Україна і Туреччина на шляху до стратегічного альянсу: у чому інтерес Києва і чого хоче Анкара

Порошенко вирушив до Туреччини з офіційним візитом. На думку експертів, сьогодні у двох країн є цілий комплекс питань, за якими можна поглибити співпрацю, і в перспективі навіть можна буде говорити про стратегічний альянс, однак для Києва головне не йти на односторонні поступки.

Сьогодні, 9 березня, в Туреччину з дводенним офіційним візитом вирушив президент України Петро Порошенко.

Як повідомляє прес-служба Адміністрації президента, сьогодні Петро Порошенко проведе зустріч з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом у вузькому колі та візьме участь в П'ятому засіданні Стратегічної ради високого рівня під співголовуванням президентів двох країн. За результатами засідання планується підписання українсько-турецьких двосторонніх документів. Після завершення зустрічі запланована спільна прес-конференція.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Як відомо, четверте засідання Стратегічної ради відбулося 20 березня 2015 року в Києві в ході офіційного візиту Ердогана в Україну.

Також сьогодні програмою візиту передбачена зустріч українського президента з прем'єр-міністром Ахметом Давутоглу та головою Великих національних зборів Ісмаїлом Кахраманов.

У четвер, 10 березня, президент зустрінеться з представниками провідних турецьких ділових кіл і дасть інтерв'ю турецькому телеканалу TRТ, також Петро Порошенко разом з дружиною проведе зустріч із Вселенським Патріархом Варфоломієм I.

Про що говоритимуть

Порядок денний майбутніх переговорів в Адміністрації президента не розголошують, однак, на думку експертів, на зустрічах в Анкарі можуть бути порушені всі ключові для України питання. Зокрема, питання деокупаціі Криму та агресії РФ на Донбасі, зміцнення економічних і енергетичних зв'язків, а також розвиток військово-технічного співробітництва.

"Це буде більше, ніж протокольний візит", – сказав Сегодня.ua експерт з міжнародних питань Олександр Палій.

Як відомо, за останні кілька місяців Київ і Анкара наростили співпраця з багатьох напрямком, крім того, Туреччина чітко заявила, що виступає за територіальну цілісність України.

Так, 15 лютого під час того візиту до Києва Ахмет Давутоглу заявив, що Туреччина вважає Крим невід'ємною частиною України. "Для нас є фундаментальною цінністю територіальна цілісність і незалежність України, тому ми Крим сприймаємо як невід'ємну частину України", – заявив він.

Як повідомили в Адміністрації президента, тоді на зустрічі Порошенка і Давутоглу піднімалося питання переговорного формату по деокупаціі Криму "Женева+". "Президент України подякував Туреччині за тверду позицію на підтримку України і підтримку механізму деокупації Криму через двосторонні консультації і формат " Женева+" за участю Туреччини", – повідомили в АП.

На початку лютого поточного року міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що в переговорах з деокупації Криму в форматі "Женева+" може брати участь Туреччина.

"Женевський формат" як основа зрозуміла, але там повинні бути й інші представники... Питання – чи можуть турецькі представники брати участь в обговоренні гуманітарної проблематики. Я вважаю, що можуть, що вони повинні бути запрошені. Це ж стосується і міжнародних організацій", – сказав він.

Крім політичних аспектів співробітництва, в Анкарі сьогодні можуть обговорювати подальше поглиблення торгово-економічних зв'язків.

Ще в лютому сторони домовилися повернутися до обговорення питання створення зони вільної торгівлі між країнами (переговори в цьому напрямку були припинені ще в 2013 року).

Крім того, на зустрічах, на думку експертів, може бути порушено тему кооперації в енергетичному секторі. Про це може свідчити той факт, що до складу український делегації включено міністра енергетики Володимир Демчишин.

