Тігіпко: Всі бояться втратити частину своїх рейтингів – не дай Боже!

23 квітня 2014, 08:00

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Екс-регіонал, кандидат в президенти в інтерв'ю "Сегодня" розповів, чому не шкодує про вихід з ПР, коли створить свою депутатську групу і що чекає нашу економіку після підписання Угоди з ЄС

- Як повернути Крим? Або про це можна забути?

- Забувати не потрібно. Якщо ми хочемо серйозно говорити про повернення Криму до складу України, ми повинні мати кращі, ніж у Росії, стандарти демократії, ринкової економіки та захисту прав людини. Це три критерії, що характеризують успішні держави, які найбільше виробляють ВВП на душу населення і найкраще платять своїм робітникам і пенсіонерам. Якщо нам вдасться виконати ці три складових, Крим повернеться. Сьогодні багато кримчан знаходяться в ейфорії. Але прийде час, коли ця ейфорія мине. Не виключаю також можливих проблем і в самій Росії. Я згадую, яким був СРСР 25 років тому... Ні в кого і в голові не вкладалося, що можуть бути якісь зміни, утворюватися нові країни... Насамперед, ми повинні думати про модернізацію нашої держави.

- Як заробили 2,5 млн грн на внесок для реєстрації кандидатом у президенти в ЦВК?

- Руками і головою. У 92-му я починав свою бізнес-діяльність як найманий працівник – був головою правління "ПриватБанку". Через два роки я став одним із власників цього банку, а в 2000-му продав частку і організував свій бізнес.

- Ваш перший указ на посаді президента України?

- Зараз не про укази потрібно говорити, а про дії. Я не думаю, що після виборів президента в країні відразу стане спокійно і не буде проблем між Південним Сходом, Центром і Заходом. Тут роль президента – спробувати об'єднати регіони і країну. Мені дуже сподобалася ініціатива, коли львівська інтелігенція день говорила російською мовою, а донецька – українською. Щось подібне президент повинен постійно ініціювати, їздити з регіону в регіон і вирішувати їхні проблеми.

- Мовне питання: чи потрібно давати російській мові статус другої державної? Може, варто винести це питання на всеукраїнський референдум?

- Питання мови пов'язане з правами людини, і держава не повинна ламати людей, нав'язуючи свої рішення. Було б добре провести референдум – це норма Конституції. На місці сьогоднішньої влади я б призначив референдум з конкретною датою. Не треба боятися референдуму – наші люди набагато мудріші деяких політиків. У такому випадку нам було б що сказати Південному Сходу. Сьогодні кроки влади звелися до двох ультиматумів, антитерористичної операції, яка захлинулася, було звернення в.о. президента Олександра Турчинова і глави Кабміну Арсенія Яценюка, і коротка поїздка на Схід. І все. А конкретні вимоги не виконали.

- Багато хто нарікає на бездіяльність влади з приводу подій на Сході, рекомендуючи не зустрічатися з тамтешніми олігархами, а йти в народ...

- Без переговорів на найвищому рівні не обійтися. Їх повинен вести сьогоднішній в.о.президента, але, безумовно, одних переговорів мало: вони повинні супроводжуватися реальними рішеннями щодо врегулювання ситуації і об'єднання країни. Одночасно нашим спецслужбам ніхто не заважає затримувати, судити або видворяти сепаратистів, якщо такі на Сході є.

- Народ також скаржиться на владу і з приводу несвоєчасного обмеження на в'їзд громадянам РФ в Україну. Інші кажуть, що потрібно було зовсім закрити кордони...

- Наші кордони не настільки захищені, щоб ці люди не змогли проникнути в Україну ("зелені чоловічки" і сепаратисти – Авт.). Проблема не тільки в пропускних пунктах. Це величезний кордон, який часто навіть не має якихось огорож. У такій ситуації, якщо друга сторона захоче проникнути на територію України, зробити це не складно.

- Як би Ви врегулювали ескалацію конфлікту на Сході?

- Я б спочатку вислухав цих людей (протестувальників – Авт.). Якби йшла розмова про додаткові повноваження, я б зробив кілька швидких кроків: назвав точні дати проведення референдумів (про статус російської мови або федералізації – Авт.) та внесення змін до Конституції (про розширення прав і повноважень регіонів – Авт.). Після цього запросив би деяких активістів таких протестних рухів на роботу в уряд за умови, що у них є певна освіта. Працюючи в Кабміні, запал швидко зникає, коли починаєш розбиратися що і як. А далі – всіх би попросив здати зброю і звільнити захоплені держустанови. Якщо ні, тоді жорсткість, але по відношенню до всіх – і в Києві, і на Південному Сході. Якщо люди в Києві не здають зброю, це неправильно – це радикали.

- Які сектори економіки Ви будете розвивати, прийшовши до влади? Чому? Де на це взяти грошей?

- Сьогодні в економіці колосальні проблеми, і через три місяці Україну може чекати економічний обвал. Ціни ростуть, кількість працюючих зменшується, а соцстандарти – зростання мінімальних пенсій, зарплат і соцвиплат – заморожені на рівні грудня 2013-го. Цю економічну катастрофу неможливо виправити, поки ми не наведемо порядок в політиці. У такій ситуації ні внутрішні, ні зовнішні інвестори вкладати свої гроші не захочуть. Потрібно скорочувати дефіцит бюджету, зменшуючи витрати ВР, Кабміну, АП та контролюючих держорганів, яких в Україні 41, тоді як в інших країнах таких установ максимум 10. Але ні в якому разі не можна заморожувати підвищення соцстандартів. На цей рік зростання цін Кабміном заплановане на рівні 12 %. Це означає мінус 12 % по споживанню, наприклад, пенсіонерів. З економічною кризою всі країни боролися, ті ж США починаючи з 40-х, одними методами: знижуючи податки, покращуючи інвестиційний клімат і насичуючи економіку дешевими грошима.

- Якщо торгувати з РФ ми не зможемо, куди Україна буде продавати свою продукцію?

- Якщо ми зуміємо налагодити товарообіг з РФ в рамках СОТ – дуже добре. Але якщо ні, треба терміново відкривати інші ринки: налагоджувати зону вільної торгівлі з Туреччиною, Канадою та Ізраїлем. Разом з цим швидко підписувати економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС. З азійськими ринками в України немає готових угод про зону вільної торгівлі. Але нашим бізнесом вони освоюються добре: продукція сільського господарства та металургії активно експортується туди. Очікувати чогось надприродного від економічної частини Угоди про асоціацію точно не доведеться. Це невеликі обсяги, все квотовано і не перекриває наші втрати на російських ринках. У порівнянні з минулим роком Україна вже втратила більше 30 % експорту.

- На модернізацію і впровадження євростандартів на підприємствах потрібні величезні гроші...

- Це великі інвестиції. З вагонами, наприклад, в Європі нас не чекають. А переоснастити такі підприємства означає втрати робочих місць. Тому – владі необхідно домовлятися, щоб не страждала економіка. Коли політики кричать, що РФ нам більше не потрібна, жорстко висловлюючись щодо лідерів цієї країни, – це нагадує самопіар на проблемах країни... Знаєте, це можна робити на кухні, але не на політичній трибуні. Такі заяви тільки розхитують ситуацію.

- Заяви про вихід України з СНД передчасні?

- Однозначно. Коли ми говоримо про зовнішню політику, є дуже гарне слово прагматизм. Давайте вже трохи менше емоцій.

- Тобто, Кабмін Миколи Азарова мав рацію коли призупинив підписання Угоди?

- Думаю, що такі втрати легко прораховувалися. Я розумів, що у Віктора Януковича є домовленості з Росією. Вже занадто багато і часто вони з Володимиром Путіним спілкувалися. За тиждень до Вільнюського саміту я їхав до Брюсселю і був упевнений, що Угоду таки підпишуть. Так, Росія завжди щось висловлювала, але говорила, що це справа України. Але я не думав, що буде така жорстка реакція. А про це особливо ніхто не поширювався. Мені здається, проблема не в економічних втратах. Той же Янукович міг би сказати: "Так , я це робити не буду, бо бачу, що це сотні тисяч звільнених робочих місць" і міг би при цьому прибрати уряд, який вчасно не пояснив і не попередив його. І найголовніше – змінити внутрішню політику: почати боротьбу з корупцією і провести судову реформу. Якби Янукович почав робити це щиро, все б заспокоїлося, а народ в 2015-му висловив би своє ставлення до такої політики на виборах президента.

- Якщо до 1 листопада Україна підпише економічну частину Угоди, нас чекають ті ж проблеми, про які говорив Кабмін Азарова?

- Так. І ключ тут у збереженні відносин всередині країни – ми повинні швидко помиритися, ввести абсолютно нові стандарти по боротьбі з корупцією і поліпшити інвестиційний клімат. Всі світові бізнесмени повинні захотіти прийти в Україну з грошима. Ми втрачаємо колосальну кількість робочих місць (через підписання економічної частини Угоди – Авт.), які терміново потрібно відновлювати. У нас є точки зростання: сільське господарство, переробна промисловість, IT-індустрія – і це треба враховувати.

- У яких альянсах, об'єднаннях і союзах (НАТО, ЄС, ТС...), у випадку вашого президентства, повинна брати участь Україна? Чому?

- Що стосується військового блоку, то поки що Україна – позаблокова країна. І я б не поспішав це міняти. Нам треба думати про свою обороноздатність, реформу армії та її серйозне фінансування. Якісь нові блоки нас не врятують – ми не маємо права бути слабкими. Що стосується економічних блоків, потрібно намагатися бути скрізь. Тут влада повинна максимально відкривати можливості: більше робити держзамовлень, в тому числі і на ВПК.

- Україна продовжує продавати Росії продукцію свого ВПК?

- Мені здається це неефективний захід (зупиняти продаж – Авт.). Для політиків це красиво – сказали і зупинили наші підприємства. Чим займатиметься Росія? Швидко заміщувати нашу продукцію. Найчастіше ми робили зброю, яка потім спільно з Росією відправлялася на експорт. Таким чином, ми брали участь в цьому ланцюжку, а для себе Росія купувала не так багато. Від такої заборони економічно втратить знову ж Україна.

- Виходить, Україна повинна переслідувати політику багатовекторності? А як же Митний союз?

- З точки зору політики, одночасно і там, і там бути не вийде. З точки зору людей, якщо зараз підняти питання про Митний союз, це підірве ситуацію – ми отримаємо ще один Майдан. Це виключено, тим більше з Кримом, який буде вічною проблемою у відносинах з Росією. Якщо нам вдасться налагодити торговельні відносини з РФ в рамках СОТ, це максимум, який найближчим часом ми зможемо від РФ отримати. А основна перспектива – європейські ринки.

- З ким готові працювати в коаліції, прийшовши до влади?

- Коаліція повинна мати чітку програму дій. Що стосується нинішньої коаліції, то я бачу бажання отримати кредит МВФ, вести жорстку соцполітику, але при цьому – дуже слабка дерегуляція, інвестиційна політика, майже немає боротьби з корупцією. Якщо немає цього фону, то жорстка соціальна політика і кредити підуть на проїдання. Адже кредит МВФ береться для чого? Поки Україну кредитуватимуть, ми повинні провести реформи, які забезпечать економічний ріст і дадуть можливість віддати кредити.

- Після президентських виборів склад провладної коаліції зміниться?

- Не думаю, що нинішня провладна коаліція довговічна. Вона протримається максимум 2-3 місяці. Потім буде переформатування. Дуже загострюється економічна ситуація, а люди терпіти не будуть і захочуть нової влади. На це накладаються ще й президентські вибори. Тому образ від цієї політичної конкуренції буде ще дуже багато.

- Чи потрібні дострокові вибори Ради і коли?

- На середину або кінець осені. Люди не довіряють системі влади. Якщо з'явиться новий президент, було б непогано з часом отримати новий парламент і місцеву владу.

- Спочатку влада говорила, що склад нового Кабміну чисто технічний, і його змінять через 3 місяці. Зараз звучать заяви про те, що ніхто уряд міняти не збирається...

- Міняти потрібно, максимум через 2-3 місяці. По-перше, треба дати відповідь Південному Сходу. Місяць тому, щойно виникла кримська проблема, я пропонував терміново призначити міністра у справах Криму: біженці, військові, купа питань гуманітарного характеру... Я був в Одесі і зустрічався з моряками, які переїхали туди з Криму. У них маса питань: працевлаштування жінок, не працюють зарплатні картки, влаштування дітей в школи, житло... Влада щоразу запізнюється. По тому ж уряду (призначення міністрів – Авт.) спочатку треба було думати, як це сприйме Південний Схід. Всі підходили з позиції сили і з орієнтуванням на одну частину електорату. Усі бояться втратити частину своїх рейтингів, не дай Боже! Але при цьому всі активно говорять про єдність країни.

- Петро Порошенко і Юлія Тимошенко заявили, що Кабмін Яценюка чіпати не будуть.

- Не вийде цього....

- Чи може все дійти до федералізації?

- Я питав багатьох лідерів і людей на Сході, що таке федералізація. Вони не сприймають це як право відділення якогось регіону від України. Вони це розуміють як додаткові фінансові повноваження, вплив на владу, багатьом цікава виборність губернаторів... Про це мріє кожен мер. Якщо в такому ключі піднімати федералізацію – я обома руками за.

- Ваші пропозиції щодо реформи місцевого самоврядування?

- Перше – дати регіонам більше економічних і гуманітарних повноважень. Друге – виборність губернаторів, право відкликання влади. Третє – можливість прийняття на місцевому рівні важливих для громади рішень – мова спілкування, відкриття або закриття шкіл, лікарень, дитячих садків, забудова парків і т.п. Щодо конкретних кроків, то я вже вніс в Раду законопроекти про проведення місцевих референдумів, про надання російській мові офіційного статусу, про народний контроль. В цілому практику референдумів потрібно розвивати. Це хороший інструмент волевиявлення для людей. Та ж Швейцарія часто проводить сотні референдумів.

- Як оцінюєте свої, і шанси своїх конкурентів на президентських виборах?

- Південний Схід погано налаштований іти на вибори. Мої рейтинги (за результатами останніх соцопитувань – Авт.) Базуються на 50% явки. А рейтинги моїх конкурентів, основний виборець яких на Заході, базуються більш ніж на 70% явці. Зараз для мене це велика проблема. Потрібно достукатися до людей на Південному Сході, щоб вони прийшли на виборчі дільниці.

- Є думка, що ідея Турчинова з референдумом на 25 травня пов'язана із спробою підвищити явку виборців на виборах...

- Якщо й так, це можна тільки вітати. Та й із референдумом ідея правильна. Лякати не треба. Є завдання – треба виконувати. Ми (Рада – Авт.) можемо такі речі робити іноді... Зараз країна перебуває в передвоєнній ситуації. І якщо є кроки (референдум – Авт.), які можуть її заспокоїти, потрібно діяти швидко. На жаль, зараз у влади якийсь теоретичний настрій.

- Ви заявили, що будете створювати свою партію. Уже вирішили, як вона буде називатися?

- Нещодавно збирав своїх колег і просив їх дати пропозиції (з приводу назви – Авт.).

Ще в дискусіях. Серйозно партійним будівництвом будемо займатися після президентських виборів. Ми оголосимо свою ідеологічну платформу, введемо ряд елементів таємного голосування (за керівників – Авт.), посилимо партійну конкуренцію. Розраховую, насамперед, на активних людей, ініціативну молодь та інтелігенцію.

- Чи розглядаєте можливість об'єднання вашої депутатської групи з іншими фракціями чи групами?

- Поки що ні. Ми залишимося в опозиції. Якщо буде переформатування коаліції, важливо знайти однодумців. Але входити в неї необов'язково: можна залишитися невеликою групою, але впливати на суспільство більше, ніж фракція. Сьогодні коаліція абсолютно невиразна і нецікава, без якогось царя в голові – ідеї, яка б могла всіх об'єднати. Я бачу постійні конфлікти. Думав, що після такого потужного струсу, як Майдан і втеча лідерів влади, у сьогоднішньої влади будуть інші стандарти ведення політики. Але всі швидко пристосувалися, заспокоїлися, забули про багато речей і взялися за старе.

- Після з'їзду Партії регіонів багато говорили, що Ви образилися на рішення висунути кандидатом в президенти Михайла Добкіна. Не шкодуєте про подію?

Реклама

- Анітрохи. Я до останнього боровся за демократизацію партії, але мене, як і моїх соратників, виключили з неї. Я б шкодував, якби мене виключили, а ПР при цьому змінилася, стала більш демократичною і відкритою. Але коли партія авторитарна, та й партією це важко назвати... Зараз відчуваю себе вільною людиною, яка в політичному плані може творити щось нове.

В тренді
Всі дізнаються правду – РНБО проведе аудит держземель в Конча-Заспі і Пущі-Водиці
В тренді
Екс-нардеп побив "слугу народу" Соломчука в прямому ефірі: відео
Фото: скріншот
В тренді
Загрожують катастрофічні наслідки: РФ збільшила кількість кібератак на Україну
Ілля Вітюк, фото: СБУ

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти