Україна направила в ООН роз'яснення щодо "мовного" закону через звернення Росії

Україна 3 липня офіційно поінформувала Раду Безпеки Організації Об'єднаних Націй (РБ ООН), що український закон про мову не загрожує міжнародному миру і безпеці, а також не має ніякого відношення до компетенції РБ.

Відповідний лист надіслав постійний представник України в ООН Володимир Єльченко Перу – країні, яка на найближчий місяць стала головою РБ ООН. Про це написав спікер постійного представництва країни при Організації Олег Ніколенко.

За його словами, роз'яснення направлено в контексті засідання, запланованого на 16 липня через звернення російської делегації.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" є виключно внутрішнім питанням України", - підкреслив Ніколенко, говорячи про позицію Києва з даного питання.

Він також додав, що в листі українська сторона привертає увагу ООН до істотного загострення російсько-українського конфлікту, що дійсно повинно хвилювати РБ.

"Не дивлячись на щире бажання України досягти прогресу в політико-дипломатичному врегулюванні, Росія продовжує ігнорувати взяті на себе зобов'язання. Це і звільнення українських моряків, а також кораблів на вимогу Міжнародного трибуналу, і недотримання режиму припинення вогню, і обстріли медичного персоналу в порушення міжнародного гуманітарного права", - повідомив Ніколенко.

При цьому він зазначив, що СБ ООН, перш за все, повинен реагувати на вказані порушення.

"Всі інші "мовні" ініціативи Москви – банальне замилювання очей", - підсумував спікер постійного представника України при ООН.

Новости "Сьогодні" повідомляли, що Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила закон № 5670-д про українську мову. Документ регулює порядок його застосування в якості державної в публічних сферах суспільного життя, окрім сфер приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Петро Порошенко, який на той момент був президентом України, під час підписання документа нагадав, що Київ не збирався враховувати думку Москви з мовних питань в Україні.