Також під час візиту сторони можуть продовжити обговорення подальшого військово-технічного співробітництва. Цю тему під час свого візиту в Анкару в січні 2016 року обговорював секретар РНБО Олександр Турчинов. Як повідомили тоді в Радбезі, сторони обговорили можливість створення спільних підприємств, а також українсько-турецького науково-дослідного Центру з вивчення та аналізу застосування перспективних військово-технічних розробок в умовах сучасних військових конфліктів. "Під час переговорів була досягнута домовленість про створення спільної робочої групи для координації роботи над спільними проектами, до складу якої увійдуть представники оборонпрому", – йдеться в повідомленні РНБО.

За інформацією народного депутата України, лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, Туреччина готова розглянути питання про постачання Україною необхідного військового спорядження.

Разом з тим, незважаючи на досить широке коло питань, не варто очікувати якихось "проривів", або ж підписання історичних документів, вважають експерти. "Очікувати якихось чудес від цього візиту не варто. Але у нас з'явився шанс зміцнити наші партнерські відносини з Туреччиною і цим шансом треба скористатися. Фактично, зараз мова йде про зміцнення і посилення партнерських відносин", – сказав Сегодня.ua глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Порошенко прибув до Туреччини. Фото: Адміністрація президента

У чому інтерес сторін

Як відомо, співпраця між країнами активізувалася на тлі різкого погіршення відносин між Анкарою і Москвою, після того як восени минулого року турецькі ВПС збили біля кордонів Сирії російський бомбардувальник.

Саме агресія РФ в Сирії, де у Туреччині дуже багато своїх інтересів, як вважає Олександр Палій, і підштовхнула Анкару до Києва.

Дійсно, сьогодні у двох країн є спільний інтерес, пов'язаний зі спільним ворогом, зазначає Володимир Фесенко. "Так вийшло, що Туреччина ситуативно виявилася в конфлікті з РФ, а оскільки ми теж знаходимося в конфлікт з РФ, то у нас є спільний інтерес у сфері безпеки", – вважає експерт.

І в цьому контексті для Туреччини важливо, щоб Україна зберігалася як незалежна держава, вважає Олександр Палій. "Вони зацікавлені в тому, щоб Україна зберігалася, як суверенна і незалежна держава. В тому числі, як фактор стримування РФ. Їм потрібно геополітично, щоб не було якогось одного домінуючого вектора в регіоні", – сказав він.

Крім того, як зазначає глава центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов, Україна може бути цікава Туреччини і в економічному плані. "Україна становить інтерес як потенційний ринок збуту, як привабливе в перспективі поле для інвестування. Країна цікава з точки зору логістики і транзиту", – сказав він Сегодня.ua

При цьому Туреччина, за його словами, важлива для України з точки зору зміцнення енергетичної незалежності. "Туреччина має ключове значення в поставках нафти з Близького Сходу. Ця країна контролює вихід в Середземне море", – пояснив він.

Крім того, як зазначає Олександр Палій, крім ряду перспективних енергетичних проектів, Туреччина також успішно розвиває свій ВПК. "У них, наприклад, є власне виробництво бойових літаків, чого у нас в Україні немає – у нас виробляються тільки транспортні літаки. У них є власне виробництво безпілотників", – розповів він.

Також для України важливо підштовхнути Туреччину до жорсткіших і ефективними дій щодо Криму, вважає Володимир Фесенко. "До виникнення конфлікту з РФ, Туреччина вела себе дуже суперечливо і в кримському питанні і в багатьох інших", – нагадав він.

Але сьогодні фактор РФ, фактично, штовхає Туреччину і Україну на зустріч один одному, зазначає Андрій Золотарьов. "Історія не раз показувала, що подібного роду альянси можуть мати стратегічне значення", – сказав він.

Як відомо, під час свого візиту до Києва турецький прем'єр Ахмет Давутоглу назвав Україну "стратегічним союзником", про що повідомила Адміністрація президента.

Але при цьому, розвиваючи співпрацю, нам важливо втримаються від односторонніх авансів на адресу Туреччини, вважає Володимир Фесенко. "Турки – вмілі переговорники, і вже зараз. Наскільки я знаю, за деякими проектами вони підштовхують Україну до односторонніх поступок. Але я думаю, що тактика односторонніх поступок вже неодноразово показувала свою нищість", – попередив експерт.