Україна за крок від безвізового режиму з ЄС: що залишилося зробити і хто може перешкодити

14 березня 2016, 13:29

Денис Беспалов Денис Беспалов

Доля безвізового режиму сьогодні знаходиться в руках Ради, а в ЄС трохи гальмують питання, щоб зайвий раз не лякати голландців, вважають експерти

Цього тижня у Брюсселі Порошенко буде обговорювати з керівництвом ЄС долю безвізового режиму для України. Якщо на той час Рада внесе правки в закон про електронне декларування, то рішення європейців буде позитивним, але офіційно воно буде прийнято вже після референдуму в Нідерландах, вважають експерти.

Реклама

У четвер, 17 березня, президент України Петро Порошенко відвідає Брюссель. Головна мета візиту – завершення оформлення безвізового режиму для громадян України з країнами Шенгенської зони.

Але для того, щоб поїздка виявилася успішною, 15 березня, парламент повинен внести правки в закон про електронне декларування доходів чиновників.

Як відомо, скандальна історія навколо електронного декларування тягнеться ще з початку 2016 року. Так, в січні стало відомо, що про час голосування за бюджет 2016 в документ була внесена поправка, яка як мінімум до 2017 року налагоджує впровадження електронного декларування. А це недотримання одного із зобов'язань України для отримання безвізового режиму.

Далі 16 лютого Верховна Рада замість того, щоб просто скасувати скандальну правку, внесла в закон нові правки. Автором документа виступив нардеп від БПП Вадим Денисенко, він же з голосу і вносив нові правки в документ.

Реклама

Так, за пропозицією Денисенко, народні депутати відклали на рік введення кримінальної відповідальності за брехню в декларації (два роки в'язниці), а дозволили декларувати майно лише тих родичів, які проживають разом з декларантом. Тобто, як відзначають експерти і ЗМІ, майно, нажите корупційним шляхом можна переписати на дочку, сина або бабусю, і піти від відповідальності. Крім того вартість подарунка, який потрібно декларувати збільшили з 50 до 150 мінімальних зарплат (з 68 900 грн до 206 700 грн).

"Закон Денисенко" викликав критику не тільки з боку частини українських політиків і експертів, а й з боку європейських інституцій.

Так, вже 17 лютого глава представництва ЄС в Україні Ян Томбінський заявив, що ЄС розчарований прийнятим Верховною Радою законопроектом. "Ухвалений законопроект про електронне декларування (№3755) викликав розчарування і не відповідає зобов'язанням України в сфері боротьби з корупцією", – заявив він.

А єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Йоханнес Хан чітко дав зрозуміти, що закон потрібно допрацьовувати. "Є невідповідність погодженим вимогам законодавчої норми про електронне декларування доходів українських чиновників. Тут є необхідність вдосконалення", – заявив він.

При цьому в Єврокомісії вирішили розділити питання надання Грузії і Україні безвізового режиму. Раніше ці країни йшли пакетом, однак 9 травня Єврокомісія вирішила не чекати, поки Київ, виконає своє "домашнє завдання" і прийняла законодавчу ініціативу надати Тбілісі, який всі вимоги вже давно виконав, безвізовий режим.

Реклама

Які правки пропонує президент

У зв'язку з такою жорсткою позицією ЄС українська влада була змушена піти на доопрацювання законодавства про електронне декларування доходів чиновників.
У підсумку, 12 березня 2015 року президент Петро Порошенко застосував право вето до "закону Денисенко" і направив його до Верховної Ради України з пропозиціями.

Порошенко підкреслив, що пропозиції, розроблені Адміністрацією президента і громадянським суспільством, підтримав Євросоюз.

"Це плід нашої спільної роботи, спільної відповідальності з громадянським суспільством. Ми маємо всі шанси для того, щоб в цьому році Українці їхали в ЄС без віз", – сказав Петро Порошенко під час зустрічі з представниками громадських організацій з обговорення введення системи електронного декларування.

Як повідомляє у себе в facebook громадський активіст і журналіст Денис Бігус, правки президента не повертають законопроекту оригінальну версію (як було до право Денисенко), але все ж істотно змінюють документ в кращу сторону.

Реклама

Зокрема, передбачається, що електронне декларування запрацює прямо разом з Національним агентством щодо запобігання корупції вже в цьому році, кримінальна відповідальність за надання неправдивої інформації також "запрацює" цього року.

Кримінальна відповідальність, настає за незадекларовані "багатства" на суму від 250 мінзарплат (345 тис. грн). Адміністративна відповідальність – від незадекларованих 100 до 250 мінзарплат (137 – 345 тис. грн). За незадекларовану дешевше 137 тис. грн – дисциплінарна відповідальність на розсуду органу, в якому працює декларант.
Декларувати коштовності та інше рухоме дороге майно треба, якщо воно дорожче 100 мінзарплати (було 50).

Також скасована норма, яка дозволяла декларувати майно лише тих родичів, які проживають разом з декларантом

При цьому активісти побоюються, що завтра в Раді нардепи можуть спробувати зірвати голосування. "Під час голосування (досить) провалити хоч одне речення з вето. Тоді ЄС просто не зарахує весь законопроект як виконання умови, а, значить, просто не дасть нам безвізовий", – написав у себе в facebook глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

Але експерти вважають, Верховна Рада в цей раз викручуватися не буде і прийме правки в потрібній редакції.

В тренді
Чиновників саджатимуть за брехню в деклараціях: Рада зробила перший крок

"Цей законопроект, швидше за все, буде проголосований. За нього дадуть 240-260 голосів", – сказав Сегодня.ua експерт з міжнародних питань Олександр Палій.

А якщо хтось спробує стати цьому на заваді, то для нього це спричинить серйозні наслідки, попереджає глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко. "Спроба зірвати цей закон, скажімо так, може потім дуже дорого коштувати тим чи іншим політичним силам і окремим депутатам. Якщо нормально відпрацюють у фракціях, а інформаційно-політична накрутка навколо цього законопроекту дуже велика, збоїв не повинно бути", – сказав він Сьогодні .ua

Що чекати від Брюсселя

На думку експертів, прийняття президентських правок відкриє для України двері для безвізового режиму з ЄС. "Імовірність (позитивного рішення Брюсселя) буде більше 90%", – вважає Володимир Фесенко.

Подібного думку дотримуються і в Адміністрації президента. "Доля безвізового режиму в руках народних депутатів України", – написав у себе в facebook прес-секретар президента Святослав Цеголко.

Разом з тим, ще на початку березня після поїздки в ЄС глава парламентської фракції БПП Юрій Луценко заявляв, що в Європі зараз не дуже хочуть говорити про безвізовий режим з Україною. "Європа в шоці від мільйона сирійських біженців. Говорити про безвізовий режим для воюючої країни в таких умовах – непопулярна", – написав він у себе в facebook.

На думку Олександра Палій, складно пояснити, на чому ґрунтувалися такі заяви глави фракції БПП, оскільки в ЄС негласне політичне рішення про безвізовий режим вже прийнято і зараз Україні потрібно довиконати свої зобов'язання.

Виконавчий директор Центру протидії корупції Дар'я Каленюк вважає, що такими висловлюваннями депутати заздалегідь готують собі виправдання. "Якщо не дадуть безвізовий, тому що депутати і далі будуть обводити навколо пальця європейців, звичайно, будуть "винні" європейці", – пояснила вона Сегодня.ua.

Володимир Фесенко, в свою чергу, вважає, що з безвізовим режимом для Києва в Брюсселі могли трохи пригальмувати, в світлі майбутнього референдуму в Нідерландах. "Це тактика, вони не хочуть ризикувати перед референдумом", – пояснив експерт.

Як відомо, 6 квітня 2016 року в Нідерландах пройде референдум щодо Угоди про асоціацію Україна-ЄС. Референдум не має зобов'язуючого характеру, і його результати не можуть змусити уряд відкликати угоду.

І незабаром після референдуму відбудеться засідання міністрів ЄС на якому і буде прийнято попереднє рішення (незалежно від результатів референдуму) про надання Україні безвізового режиму, прогнозує Олександр Палій. "У квітні буде ухвалено попереднє рішення, потім влітку остаточне, яке базуватиметься на тому, чи Україна виконала всі зобов'язання. Далі практичне впровадження", – сказав він.

Втім, певний ризик, що в разі, якщо населення Нідерландів виступить проти Угоди про асоціацію з Україною, Києву можуть відмовити в безвізовому режимі залишається, вважає Володимир Фесенко.

Як відомо, окрім внесення правок в норми про обов'язкове електронному декларуванні, Україні необхідно доукомплектувати Національне агентство по запобіганню корупції.

9 березня Єврокомісар з питань міграції та внутрішніх справ Дімітріс Аврамопулос сказав, що Єврокомісія вже наступного місяця може прийняти законодавчу ініціативу щодо надання Україні безвізового режиму.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Антанас Лінкявічюс припустив, що вже з наступного року Українці зможуть їздити в ЄС без віз. "По-моєму, є така можливість. Це ще не де-факто, але ніхто не може сказати, що цього не може бути", – сказав він в інтерв'ю Сегодня.ua.

За оцінками експертів, всі технічні аспекти впровадження безвізового режиму повинні бути завершені до кінця поточного року.

"Але мова не йде про те, що ми отримаємо повний необмежений "шенген". Такі поїздки будуть обмежені в часі. Це не свобода трудової міграції. Ми не матимемо такі ж права як громадяни ЄС", – нагадав Володимир Фесенко.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти