Судова реформа ще не завершена, але увійшла у вирішальну фазу – політолог

Ухвалення Верховною Радою законопроекту №6232 про внесення змін до низки кодексів забезпечить правову основу для роботи Верховного суду. Але судова реформа на цьому етапі ще не завершена.

Про це сайту "Сегодня" розповів політолог Володимир Фесенко.

"Закон про зміни в кодексах повинен був запустити роботу, створити правові рамки, правові передумови для початку роботи оновленого за структурою і функціями Верховного суду України", – сказав він.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

З прийняттям цього законодавчого акта судова реформа вступає у вирішальну фазу, але від закінчення вона ще далека, зазначає експерт.

"Вона далека від завершення тому, що після указу президента почне свою роботу новий Верховний суд з оновленою структурою, функцією. Також ухвалений закон про Конституційний суд. Але у нас не відбулося оновлення більшої частини суддівського корпусу. Суди середнього і нижчого рівня продовжують працювати в колишньому складі", – сказав Фесенко.

За словами експерта, в цьому випадку також має пройти конкурсне оновлення всього складу корпусу суддів в Україні. І тільки після цього можна буде говорити про завершення судової реформи, каже Фесенко.

Як повідомлялося, у вівторок, 3 жовтня Верховна Рада в цілому ухвалила закон, який забезпечить функціонування нового Верховного суду як єдиної касаційної інстанції.

Закон про внесення змін до Господарського процесуального, Цивільного процесуального кодексів, Кодексу про адміністративне судочинство України та інших законодавчих актів (законопроект №6232) проголосували 234 народних депутати.

Одним з основних нововведень закону є визначення Верховного суду як єдиної касаційної інстанції в Україні і введення нового порядку розгляд ним справ. Проект закону передбачає прийняття рішень палатою, об'єднаної палатою або Великою палатою Верховного суду. Колегія може передати справу на розгляд палати, до складу якої входить ця колегія, або об'єднаної палати або Великої палати Верховного суду, якщо не згодна з практикою правозастосування в подібних правовідносинах.

Серед інших норм проекту закону є такі:

- Згідно з новою редакцією Цивільного процесуального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, відповідача, третю особу, свідка, місце проживання, місцезнаходження або роботи якого невідоме, викликатимуть до суду через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України;

- За невиконання процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами та інші порушення може бути накладено штраф, як примусовий захід;

- Згідно з новою редакцією Господарського процесуального кодексу, в системі господарського судочинства діятиме Вищий суд з питань інтелектуальної власності;

- Документ також передбачає перегляд ставок судового збору;

- Закон також включає норми, якими вводиться "електронний суд". Він передбачається функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Згідно з текстом законопроекту в редакції профільного комітету, позовні та інші заяви, скарги та інші процесуальні документи, що подаються до судів і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження обов'язково повинні бути зареєстровані в цій системі. Цією ж системою визначаться суддя або колегія суддів для розгляду конкретної справи. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система забезпечує обмін документами в електронній формі між судами та учасниками процесу, а також фіксації судового процесу та участь сторін процесу в судовому засіданні в режимі відеоконференції;

У цій системі офіційні електронні адреси реєструють адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, держоргани, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного і комунального секторів економіки. Інші особи реєструються в системі добровільно.

- Автори законодавчої ініціативи в пояснювальній записці зазначають, що проект Кодексу адміністративного судочинства, зокрема, включає новелу – процесуальний механізм розгляду типових справ за прикладом рішення Верховного суду в одній з таких справ (наприклад, визначення зразкової справи).

- Вони також вказують, що Кримінальний кодекс України включатиме зміни, які передбачають кримінальну відповідальність за надання завідомо недостовірних або підроблених доказів суду, і вивели таке діяння в окремий склад злочину.