Україна не є загрозою для світу: добре це чи погано

Організатори Мюнхенської конференції з безпеки, яка відбудеться з 16 по 18 лютого, склали список глобальних загроз на 2018 рік. "Сегодня" з'ясувала, в якому ключі згадують нашу країну і чому її відсутність в рейтингу загроз – це хороша новина для нас.

Загрози

Конференція з безпеки збирає політиків з усього світу понад п'ятдесят років. Цього разу туди вирушить президент Петро Порошенко, який виступить з промовою про європейську безпеку, і голова МЗС Павло Клімкін, який візьме участь у зустрічі "нормандської четвірки" на полях конференції.

Перед конференцією організатори опублікували вже четверту доповідь зі світової безпеки і назвали її "На край прірви – і назад?". У ній головними загрозами названі потенційна торгова війна між США і Китаєм, технологічна гонка держав, наслідки виходу Великої Британії з Євросоюзу, а також діяльність терористів в Африці. На відміну від минулого року, цього разу Україну до ТОП-10 загроз не внесли, а й увагою не оминули.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Війна в Україні і навколо неї залишається найважливішим каменем спотикання на шляху до деескалації відносин в Східній Європі. При відсутності осмисленого прогресу в імплементації Мінських угод перспективи для політичного вирішення конфлікту – слабкі", – наголошується в документі.

Крім того, автори згадали про резолюцію РФ щодо миротворців ООН на Донбасі, зазначивши, що у варіанті росіян немає нічого про контроль українсько-російського кордону.

"Війна в Україні і навколо неї, яка підживлюється Москвою, наразі заморозила прагнення Києва до євроінтеграції і вступу до НАТО", – резюмують в доповіді.

Плюси і мінуси

Пояснюючи місце України в доповіді, політолог Володимир Фесенко звертає увагу на дві речі. По-перше, Мінські угоди залишаються для наших західних партнерів головним інструментом у вирішенні конфлікту на Донбасі.

"Другий момент – немає особливого виділення української проблеми. Ставлення до конфлікту стає фоновим. Але тут є плюс. Те, що ми не згадані в числі головних пріоритетів, зберігає для українського керівництва певний простір для маневру. Якби ми були в списку головних пріоритетів, проблему намагалися б вирішувати за нас", – каже він.

А ось політексперт Руслан Бортник вважає, що відсутність України в списку загроз може вплинути на нас негативно.

"Україна розглядається як зона хронічної нестабільності. Це означає, що нам найближчим часом не варто розраховувати на будь-які інвестиції. Буде неможливим включення нашої країни до глобальних проектів відновлення економіки або інтеграцію до ЄС".

"Уникають прямих формулювань"

Крім усього іншого, експерти звернули увагу на формулювання, яке автори доповіді почали використовувати для опису конфлікту на Донбасі, – "війна в Україні та навколо неї". Ця фраза випереджає кожну згадку України в документі.

"У тому, що це війна на нашій території, немає нічого нового. Це реальність. Тут важливо, щоб не звучала формулювання "громадянська війна". Але "війна в Україні" означає, що це не війна між самими українцями. Це дуже важливий термінологічний нюанс. І це фіксація того, що війна триває на нашій території, – пояснює Фесенко. – Звісно, багатьом хотілося б, щоб звучало "українсько-російська війна", але на Заході підхід до цього інший. Вони уникають таких прямих і жорстких формулювань".

Однак експерт-міжнародник Андрій Бузаров каже, що формулювання змінилося тільки з точки зору експертів.

"Це зміни виключно описової, лінгвістичної, частини. Щодо суті конфлікту нічого не змінюється, оскільки за останні роки ситуація в Україні і навколо України не змінилася. Тому я не бачу в цьому істотних змін".