Cherchez la femme: скільки жінок пройшли в українську владу на виборах

У Верховній Раді України всього 12% народних депутатів – жінки. За результатами місцевих виборів, як зазначають у Комітеті виборців, тільки 15% місць в обласних радах дісталися представницям "прекрасної статі". Чи існує в українській політиці гендерна нерівність, з'ясовував "Сегодня.ua".

Скільки жінок у владі

За даними Центральної виборчої комісії, всього кілька жінок виграли мери в містах обласного значення. При цьому у всіх обласних центрах перемогу отримали чоловіки. Як показали дослідження Комітету виборців України, більше 30% від загального числа кандидатів у депутати міськрад – жінки, при цьому в деякі міські ради потрапили всього 8% жінок (Ужгород). Найкраще гендерна ситуація в міськраді Чернігова, там 33% новоспечених депутатів носять спідниці.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

В українському уряді всього двоє міністрів-жінок: міністр Кабміну Ганна Онищенко і міністр фінансів Наталя Яресько, решта 16 членів уряду – чоловіки. У Верховній Раді в результаті виборів 2014 році мандати отримала 51 жінка (близько 12%). 80% Комітетів Верховної Ради очолюють представники "сильної статі".

Керівник центру "Жіночі перспективи" Любов Максимович впевнена, в Україні необхідно змінювати виборче законодавство, а у Верховній Раді має бути мінімум 30% жінок.

"Той механізм, який є, не спрацював. Ніби як партії представляли 30% жінок, а в результаті ми отримали 15% жінок-депутатів. Механізм не спрацював. З нашої точки зору потрібно аналізувати, як ефективніше реалізувати гендерні квоти. Вже був зроблений той перший крок, але механізм законодавства був настільки непрозорим, ми декларуємо 30% на вході, але отримали 15% на виході", – розповідає керівник центру, який бореться за права жінок.

Чому жінкам складніше потрапити у владу

Любов Максимович вважає, що сам процес формування партійних списків дискримінаційний по відношенню до жінок. "Жінки повинні бути в політрадах партії, у керівних органах. 30% на 70% має бути саме формування партій", – пояснює вона.

На думку Максимович, важливу роль відіграють стереотипи. В українському суспільстві багато хто до цього часу упевнені, політика – не жіноча справа.

"Я не так давно вивчала це питання в Швеції. Там 48% жінок у парламенті, і більше нічого говорити. Якщо в парламенті буде 30% жінок, тоді ми почнемо звертати увагу на соціальні проблеми серйозно. Тоді піднімуться на поверхню питання медицини, соціальної політики", – говорить Максимович.

"Я не так давно вивчала це питання в Швеції. Там 48% жінок у парламенті, і більше нічого говорити. Якщо в парламенті буде 30% жінок, тоді ми почнемо звертати увагу на соціальні проблеми серйозно", – говорить Максимович.

До слова, 14 липня поточного року Верховна Рада прийняла новий закон про вибори, згідно з яким, відповідно до європейської практики, представники однієї статі (чоловіки або жінки) повинні займати не менше 30% місць у партійних списках. Нардепи запровадили так звані "гендерні квоти". Але вже 23 вересня ЦВК прийняла постанову, згідно з яким дотримання даних квот необов'язкове для партій.

Фото: Facebook.com

Народний депутат Ганна Гопко впевнена, що прийнятий закон з "гендерною квотою" стимулюватиме партії шукати серед професіоналів жінок.

"Я думаю, зараз те, що ми внесли закон – не менше 30% однієї статі в партіях, це стимулює партії шукати жінок, а для організацій, які займаються тренінгами, семінарами, шукати мотивації. Жінки у нас завжди встигають все – за дітьми доглянути, ще й беруть за собою відповідальність за державу", – говорить народний депутат.

Кандидат психологічних наук Юлія Паскевська зазначає, українці не готові вибирати жінок у владу і не розуміють їх мотивації. В українському суспільстві існує уявлення про те, що жінка повинна виконувати соціальні, а не державні функції.

"Перш за все це пов'язано з менталітетом – постійно формується громадська думка, що жінка не може ухвалювати державні рішення, нездатна впоратися, – розповідає психолог. – Є ще такий момент, молодий вік в політиці для чоловіка – переваги, а для жінки – недолік. Природно, в політику намагаються йти молоді жінки, які сприймаються суспільством, як нездатні".

Юлія Паскевська вважає, необхідно створювати образ жінки-політика і розкривати "жіночий потенціал для політики".

За словами Ганни Гопко, потрапити жінкам у владу складніше, ніж чоловікам. При цьому депутат упевнена, що жінки змогли б принести у Верховну Раду гармонію.

"Я за професійний підхід. Це повинні бути жінки з професійними якостями для того, щоб зробити нашу політику ефективнішою. У жінці від природи закладені якості: пошук гармонії, вміння забезпечувати результат, шукати домовленостей, знаходити компроміс. Я можу сказати, в тих країнах, де в парламенті 40% жінок, а це Швеція, Скандинавські країни, вони якраз і є найуспішніші країни. Там питання соціальних, екологічних питань відіграють важливу роль в гармонійному розвитку суспільства", – говорить Гопко.

"У жінці від природи закладені якості: пошук гармонії, вміння забезпечити результат, шукати  домовленостей, знаходити компроміс. Я можу сказати, в тих країнах, де в парламенті 40% жінок, а це Швеція, Скандинавські країни, вони якраз і є найуспішніші країни", – говорить Гопко.