ТОП-5 реформ, які почнуть міняти життя українців 2017-го

На початку 2016 року представники влади обіцяли українцям, що впаде "паперова завіса" і громадяни їздитимуть до ЄС без віз, пройде масштабна боротьба з корупцією, а торгівля з ЄС дозволить компенсувати втрату російського ринку збуту. З 2016 країна наблизилася до цих цілей, але в повній мірі жодна з обіцянок не втілилася в життя. Безвіз українці так і не отримали, щоправда, не з вини України, а через зволікання ЄС. Масштабна боротьба з корупцією головним чином звелася до введення е-декларування, а експорт до ЄС хоч і зріс, але недостатньо, щоб забезпечити збільшення зовнішньої торгівлі в цілому. Повною мірою не вдалося реалізувати і план дій уряду на 2016 рік. Тільки почав діяти новий закон про держслужбу як елемент підвищення якості держуправління, в грудні ухвалені закони, спрямовані на поліпшення умов ведення бізнесу та адміністрування податків. А ось з макроекономічною стабілізацією і боротьбою з корупцією (яка також міститься в планах Кабміну) виникли труднощі. "Сегодня.ua" проаналізував, які ключові реформи вдалося втілити 2016 року і над чим ще доведеться "попітніти" 2017-го.

"Реформа щастя" може ще більше загнати підприємців у тінь

Останні три місяці 2016 року, що минає, Верховна Рада, Кабмін і представники Адміністрації президента головною реформою вважали прийняття бюджету на наступний рік. Окремі нардепи і цілі фракції намагалися вибити на свої потреби побільше грошей, щоб було чим хвалитися перед виборцями.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Для "Народного фронту" було дуже важливо зберегти витрати на оборонку на рівні 5% ВВП, оскільки закон про спецконфіскацію Рада так і не ухвалила (з усіх 50 млрд грн до бюджету 2016 заклали 10 млрд від спецконфіскації, левова частина яких йшла на оборонку). "Дуже позитивним є те, що ми зберігаємо фінансування безпекового сектору в розмірі 5% ВВП, як це почав робити ще Кабмін Яценюка. Цього року ми добилися, щоб в розмірі 130 млрд грн було профінансовано безпековий сектор. Більш того, держгарантії на 7 млрд грн додаткового фінансування також посилять позиції ВСУ", – сказав ё"Сегодня.ua" перший заступник голови фракції НФ і член профільного комітету ВР Андрій Тетерук.

За словами голови парламентського комітету з питань економічної політики Андрія Іванчука, серед основних досягнень року, що минає, можна вважати ухвалення ряду законопроектів, які регулюють відносини між державою і бізнесом. Це і "антирейдерський" закон (про удосконалення держреєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності. – Авт.), який унеможливлює рейдерські атаки. "Також нам вдалося зробити перший крок в реформуванні законодавства щодо товариств з обмеженою відповідальністю, ухваливши в першому читанні законопроект №4666 (який дасть право багатьом акціонерним товариствам повернутися до форми товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю – Авт.). Також ми підняли мінімальну зарплату до 3200 грн, продовжуємо фінансування капітального будівництва та ремонту доріг, рухаємося на шляху децентралізації, зберегли систему виплати субсидій малозабезпеченим, які ініціював Арсеній Яценюк", – сказав "Сегодня.ua" Андрій Іванчук.

Підвищення мінімалки до 3200 грн і пов'язані з цим очікування деякі депутати прозвали "реформою щастя". За задумом Кабміну, підвищення мінзарплати має вивести зарплати з тіні, збільшити надходження до бюджету від ПДВ (за рахунок збільшення споживчих витрат), підвищити фонд оплати праці і за рахунок цього збільшити відрахування ЄСВ до Пенсійного фонду. Це повинно скоротити дефіцит останнього, який ще більше збільшився після зменшення ставки ЄСВ з 1 січня 2016 року зі 38% до 22%.

Водночас, за словами багатьох депутатів, більшості малих підприємців нізвідки платити більше 1 тис грн податків щомісяця. Багато вже готуються звільнити своїх працівників або перевести їх на півставки. Додамо до цього обов'язкові платежі з ЄСВ "сплячих" ФОП в розмірі 704 грн/місяць навіть за відсутності господарської діяльності та доходу, і, за прогнозами експертів "реанімаційного пакету реформ", багато хто просто закриється. Але і тут Кабмін придумав, як боротися з "тіньовим" ринком праці – проводити перевірки. За словами прем'єра Володимира Гройсмана, закон (5130, який вже підписав президент. – Авт.) дає органам місцевого самоврядування право перевірок бізнесу для запобігання оформлення працівників на півставки або неповний робочий день. В іншому випадку, за словами Гройсмана, – штраф у сотні тисяч гривень.

Перші кроки до масштабної податкової реформи і "очищення" банківського сектора

Реформу банківського сектора, яка триває вже два роки, українці відчули на собі тільки в цьому грудні після націоналізації ПриватБанку. В цілому ж за 2016 рік з ринку були виведені 17 банків. До речі, саме націоналізація "Привату",націонализація "Привату", як і прийняття бюджету-2017, були головними негласними маркерами отримання наступного траншу кредиту МВФ.

Але якщо націоналізація "ПриватБанку" для депутатського корпусу і уряду пройшла відносно нормально, то справжнім випробуванням для парламенту і уряду стало ухвалення чотирьох бюджетоутворюючих законів, які, за словами нардепів, заклали фундамент майбутньої масштабної податкової реформи. Перший закон №5131 вніс зміни до Бюджетного кодексу, якими, фактично, переклали частину фінансування освіти і медицини на плечі органів місцевого самоврядування. Багато нардепів і цілі фракції в парламенті кричали, що цього ні в якому разі не можна робити, оскільки регіони таких витрат просто не потягнуть. Але, за словами експертів, все це популізм і маніпуляції – новоствореним громадам і регіонах грошей вистачить, адже на плечі органів місцевого самоврядування передаються лише витрати на утримання приміщень.

"Аналіз 2016 року показав, що суми, які надходять в рамках субвенції з держбюджету, трохи вищі, ніж та сума ПДФО (60% ПДФО залишається в місцевих бюджетах – Авт.), яка начебто забирається у районів та міст обласного значення. Тому Мінфін прийняв обґрунтоване рішення залишити за державними субвенціями лише прямі витрати на прямі функції, тобто на вчителів і лікарів. А утримання приміщень знову покладається на органи місцевого самоврядування", – пояснив "Сегодня.ua" директор з питань науки і розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук.

Ще один бюджетоутворюючий закон №5368 про поліпшення інвестиційного клімату спрямований на те, щоб податкові органи стали доступнішими, а зловживання там зменшилися. "По суті, районні податкові інспекції перетворюються на сервісні органи. Перевірки переходять на рівень областей. Далі – ліквідація Податкової міліції, але вона буде працювати до того часу, коли наступного року буде ухвалений спеціальний закон. Наступне – спрощення, уникнути можливостей зловживань і розкрадання найкорумпованішим за всі роки незалежності податком – ПДВ", – пояснював "Сегодня.ua" член парламентського комітету з питань податкової і митної політики, нардеп від БПП Максим Курячий.

А ось закладену до закону норму про передачу баз даних від ДФС до Мінфіну вирішили прибрати. За словами голови парламентського комітету з питань податкової і митної політики Ніни Южаніної, МВФ рекомендував спочатку зробити аудит всіх інформаційних систем баз даних, а потім передавати їх Мінфіну. У підсумку Кабмін і Рада зійшлися на тому, щоб залишити бази у ДФС, а Мінфін до 1 липня 2017 року проведе їх комплексний аудит. Хоча багато нардепів називають це "відкатом назад" в реформі ДФС, оскільки зловживання і корупція з боку фіскальних органів від аудиту баз даних не зменшиться.

Ще один бюджетоутворюючий закон №5132 реформаторським назвати складно, оскільки майже всі його норми – це наповнювачі бюджету. Закон підвищив ставки акцизів: на пиво – 12%, міцні алкогольні напої – 12%, тютюнові вироби – 40%.

"Незважаючи на те, що закон 5132 нібито тільки наповнювач бюджету, там є така величезна кількість норм і виправлень технічних помилок, які протягом десятків років вносилися до Податкового кодексу, приводили до двозначності багатьох норм, і платникам податків доводилося звертатися за індивідуальними консультаціями. Ми зараз багато норм змінили, підчистили, зробили адекватними і зрозумілими для платника податків. Наприклад, ніхто не говорить про те, що в 5132 ми скасували оптову ліцензію для малих пивоварень з об'ємом виробництва в рік до тисячі літрів. Там же ми внесли норми, які скасовують необхідність подання звітності малими СПД. Ви пам'ятаєте норму, яку випадково внесли до Податкового кодексу, і всі підприємці повинні були щомісяця здавати звіт за кількістю проданих літрів, штук тощо – всіх підакцизних товарів? За неподання такої звітності штраф був 17 тис грн/місяць. І з квітня місяця такий хаос почався, що всі просто плакали від тієї норми. Ми і це скасували. І таких деталей по тексту всіх законопроектів дуже багато", – сказала "Сегодня.ua" голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна.

Останній бюджетоутворюючий закон №5130 суттєво урізав стипендії студентам. Якщо раніше стипендії отримували 2/3 учнів курсу, з 1 січня 2017 року цей показник не перевищуватиме 10-15%. За словами заступника міністра освіти і науки Володимира Ковтунця, студенти отримуватимуть стипендію, виходячи з рейтингу їх успішності. Але мінімальна стипендія виросте до 1,1 тис грн з 825 грн, підвищена – до 1,6 тис грн з 964 грн. А ось до поразок, за словами голови парламентського комітету з питань економічної політики Андрія Іванчука, можна по праву віднести провал законопроектів, які відносяться до приватизації держпідприємств – програма приватизації на 2016 рік так і не була реалізована.

Чиновники відкрили свої декларації, а суддів позбавили недоторканності

Практично всі опитані "Сегодня.ua" нардепи констатували, що, мабуть, найзначущою і наймасштабнішою реформою 2016 року стала судова реформа. У другому читанні 2 червня Верховна Рада 300 голосами прийняла поправки до Конституції в частині правосуддя і закон про судоустрій і статус суддів. "Ми змінили Конституцію – обмежили недоторканність суддів. Ми прийняли закон про Вищу раду правосуддя (в ніч на 22 грудня, коли в Раді приймався бюджет – Авт.), Ми змінили Конституцію в частині реорганізації судової гілки влади і почали її реформу", – сказав "Сегодня.ua" нардеп від БПП Іван Віннік.

Раніше "Сегодня.ua" вже аналізував головні нововведення прийнятих судових змін. Новий закон про судоустрій і статус суддів повертає Україну до трирівневої судової системи, яка діяла до 2002 року: суди першої інстанції, апеляція і Верховний суд. Чотирьохрівневу судову систему під себе створив Віктор Янукович, забравши у ВСУ левову частку повноважень. Зараз ще триває формування нового складу Верховного суду на основі відкритого конкурсу, на який можуть подаватися кандидати не з системи – юристи і наукові діячі.

"З Конституції прибрали норму про повну суддівську недоторканність. У разі затримання судді під час або відразу після скоєння тяжкого злочину ніякого згоди взагалі не буде потрібно. В інших випадках згода на затримання судді даватиме Вища рада правосуддя (новий орган, створений за типом старого Вищої ради юстиції з розширеними повноваженнями – Авт.)", – йдеться в одному зі звітів Нацради реформ про прогрес судової реформи.

Питання призначення і переведення суддів також передали Вищій раді правосуддя (раніше цим завідував парламент). На рівні Конституції прописали і підстави для звільнення суддів (звільнити можуть, якщо суддя не зможе підтвердити законність джерела походження майна). І, напевно, найголовніше – цими поправками до Конституції прокуратуру позбавили функції загального нагляду, залишивши за нею лише право підтримки держобвинувачення в суді.

З боями з 15 серпня таки запрацювала єдина база електронних декларацій доходів та майна чиновників. Це було одним з основних вимог Євросоюзу на шляху до безвізового режиму. Тепер чиновники зобов'язані вказувати в своїх деклараціях суму "кеша" під матрацом і майно найближчих родичів (адже раніше чиновники просто переписували незаконно нажите на дітей, дружин і двоюрідних бабусь), а за брехню в декларації передбачено два роки в'язниці. Громадськість та експерти довго просували е-декларування і готувалися до появи перших декларацій припускаючи, що бідними наші топ-чиновники явно не будуть. Але побачене шокувало громадськість.

У президента Петра Порошенка, наприклад, будинок під Києвом на 1331,8 кв м, шість земділянок, з яких одна в оренді (загальна площа – 5,4 га), три квартири (дві в Вінниці, найбільша – в Києві 134 кв.м), турбаза в іпотеці. На рахунках в банку – $ 26,3 млн, 540 тис гривень і 14,3 тис євро. Готівки – 900 тис грн і $ 60 тис. Чимало й майна: три колекції картин, колекція скульптур, п'ять пар годинників, одне шкіряне пальто, дорогі запонки і утримувач для краватки. У прем'єра Володимира Гройсмана 2 будинки (534 і 461,1 кв м), три магазини, дві прибудови і одна квартира. На рахунках в банках 2,13 млн грн і 16 тис євро, а готівки на руках, – 2,28 млн грн, $ 870 тис і 460 тис євро.

"Радикал" Андрій Лозовий здивував своєю любов'ю до релігійних святинь. Він задекларував колекцію з 72 ікон, а також хрест-енколпіон зі святими мощами XIII століття (енколпіон – невеликий ящик у вигляді хреста, усередині якого зберігаються освячені просфори або мощі святих). Крім цього, він вніс до реєстру колекцію холодної зброї XIX-XX століть із 32 одиниць, а також кілька годин і меблі XIX століття. До всього Лозовій відзвітував про 186 пляшок рідкісного вина. А ось нардеп від БПП Анатолій Матвієнко як нерухоме майно вказав будівлю храму Успенської Пресвятої Богородиці у Вінницькій області площею майже 41 кв. м. Крім цього, йому належать три земельні ділянки, дві квартири, два гаража і житловий будинок.

Тепер, за словами нардепів і експертів, робота за НАПК і НАБУ – вони повинні уважно вивчити відповідність стилю життя наших чиновників їх доходам. І якщо буде доведено невідповідність, винні мають понести покарання.

Підвисли реформи освіти і охорони здоров'я, є лише закони і концепції

З позитивних зрушень цього року стало ухвалення в першому читанні нового закону про освіту.

Як уже писав "Сегодня.ua", мабуть, найважливіший аспект підготовки реформи – 12-річна система освіти в школах. Головна її перевага – схожість з європейською моделлю освіти. Це означає, що після переходу українські атестати котируватимуться на Заході. Крім того, до 11-річної програми важко вмістити весь спектр необхідних знань. А з переходом на 12-річку вийде розвантажити і учнів, і вчителів. До речі, сьогодні всі країни екс-СРСР, крім України, РФ і Білорусі, перейшли на 12-річну систему. Незважаючи на переваги 12-річки, українці до ідеї ставляться насторожено: за результатами опитування Фонду "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва", 70% батьків і 68% педагогів висловилися "проти".

За задумом Міносвіти, новий набір на 12-річку почнеться тільки з 1 вересня 2018 року. По-перше, законопроект ще не ухвалений у другому читанні, а по-друге, профільний парламентський комітет затягує з його підготовкою. Якщо парламентарі не зірвуть дедлайн учні, які вчаться сьогодні в 7-му класі, в 2018 року закінчать 9-й клас. І якщо до 1 вересня 2018-го вдасться побудувати нову сітку загальноосвітніх установ і створити коледжі (ліцеї) і профтехучилища, туди діти вступатимуть за результатами ЗНО після 9-го класу. Така система діє в США, Канаді і по всій Європі.

А ось до початку масштабної медичної реформи ні в уряду, ні у парламенту руки так і не дійшли. Кабмін встиг затвердити лише 10 профільних постанов і концепцію нової системи охорони здоров'я від МОЗ на три роки. Розпочнеться медреформа з запуску системи сімейної медицини європейського зразка на базі поліклінік і амбулаторій. Українці зможуть вибирати сімейного лікаря та педіатра, підписуючи з ними прямі контракти з чітко прописаними обсягом безкоштовних послуг. Прив'язка до місця проживання піде в минуле, а якщо лікар не відповідатиме вимогам родини, його можна буде змінити.

Протягом трьох років повинен відбутися перехід на модель національного солідарного медичного страхування зі 100% покриттям громадян. Збори страхових внесків здійснюватимуться через загальну систему оподаткування, і збиратимуться в державному бюджеті, а страхові виплати за лікування окремої людини не будуть прив'язані до розміру її індивідуальних внесків. "Державне страхування представлятиме гарантований пакет медпослуг, які не потрібно купувати – їх оплатить держава грошима з бюджету. І 2017 року ця модель страхування запрацює на первинній ланці – це буде профілактика і рання діагностика захворювань. Потім, коли у нас з'явиться статистика, ми визначити вичерпний перелік послуг", – пояснюють у МОЗ. Тобто: 2017-го кожен, хто прийде до лікарні, матиме право на безкоштовну діагностику.

Щоправда, концепція МОЗ точнісінько повторює план медичної реформи екс-міністра охорони здоров'я Сандро Квіташвілі. Він навіть подав до Ради відповідний пакет законопроектів, який просто заблокував профільний парламентський комітет і зажадав відставки міністра.