсу. Вони ж і так неодноразово демонстрували, що в українському питанні вони не підтримують Росію", – резюмував Палій.
У свою чергу професор політології НаУКМА Олексій Гарань припускає, що зустріч в Астані може посилити розбіжності Кремля з союзниками.
"Лукашенко і Назарбаєв дуже стривожені позицією Путіна щодо України. Адже так само Путін може поступити і по відношенню до їх країнам. Тим більше, що періодично Росія починає кампанію проти Лукашенка, вистачає протиріч і з Казахстаном. Поки складно сказати, чого можна чекати від цієї зустрічі. Але, судячи з тенденції, і Білорусія, і Казахстан розуміють, що російська політика створила загрозу для них самих", – говорить Гарань.
При цьому експерт акцентує увагу не на офіційних підсумках майбутніх переговорів, а на закуліссі.
"Швидше за все, зустріч завершиться обтічними коментарями про те, що необхідно дотримуватися мінських угод. Але реально те, що буде за лаштунками, що позиція Лукашенка і Назарбаєва відрізняється від позиції Путіна. А для України в нинішній ситуації вкрай важливо, що фронт навколо Путіна розколотий", – сказав він.
Московський політолог Андрій Окара вважає, що головна мета Кремля на переговорах в Астані – це нова присяга Путіну.
"Путіну потрібна гарантія, що і Лукашенко, і Назарбаєв зберігають вірність ідеї Митного, Євразійського союзу – це і є головний сенс зустрічі. Сама ідея Євразійського союзу сьогодні серйозно занепала, і їй необхідне нове перезавантаження", – вважає Окара.
На думку експерта, в нинішній ситуації максимум, чого може домогтися Кремль, – формальна підтримка.
"Назарбаєв і Лукашенко – це середнє коло "оборони" Кремля. І після чудесного "воскресіння" Путіна можна бути впевненим, що зустріч неодмінно відбудеться. Проте, підозрюю, і Лукашенко, і Назарбаєв постараються дуже двозначно і некатегорично висловлювати свою підтримку – і особисто Путіну, і самій ідеї Митного, Євразійського Союзу", – сказав він.
Зазначимо, що зустріч Путіна, Назарбаєва і Лукашенка буде проходити на тлі саміту лідерів ЄС 19-20 березня, де можуть прийняти рішення про продовження економічних санкцій проти РФ.
Читайте також:
- У Радбезі ООН розділилися думки щодо ситуації в Україні
- На політичне рішення кризи в Донбасі будуть потрібні десятиліття – МЗС Німеччини
- Кемерон пригрозив Путіну відібрати у Росії привілеї сучасного світу
- Путін визнав військове втручання Росії в Криму – Держдеп США
- МЗС Польщі звинувачує Путіна у наклепі