Судова реформа "по-новому": замість звільнення – переатестація

9 листопада 2015, 08:14

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Президенту більше сподобалася переекзаменація всіх суддів. Більш радикальний метод звільнення всіх на Банковій не підтримали

На цьому тижні президент Петро Порошенко внесе до парламенту проект змін до Конституції в частині правосуддя. У першому читанні ВР може прийняти його вже спочатку грудня, а в другому – в ході весняно-літньої сесії. І почнеться судова реформа, ймовірно влітку, – з переатестації всіх українських суддів. Майже річна боротьба всередині робочої групи Конституційної комісії (КК) закінчилася перемогою заступник голови АП Олексія Філатова, екс-міністра юстиції Сергія Головатого, голови ВСУ Ярослава Романюка та інших. Якраз вони і виступали за переатестацію. Інша частина робочої групи, – експерти "реанімаційних пакету реформ" (РПР), міністр юстиції Павло Петренко, нардепи і колишні судді домагалися звільнення всіх суддів і набору нових за прикладом патрульної поліції.

Реклама

Ми вже неодноразово писали про переваги і недоліки цих двох підходів до реформування суддівського корпусу. Та й президент говорив, що в суспільстві є запит на повне перезавантаження судів за принципом патрульної поліції. Ідею звільнення всіх підтримує і прем'єр. Але, під напором головного юридичного ідеолога Адміністрації президента, прикриваючись висновками Венеціанської комісії, президент вибрав шлях переатестації. Пізнаємо, чи він, покаже час, а поки ми зупинимося на головних нововведеннях реформи.

ТРОХИ ПРО ЦИФРИ. За даними останнього соцопитування Центру Разумкова, судам довіряють лише 13% українців. Цифра жахлива. Напевно кожен третій, а то й другий українець стикався з проблемою корупції в судах. Та що говорити, все так чи інакше знають: за те, щоб стати суддею, потрібно заплатити певну суму "хорошому дядькові". Це відмінно практикувалося при Януковичі.

Запит на подолання корупції в судах був і до Майдану, але після нього це питання стало особливо гостро, а нинішня влада взяла на себе відповідальність побороти корупцію в органах Феміди. І 3 березня 2015-го президент створює КК, одна з трьох робочих груп якої 7 місяців писала проект змін до Конституції в частині судової реформи.

Чому так пізно? До цього суддівський корпус сподівалися очистити за допомогою Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), куди, за законом, на неправомірні дії судді може поскаржитися будь-який українець. Тільки в грудні 2014-го вдалося змінити склад ВККС і перезапустити її роботу. Але через те, що ВККС є тільки в Києві, у неї немає регіональних представництв, до березня кількість скарг там досягло критичної позначки – 10 тис. і всі з них нерозглянуті.

Реклама

Були спроби очистити суддівський корпус і за допомогою Вищої ради юстиції (ВРЮ) на основі прийнятих в 2014-му законів про забезпечення права на справедливий суд та відновлення довіри до судової влади. Але через опір Феміди і тяганини з відставками і призначеннями нових членів ВРЮ, заробив він лише в липні 2015-го. Але ще попередній склад, як би не противився змінам, подав у Раду 237 подань на звільнення суддів, і парламент підтримав. А ось останнє, на 388 суддів, за словами гаранта, депутати досі не прийняли.

"На жаль, поки вирішив звільнити лише 127 суддів з 388. Ця затримка нічим не виправдана. ВРЮ прийняла рішення звільнити суддів, які виносили рішення проти учасників Майдану. Також як відповідальність одіозного Родіона Кірєєва (судді Печерського райсуду, який судив Юлію Тимошенко – Авт.), Якого в четвер позбавили статусу судді", – уточнив президент.

СВАРКА РЕФОРМАТОРІВ. Поки Рада пробуксовує звільнення провинилися служителів Феміди, вся надія була на робочу групу з питань правосуддя КК. Здавалося, вона точно розробить такий проект змін до Основного закону, за допомогою якого суди повністю оновляться, а судді забудуть слово "хабар". І все б добре, якби не розкол всередині цієї робочої групи. Реформатори на чолі з Олексієм Філатовим просували ідею переатестації, міністр юстиції та експерти РПР – звільнення всіх і набір нових. Перші противилися повної перезавантаженні, вважаючи, що це спричинить за собою хвилю позовів звільнених суддів в ЄСПЛ. А останній вже точно буде масово відновлювати їх на посаді. До того ж, за словами голови ВСУ Ярослава Романюка, не всі ж 8 тис. українських суддів корупціонери. Мовляв, серед них багато і хороших, яких не потрібно звільняти. На думку реформаторів табору Філатова краще провести переатестацію: пропустити всіх суддів через іспит у формі тестів, перевірити декларації суддів і членів їх сімей, переглянути всі винесені рішення, особливо ті, які скасовувалися в судах вищих інстанцій.

Міністр юстиції Павло Петренко та експерти РПР сповідували більш радикальний метод реформи – звільнення всіх поголовно. А щоб уникнути масових позовів до ЄСПЛ, пропонували закріпити таку норму в перехідних положеннях Конституції.

"У судів після Революції Гідності було півтора року на самоочищення. Ми за цей час побачили зміни на краще? Ні. Якби ви запитали мене півтора роки тому, прихильником якої ідеї я виступаю, я б вам відповів – переатестація. Але зараз – це звільнення всіх", – сказав нам колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін.

Його думку поділяє його колишній колега по КС Володимир Шаповал. Такої ж думки і польський реформатор, автор польської Конституції Віктор Осятинський, який приїхав в Україну допомагати проводити реформи за особистим запрошенням Джорджа Сороса.

