В Україні в 2020 році вперше пройде Парламентська асамблея Північноатлантичного Альянсу, повідомила перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко.
"Щойно отримала смс від голови нашої парламентської делегації в ПА НАТО Ірини Фриз з важливою і прекрасною новиною. Вперше в 2020 році в Україні пройде Парламентська асамблея НАТО", – написала вона на своїй сторінці в Фейсбук у неділю ввечері.
Геращенко вважає, що Україна робить правильні кроки на євроатлантичному шляху.
"Прекрасна робота нашої делегації ПА НАТО в Бухаресті, де сьогодні було прийнято це рішення. Ми – на правильному євроатлантичному шляху!", – додала вона.
Раніше постійний представник делегації в Парламентській асамблеї НАТО народний депутат України фракції Партії "Блок Петра Порошенка" Ірина Фриз повідомила, що резолюція ПА НАТО з інформаційної безпеки передбачає розширення допомоги країнам-партнерам, зокрема, Грузії, Молдові та Україні.
"Сьогодні на Постійному комітеті громадянського виміру безпеки ПА НАТО в Бухаресті було ухвалено проект резолюції" Протестуючи використання інформації як зброї ". В декларативною частини резолюції загрози в інформаційній сфері з боку Росії стоять поруч з погрозами з боку Ісламської Держави", – написала вона на своїй сторінці в Facebook в неділю.
Вона зазначила, що це вперше країни Альянсу публічно визнають, що кампанія з дезінформації і підриву спрямована на ослаблення і дестабілізацію євроатлантичного співтовариства і його інтеграційних процесів. Резолюцією встановлюється, що країни-члени НАТО повинні розробити і створити спеціальні підрозділи у взаємодії з приватними медіа-компаніями, з метою постійного моніторингу появи фейкових новин, ворожої пропаганди і протидії їм за допомогою фактів.
"Резолюція закликає збільшити фінансування інститутів Альянсу та спільних установ в інформаційній сфері, зокрема, Відділ громадської дипломатії НАТО і відповідних центрів компетенції (COE)", – повідомила Фриз.
Вона також зазначила, що документ передбачає ревізію майданчиків інститутів НАТО і збройних сил країн-членів у соціальних мережах, з метою підвищення рівня стратегічних комунікацій.
"Забезпечити обмін досвідом щодо захисту виборчих кампаній, політичних партій і виборчих комісій від кібератак. Забезпечити модернізацію журналістських стандартів у відповідь на загрозу з боку фейкових новин і акцентувати увагу на важливості перевірки фактів, незалежної розслідувальної журналістики", – написала нардеп.
В інформації зазначається, що документ передбачає продовження обмежувальних заходів щодо онлайн-активності терористів, підривних та дезінформаційних кампаній, що фінансуються державами, включаючи вилучення екстремістського контенту в тісній співпраці з приватними медіа стосовно введення міжнародних санкцій щодо осіб, залучених Росією до "мілітаризації" інформаційного простору.
Фриз зазначає, що резолюція передбачає заохочення медіа-компаній і соціальних мереж до приборкання незаконного контенту, розвитку "антитроллінгового" софта і програмного забезпечення з перевірки фактів, а також адаптації алгоритмів з метою посилення професійної журналістики і захисту користувачів соцмереж від онлайн-переслідування.
Документ передбачає розширення допомоги країнам-партнерам, зокрема, Грузії, Молдові та Україні в сфері стратегічних комунікацій.
"Впевнена, що завтра на сесії ПА НАТО ця вагома резолюція буде прийнята. Слід зазначити, що риторика наших партнерів набула якісних змін і від обговорення загроз інформаційних впливів ми перейшли до прийняття захисних механізмів", – додала Фриз.
Раніше Українська делегація в Парламентській асамблеї НАТО передала віце-президенту організації аналітичну доповідь про зв'язки РФ з терористичними організаціями на Близькому Сході і в Середній Азії, зокрема, з ІДІЛ, Талібаном, ХАМАС, Хезболлою.