Богдан Приходько
Провідний редактор Влада Сьогодні Якщо дипломатичні зусилля з врегулювання конфлікту на Донбасі зазнають краху, Україна може спорудити стіну на кордоні з непідконтрольними територіями і розірвати всі відносини з місцевими жителями. Про це заявив президент Володимир Зеленський в ефірі телеканалу 1+1.
Згадавши про стіні, Зеленський не уточнив, каже він буквально або фігурально. Можливо, малося на увазі просто заморожування відносин. У будь-якому випадку президент вважає, що рішення з цього приводу необхідно буде винести на референдум.
Сайт "Сегодня" з'ясував, що саме мав на увазі глава держави. А також, які перспективи будуть чекати Україну і Донбас, якщо їх розділить стіна.
Це не "стіна Яценюка" – Зеленський говорив про інше
Багато хто сприйняв слова Зеленського про зведення стіни з Донбасом буквально. Помічено, що ті політики, які починають огороджувати свою країну стінами, швидко втрачають популярність. Так сталося з Арсенієм Яценюком, який в 2014 році теж хотів будувати стіни. Правда, зводити стіну Яценюк збирався на кордоні з Росією.
Так само сталося і з президентом США Дональдом Трампом. Він хотів будувати стіну на кордоні з Мексикою. І потім свої вибори програв.
Але Зеленський, швидше за все, вжив слово "стіна" в переносному сенсі. Ніяких нових загородбудівель до тих, що вже є, Зеленський будувати не планує. Він взагалі сумнівається, що таке рішення правильне.
"Стіна – це все: стіна в усіх відношеннях, в усіх комунікаціях... Що робити з людьми, які там за нас? Чи не платити пенсію? Що робити з підприємством "Вода Донбасу"? Чи не поставляти їм воду?" – задався питанням президент.
Зеленський також уточнив, що "стіна", тобто, повний розрив відносин з Донбасом – не може бути рішенням влади. Вирішувати має український народ – на референдумі. При цьому наслідки такого рішення будуть відчуватися і через багато років.
Про те, що президент не мав на увазі фізичну перешкоду, а скоріше – питання відносин, в коментарі "Сегодня" підтвердив політолог, магістр державного управління Володимир Воля:
"Швидше за все, Зеленський говорив в переносному сенсі, маючи на увазі заморожування відносин", – вважає Володимир Воля.
Що заважає виконанню Мінських угод
Який висновок напрошується зі слів Зеленського стосовно стіни? Якщо не виривати фразу з контексту:
- Розрив відносин із Донбасом – погано для країни, і це така проблема, яка буде впливати на нас багато років.
- Україна буде продовжувати переговорний процес, поки залишається надія домовитися.
- Ні сам Зеленський, ні влада в цілому не будуть приймати рішення про заморожування відносин із Донбасом самі. Буде проведено референдум.
Політичні експерти згодні з цією думкою. Так вважає, зокрема, директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
"Президент сказав, що це навіть не "план Б". Тобто такий варіант, в принципі, не розглядається, але теоретично, можливий у крайньому випадку, якщо дипломатичними методами питання Донбасу не вирішиться. І тільки після народного референдуму", – говорить Карасьов в коментарі "Сегодня".
І все ж Зеленський питання підняв неспроста. Може виявитися, що Мінські угоди Україна виконати неможливо. Політологи зазначають, між учасниками Мінського процесу є серйозні розбіжності – і це заважає їхньому виконанню.
"Проблема глухого кута Мінська і відсутності успіху в переговорах – це текст договору, стосовно якого у Росії і України виникають розбіжності, і відсутність альтернативних варіантів досягнення консенсусу, прийнятного для обох країн", – пояснює Володимир Воля.
Але в контексті Мінська потрібно розуміти ще дві важливі речі, що пояснюють, чому вони нездійсненні:
- Росія розраховує, що в разі провалу переговорів із Мінським угодами з вини України їй пом'якшать санкції. Тому Росія не буде шукати компромісу щодо умов цих угод.
- Значна частина жителів Донбасу, які там залишилися, не хочуть повертатися в Україну. Вони сподіваються, що Донбас увійде до складу Росії. Звісно ж, не всі. Більш того, неможливо навіть розрахувати, більшість або меншість, адже ніяких достовірних зрізів громадської думки на Донбасі не проводилося. Але говорімо прямо: ті, хто був проти сепаратизму, поїхали з Донбасу. Залишилися ті, хто "за", або ті, хто не мав можливості виїхати. І таких явно меншість.
Виходить, Мінський процес – трохи дивний. Ми тягнемо в Україну тих, хто не вважає себе її частиною. Заради цього ми навіть готові йти на певні жертви. Але не на крайні, такі як федералізація.
Український план Б
Парадокс тут у тому, що невигідні нам Мінські угоди ми і відмовлятися виконувати не можемо. Тому що в іншому випадку колективний Захід може послабити санкції проти Росії. Строго кажучи, Росія ймовірно саме цього і хоче досягти. Хоче всім довести, що Україна не може виконати укладені раніше домовленості.
Тому план Б, ймовірно, в тому, щоб обміняти санкції на вигідні умови для нашої країни. Які умови вигідні? Вступ до НАТО, як гарантія безпеки для інших регіонів України від "зелених чоловічків". І вступ до Євросоюзу, як стратегічна мета держави.
Причини, за якими Україна досі не в НАТО і не в ЄС – дві. Перша, недостатні реформи і значна корупція. Але з цією проблемою країна може впоратися сама.
Друга причина – позиція Росії. Вона категорично проти вступу України в НАТО, оскільки вважає, що це загрожує її безпеці. Після переговорів з Байденом Путін назвав членство України в НАТО червоною лінією, яку не можна переступати.
"Росія ніколи не погодиться на вступ України в НАТО. Як підкреслив Путін, для Москви це червона лінія. І тим більше не піде на це заради Донбасу, який, за великим рахунком, Росії і не потрібен", – говорить Вадим Карасьов.
Але, як то кажуть, "ніколи не говори ніколи". Питання в тому, що запропонувати Росії, щоб вона залишила Україну в спокої.
Євросоюзу Росії запропонувати начебто нічого. Хоча ЄС зацікавлений у скасуванні санкцій, адже Росія – один з найбільших торгових партнерів ЄС. І в цій ситуації успіх або неуспіх "українського плану Б" залежить від того, чи зможуть включитися Сполучені Штати в переговори про врегулювання на Донбасі. У ситуації, що склалася саме США – відмінний парламентер, якому є, як впливати на нашого північного сусіда.
І Україна поки що робить певні кроки в цьому напрямку. Наразі вона намагається залучити Сполучені Штати в переговори про врегулювання на Донбасі.
Як на це дивляться в Америці
А там готові включитися. Більш того, там теж не вірять, що Мінські угоди допоможуть вирішити конфлікт. Це непрямо випливає із заяви, яку зробила в середині червня заступник державного секретаря США Вікторія Нуланд із питання політичної автономії Донбасу.
"Якщо ми дійсно відчуємо, що є підстави побачити реалізацію Мінських угод безпечним і прийнятним для України способом – тим способом, який відновить її суверенітет і територіальну цілісність на Донбасі – замість якогось типу політичної автономії для Донбасу, і це призведе до виведення російських сил і підтримуваних нею маріонеток – ми були б готові працювати над цим", – сказала Нуланд в інтерв'ю "Радіо Свобода".
При цьому Вікторія Нуланд каже про політичну автономію Донбасу в складі України. Але важливіше, що з її слів випливає, що поки ніяких перспектив в цьому напрямку в США "не відчули".
Ймовірно, Америка також вивчає питання про те, як розіграти карту санкцій в обмін на євроатлантичні перспективи України. Ця карта, можливо, найкраща з усіх, що є нині в колоді у наших партнерів, нехай навіть вона має на увазі "глибоку заморозку" відносин із Донбасом. Або "стіну Зеленського". Але і в США, можливо, теж немає готового рішення.
Що буде з Донбасом після "глибокої заморозки"
Відповідь очевидна: там все залишиться як зараз. Строго кажучи, контакти між Україною і окупованими територіями вже зараз скорочені до мінімуму.
"Є ті, хто отримав російські паспорти і просять: "Росіє-матінко, забери нас до себе". Однак Росія не поспішає їх забирати. Але є також люди, які проживають на непідконтрольних територіях, опинившись заручниками війни і політичних баталій. Багато хто з них хочуть жити в Україні, але не можуть виїхати і залишити свою роботу, свої будинки, тому змушені перебувати в невизнаних республіках. Ситуація складна і неоднозначна", – говорить Володимир Воля.
Донбас уже пішов за сценарієм інших територій навколо Росії, що знаходяться в стані замороженого конфлікту: Південна Осетія, Абхазія, Придністров'я. Картина там одна і та ж:
- економіка стагнує багато років;
- доросле населення їздить на заробітки в Росію або навіть перебирається туди назовсім, оскільки діють полегшені механізми отримання громадянства РФ;
- найблагополучніша категорія з тих, хто залишився – пенсіонери. На пенсії непогано можна прожити.
Але така ситуація в довколишніх до Росії буферних зонах, в тому числі на Донбасі, не може тривати вічно.
"Таким чином ситуацію можна буде лише законсервувати на час, за образом "залізної завіси СРСР". Тобто, тимчасове закриття кордонів, обмеження переміщення громадян, мінімальна економічна взаємозв'язок", – зазначає Вадим Карасьов.
Із огляду на це заморожування відносин, можливо, і не вирішує проблему остаточно. Тобто, навіть якщо буде "стіна Зеленського", Донбас все одно повернеться. Тільки не відразу.
Нагадаємо, що минулого місяця стало відомо про те, що за п'ять років Державна прикордонна служба тільки наполовину завершила будівництво проєкту "Стіна" на кордоні з Росією.
Ми також писали, що за підсумками триденного саміту G7 лідери "Великої сімки" закликали Росію вивести війська і військову техніку з Донбасу.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми