Голова Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник вважає, що швидкість створення антикорупційного суду буде іспитом для чинної влади на наявність політичної волі. Таку думку він висловив у четвер в Брюсселі в Європейському парламенті під час конференції, присвяченій стану боротьби з корупцією.
"Швидкість створення цього суду буде ознакою, чи витримає наша влада іспит на наявність політичної волі", – заявив Ситник.
При цьому він також зазначив, що процес створення антикорупційного суду може бути успішним в разі максимальної уваги з боку громадянського суспільства та міжнародних партнерів.
"Саме завдяки їм цей законопроект взагалі став можливим. Тоді, якщо це все спрацює, то на лютий 2019 року цей інститут буде створений", – сказав голова НАБУ.
Ситник також вважає, що велика кількість поправок до законопроекту до другого читання є "улюбленою технікою затягування розгляду питання в парламенті".
"Я впевнений, що переважна їх більшість є формальною для затягування процедури", – сказав він.
Разом з тим, голова НАБУ підкреслив важливість положень законопроекту, які стосуються вимог до кандидатів, процедури відбору і компетенції цього суду.
"Якщо недоліки не будуть усунуті, то сенсу в створенні цього інституту просто немає. Чи будуть вони усунені? Це велике питання. Наскільки я знаю, дискусійним питанням є саме процедура відбору суддів і ступінь участі в ній міжнародних експертів. Дискусії будуть палкими, але я вважаю, що без усунення цих недоліків створювати цей інститут просто не має сенсу", – сказав Ситник.
Нагадаємо, 1 березня Верховна Рада в першому читанні прийняла проект закону "Про Вищий антикорупційний суд" (№7440), внесений президентом.
Голова ВР Андрій Парубій не виключає прийняття закону про антикорупційний судв першій-другій декаді квітня.
Законопроектом Вищий антикорупційний суд визначається як постійно діючий вищий спеціалізований суд у системі судоустрою України.
У законопроекті пропонується покласти на Вищий антикорупційний суд розгляд кримінальних проваджень як щодо корупційних злочинів, які визначені корупційними Кримінальним кодексом України (а саме злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, в разі їх здійснення шляхом зловживання службовим становищем, статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 – 369-2 КК), так щодо інших, пов'язаних і об'єднаних з ними в одне кримінальне провадження.
Законопроектом пропонується встановити, що Вищому антикорупційному суду будуть підсудні корупційні та пов'язані з корупцією злочини, якщо розмір предмета злочину (предметів злочинів) або заподіяної ним (ними) шкоди в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час скоєння злочину (злочинів). При цьому також передбачається встановити, що інші суди не можуть розглядати кримінальні виробництва за злочинами, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. Винятки становитимуть виробництва щодо корупційних злочинів, скоєних суддями або працівниками Вищого антикорупційного суду.
Читайте також:
- Федеріка Могеріні пояснила, чого в ЄС чекають від України
- Могеріні: Україна повинна подвоїти боротьбу з корупцією
- Парубій попередив про небезпеку для закону про антикорупційний суд
- З новим траншем: що Україна повинна зробити для отримання мільярдів від ЄС і МВФ
- Створення Антикорупційного суду: Порошенко відреагував на важливе рішення Ради
- Створення Антикорупційного суду: Рада прийняла законопроект у першому читанні
- Закон про Антикорупційний суд: Порошенко пояснив позицію України
- Рада почала створення Антикорупційного суду