Реклама

ВЕРДИКТ ВЕНЕЦІАНКИ. Так і не дійшовши до спільного знаменника у вересні, КК за згодою президента, відправляє на оцінку Венеціанської комісії два проекти змін до Конституції: авторства Філатова з переатестацією, і більш радикальний – РПР та Мін'юсту – зі звільненням всіх суддів.

Висновки Венеціанська комісія оголосила 23 жовтня. Цікаво, що за день до цього в Страсбург поспілкуватися з експертами Комісії прилетіла група реформаторів Філатова. Полетівши, у Страсбурзі на наступний день у п'ятницю 23-го числа їх змінила група Петренко. Нескладно припустити, що аж до останньої хвилини за українську судову реформу йшла запекла боротьба. Але навіть після висновків венеціанку у звичній для українських політиків і чиновників манері кожен став тягнути ковдру на себе.

У Філатова говорили, що схвалили їх проект, у Петренка приписували перемогу собі. Секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт 30 жовтня розставив всі крапки над "і":

"Тотального звільнення всіх суддів не буде. Практика ЄС дозволяє це лише у виняткових випадках. Якщо звільнити всіх, хто ж буде виносити рішення?".

Реклама

З повним текстом висновку Венеціанської комісії можна ознайомитися тут

НОВИНКИ ВІД ПРЕЗИДЕНТА. "Прем'єр, міністр юстиції та експерти РПР не пропонували звільняти всіх відразу. Ми хотіли почати очищення з ВСУ, вищих і апеляційних судів. Робота судів б не зупинилася. Але групі Філатова вдалося переконати членів Венеціанської комісії в тому, що звільнення всіх суддів – ой як погано", – розповів нам один з членів КК табору Павла Петренка та РПР.

Під час зустрічі зі студентами та викладачами КНУ ім.Т.Г.Шевченка в п'ятницю крапку в суперечці поставив президент. Петро Порошенко анонсував переатестацію судової системи. Перших повинні перевірити суддів ВСУ (хоча їх вже перевіряли за законом про люстрацію) і Вищих спеціалізованих судів. За ними переатестацію пройдуть апеляційні та суди перших інстанцій.

"Обіцяю, що кожен суддя не тільки іспит пройде. Кожного ВККС прогляне під лупою на предмет професійних знань, дотримання антикорупційного законодавства та правил судової етики. Будуть перевірятися декларації суддів, коректність декларування доходів, витрат, особистих і членів сімей, рішення, які виносили судді і те, які з них були скасовані", – уточнив президент.

Порошенко пообіцяв, що після внесення змін до Конституції політоргани відсунутий від вирішення питань суддівської кар'єри і впливу на долю судді. "Ні президент, ні ВР більше не будуть вирішувати питання призначення, звільнення та переведення суддів", – сказав президент. Замість цього пропонується створити новий орган – Вища рада правосуддя. Тільки президент не уточнив, що призначати і переводити суддів буде як і раніше президент за поданням новенького Вищої ради правосуддя. А парламент з цього ланцюжка пропонується і зовсім прибрати.

Переатестацію суддів буде проводити ВККС. Але без регіональних представництв перевірити всіх 8 тис українських суддів швидко не вдасться. "За законом про люстрацію тільки перевірка 10 суддів однієї з палат ВСУ тривала 2 дні. Виходить, на перевірку всіх 8 тис. суддів піде майже 2 тис. днів? Коли ми атестацію проведемо? Це років 7-8? Ми просто заговоримо цю проблему, а суспільство хоче отримати відповідь", – сказав нам один з українських суддів.

Питання оцінювання суддів на відповідність таким критеріям, як компетентність, професійна етика і добропорядність буде включений в перехідні положення Конституції. "Проектом змін до Конституції передбачається нова підстава для звільнення судді – неможливість пояснити джерела своїх доходів, джерела походження майна", – сказав Порошенко.

Тобто, якщо суддя не зможе пояснити, за які такі гроші він збудував заміський будинок і купив новенький Lexus, його звільнять і притягнуть до відповідальності.

А ось рекомендацію Венеціанської комісії про спрощення чотирирівневої судової системи у Порошенка не помітили. Хоча експерти РПР і нардепи пропонували повернутися до трирівневої системи, яка діяла в Україні до 2010-го. Чотирьохрівневу під себе створив Віктор Янукович, забравши у ВСУ левову частку повноважень. Адже саме ВСУ в 2004-му скасував результати другого туру президентських виборів, призначивши так званий третій тур, коли переміг Віктор Ющенко.

"Коли Янукович намагався узурпувати владу, був прийнятий закон, згідно з яким в Україні ввели чотирьохрівневу судову систему, і ВСУ був фактично позбавлений повноважень судової влади. Чому? Тому що Янукович і компанія не змогли вплинути на суддів ВСУ. На нижчих рівнях було простіше, бо президент призначав і звільняв суддів", – вважає глава Українського юридичного товариства Олег Березюк.

Втім, Порошенко до кінця не виключає повернення до трирівневої судової системи, але вважає, що це вже другий етап реформи.

ПРО ЩО НЕ СПЕРЕЧАЛИСЯ. З самого початку роботи члени робочої групи зійшлися на думці:

- Віковий ценз для заняття посади судді варто підняти з сьогоднішніх 25 до 30 років;

- Підвищать і обов'язковий трудовий стаж в органах юстиції з 3 до 5 років;

- Суддівську недоторканність скасують, залишивши лише недоторканність судді за винесені ним рішення;

- У Ради заберуть право залучати служителів Феміди до відповідальності.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти