Судова війна проти Росії: чи зможе Україна покарати агресора

4 грудня 2018, 18:03

Дмитро Дубенський

Москва навмисно затягує судові процеси, але є і прорахунки з української сторони, вважають експерти

Україна в цілому зробила правильно, що ініціювала новий судовий позов в Міжнародному суді ООН щодо агресивних дій Росії в Азовському морі і порушення Москвою прав захоплених українських моряків. Проте, як розповіли сайту "Сегодня" керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко і юрист Юрій Білоус, крім процесуальних зволікань і юридичних тонкощів (а також позиції Кремля щодо інциденту на Азові), існують сумніви в частині виконання росіянами можливого позитивного рішення для Україна з цієї тяганини і вимог зі звільнення бранців і ймовірної компенсації за захоплення українських громадян з військовими катерами.

"На жаль, що стосується останнього позову до Міжнародного суду ООН у справі українських моряків, то він не має під собою достатньої правої підстави доти, поки у нас діє угода з РФ щодо спільного використання Азовського моря. А також поки діє правовий режим, що Азов – спільне море обох країн. Потрібно було б розірвати цю угоду, після чого ухвалити закони про виняткову економічну зону України, про 20-мильну зону України в азовській акваторії. Тобто забезпечити все це з точки зору українського законодавства, підтвердивши наші національні інтереси. А після цього і потрібно було б уже звернутися з правових підстав до Міжнародного суду ООН, мотивуючи свій позов не просто порушенням угоди про використання Азова, а Конвенцією морського права і іншими правовими міжнародними актами. Зокрема, наприклад, правом на вільне проходження протоками", – сказав Олександр Мусієнко.

Реклама

Експерт поскаржився, що Україна не розриває морське угоду з РФ, як і інші договори, наприклад щодо квотування вилову риби, економічного співробітництва в море тощо. Причому Росія в свою чергу, порушуючи морську угоду щодо Азова, використовує також деякі його положення проти української сторони.

"Тобто, з одного боку, ми говоримо, що Росія влаштовує акти агресії, веде війну і захоплює наші території, а з іншого – продовжуємо з нею дію цих незрозумілих угод, які навпаки Україну в міжнародному плані послаблюють, а не посилюють. Тому угоди треба розривати. Що стосується інших позовів України проти РФ в міжнародних інстанціях, і якщо ми говоримо про російську агресію, то злочин, пов'язаний з агресивними діями, підпадає під норми Римського статуту, який, на жаль, Україною ще не ратифікований, але українська сторона визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Однак цей злочин не розглядається (в суді, – Авт.), оскільки поправка до норми саме про військову агресію не діє, оскільки ще потребує ратифікації 2/3 країн", – уточнив експерт.

Відповідно, як додав глава Центру військово-правових досліджень, апелювати до суду за злочини, пов'язані з військовою агресією РФ проти України, "також не зовсім можливо". Мусієнко пояснив, що про це можна публічно говорити і робити заяви, тому що агресія є порушенням міжнародного права, "але притягнути Росію до відповідальності за цей злочин, принаймні зараз, на поточний момент, вкрай важко".

"Мені здається, що перспективними є звернення держави Україна від імені держпідприємств Маріупольського та Бердянського портів про відшкодування тих мільярдних збитків (і про стягування їх з РФ), які вони понесли в результаті агресивних дій Росії через те, що росіяни просто затримували і не пропускали торгові судна. Тому такий позов буде більш ефективним, а РФ буде зобов'язана відшкодувати збиток. До того ж прецеденти схожі вже є. Також є реальним позовом для залучення РФ до відповідальності як держави-спонсора тероризму. У цьому контексті в України теж є судова перспектива. Те само стосується і ситуації з анексією Криму. А ось стосовно агресії й останньої ситуації з Азовом, мені здається, що з початку треба розривати угоди, а потім вже судитися. Що стосується, наскільки довго ці процеси можуть затягнутися, зараз ще важко говорити. Тому що є різні випадки – буває, що вони затягуються на два роки, а буває – на п'ять-сім. Можливо, що і до десяти років. Тут усе залежить, скільки подасть Україна доказів, як засідатиме суд тощо. Але я сподіваюся, що позови щодо міжнародного тероризму і Криму розглядатимуться ще максимум 3-5 років, після чого щодо них поставлять крапку", – підсумував він.

У свою чергу, як розповів сайту "Сегодня" юрист Юрій Білоус, ініціатива України подати новий позов проти Росії до Міжнародного суду ООН може мати юридичні перспективи, але все ж відкритим залишається питання конкретних вимог української сторони, наявності необхідної кількості доказів і виконання РФ можливого позитивного рішення для української сторони.

"Для України важливо як можна більше позитивних рішень в міжнародних інстанціях проти Росії, які будуть визнавати, що дії РФ в тих чи інших напрямках є неправомірними. Звичайно ж, потрібно зібрати необхідну кількість достовірних і достатніх доказів, щоб нашу позицію ми могли належним чином обґрунтувати, довести і відстоювати щодо всіх обставин і в кожному окремому процесі і з тим, щоб кожна окрема заява була належним чином обґрунтована. Тому потрібно дуже зважено і грамотно підходити до цього питання", – зазначив він.

Коментуючи "справу українських моряків", юрист нагадав, що Україні вдалося успішно досягти швидкого вирішення ЄСПЛ щодо захоплених українців, "щоб спробувати максимально припинити порушення прав наших громадян, моряків, які утримуються в Росії". Водночас Білоус зазначив, що Росія використовує практику затягування часу з виконанням рішень ЄСПЛ.

Реклама

При цьому він нагадав, що Росія станом на вересень 2018 року виконала 608 з 2380 рішень ЄСПЛ проти російської держави, що становить 25,55%, "а гучне рішення конституційного суду РФ про невиконання рішень Євросуду з прав людини було використано лише двічі".

"А так, щороку РФ виплачує за постановами ЄСПЛ компенсації, і велика частина виплачених коштів – виплати за порушення прав людини в кримінальному процесі (в такому, як є і в нас). Росія лідирує в Раді Європи за тривалістю термінів виконання рішень ЄСПЛ, і це відбувається дійсно довго", – додав юрист.

Як повідомлялося, раніше президент України Петро Порошенко заявляв, що Україна готує позов до Міжнародного суду Організації Об'єднаних Націй через агресію Росії, яка не відповіла на запит ЄСПЛ про захоплених українських моряків, проти суверенної Української держави в Азовському морі.

Напередодні в Страсбурзі Європейський суд з прав людини провів екстрене засідання, результатом якого стало ухвалення рішення щодо захоплених російськими ВМС в Керченській протоці українських моряків. До ЄСПЛ звернулася Україна із заявою про застосування попередніх заходів щодо захоплених Росією моряків ВМС за Правилом 39 Регламенту Суду. За підсумками розгляду справи судді відповідним рішенням зобов'язали Росію повернути всіх військових Україні.

Нагадаємо, в цілому з початку російської агресії проти України Київ подав проти РФ близько 10 позовів до міжнародних інстанцій, сума компенсацій за якими становить близько $ 50 млрд.

Також ми писали, що тим часом нещодавно в Польщі знову заговорили о про репарації від Росії за дії СРСР у Другій світовій війні, а в Естонії і Латвії почали вивчати можливість висунути РФ як правонаступниці СРСР  вимоги про стягнення збитків за радянську окупацію.

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти