Курс на НАТО і агресія Росії на Азові: головні для України події 2018 року

1 січня 2019, 07:51

Віталій Рябошапка Віталій Рябошапка

Сайт "Сегодня" підбив політичні підсумки року, що минає

2018 рік був багатий на дійсно історичні події. Одні з них вже вплинули на політичні процеси, що відбуваються в країні. Інші – задали стратегічні напрямки руху і матимуть значний вплив в майбутньому. Сайт "Сегодня" згадав найважливіші політичні події року, що минає.

Реклама

Реінтеграція Донбасу

2018 року українська влада, нарешті, розставила крапки над "і" в питанні статусу окупованого Донбасу. Верховна Рада ще в січні затвердила в другому читанні і в цілому закон про реінтеграцію Донбасу, в якому Росія вперше була названа агресором.

Крім цього, в законі прописана ціла низка інших важливих моментів. Відповідальність за порушення прав людини на окупованих територіях покладена на агресора. Україна і надалі має намір вирішувати питання реінтеграції окупованих територій політико-дипломатичним шляхом. Однак закон дозволив застосовувати армію для стримування і відсічі агресору.

Також цей документ покликаний захистити власність жителів окупованих територій від "націоналізації" і "експропріацій", що проводяться владою ОРДЛО: право на все нерухоме майно та землю залишається у громадян, які отримали їх за українськими законами. Затвердження закону зміцнило позиції України в міжнародних судах і дуже важливо для майбутніх судових розглядів з країною-агресором.

Реклама

К урс на вступ до ЄС і НАТО

Верховна Рада затвердила низку законів, спрямованих на забезпечення безпеки країни. Основний і базовий з яких – Закон про національну безпеку. У документі визначені ключові цілі та інтереси нашої держави, серед яких політична, економічна, правова інтеграція і інтеграція в сфері безпеки в європейський простір, членство в Євросоюзі і НАТО.

А в листопаді парламент затвердив у першому читанні проект змін до Конституції, що передбачають конституційне закріплення європейського і євроатлантичного курсу України.

Кінець дружби з Росією

Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією і Україною, який визначав взаємини України і РФ протягом більше двох десятків років, де-факто не діє з 2014 року, а де-юре припинить діяти з 1 квітня 2019 року. Однак ключові рішення, що дозволяють не продовжувати дружбу з агресором, були прийняті саме 2018-го.

В тренді
Чиновників саджатимуть за брехню в деклараціях: Рада зробила перший крок
Реклама

У березні з ініціативою денонсувати договір виступив МЗС України, в серпні президент Петро Порошенко підтримав ініціативу. У вересні глава держави затвердив рішення Ради нацбезпеки і оборони припинити дію договору, і того ж місяця МЗС (як передбачено договором для таких випадків) повідомив про це Росію. У грудні заключну крапку поставив парламент, який затвердив президентський законопроект про припинення договору.

Агресія в Азовському морі і воєнний стан

25 листопада прикордонні кораблі Російської Федерації за підтримки авіації здійснили збройну агресію проти групи кораблів Військово-Морського Флоту України, які здійснювали перехід з Одеси до Маріуполя. Катери "Бердянськ" і "Нікополь", буксир "Яни Капу" були атаковані і захоплені агресором. У полоні опинилися 24 українських моряки. Світ засудив агресію – відповідні заяви зробили як окремі держави, так і міжнародні організації, включаючи ООН і НАТО. Політики низки країн виступили за введення нових санкцій проти Росії. На підтримку України Велика Британія вирішила посилити і зробити постійною свою присутність в Чорному морі.

В Україні у відповідь на відкриту агресію і з метою забезпечення безпеки держави на місяць – з 26 листопада по 26 грудня – введено правовий режим воєнного стану в 10 областях і внутрішніх водах країни в Азовсько-Керченській акваторії. В історії незалежної України воєнний стан було введено вперше. Режим не супроводжувався створенням військових адміністрацій і обмеженням громадянських прав населення, але був використаний для перевірки мобілізаційних можливостей, підготовки територіальної оборони тощо.

Створення Православної церкви України

Реклама

2018 рік став роком народження Православної церкви України. За роки незалежності робилися неодноразові спроби створити помісну церкву, проте кожного разу вони виявлялися невдалими. У квітні 2018 року президент Петро Порошенко заявив про своє рішення звернутися до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням надати Томос про автокефалію українській помісній церкві – після створення такої. Цього ж місяця рішення про аналогічне звернення до патріарха прийняла Верховна Рада. Також звернення підписали і направили Константинопольському патріарху церковні ієрархи українських православних церков.

У жовтні Священний синод Вселенського патріарха прийняв низку рішень, що відкривають дорогу для надання Україні Томосу. Зокрема, повернув собі право присвячувати київського митрополита, понад 300 років тому передане Москві. Наприкінці листопада Синод затвердив текст Томосу і проект статуту автокефальної церкви України.

15 грудня на Об'єднавчому соборі в Києві була створена Православна церква України. Предстоятелем церкви став митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський Епіфаній. Як очікується, Томос про автокефалію буде вручений Епіфанію, який вже став Митрополитом Київським і всієї України, напередодні православного Різдва – 6 січня.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти