Ігор Тимофєєв
випусковий редактор 15 грудня Генеральне бюро розслідувань вручило екснардепу Тетяні Чорновол обвинувальний акту справі про вбивство людини під час підпалу офісу Партії регіонів у лютому 2014 року.
Вона заперечує висунуті їй звинувачення і називає їх сфальсифікованими. На її думку, доказова база ґрунтується тільки на тому, що її ідентифікували під час штурму офісу.
Водночас за останні 20 років активістка "засвітилася" в десятках інших гучних справ, і сайт "Сьогодні" вирішив нагадати найяскравіші з них.
10 квітня 2020 року слідчі Держбюро розслідувань прийшли до Чорновол додому з обшуками. Йшлося про кримінальне провадження у зв'язку з подіями 18 лютого 2014 року в центрі Києва, коли вона з групою осіб влаштувала підпал офісу Партії регіонів, що призвело до загибелі чоловіка, який був усередині будівлі. Через це їй повідомили про підозру у вбивстві.
Під час слідчих дій у неї вдома знайшли пістолет, автомат і ніж. Чорновол стверджувала: це нагородна зброя і, в принципі, така, що і зброєю не вважається.
28 січня 2020 року колишня депутатка проникла на територію ДБР, що охороняється, на вул. С. Петлюри, 15, в Києві – перелізла через паркан з колючим дротом, увійшла до актової зали, де проходив брифінг першого заступника директора ДБР, і під час його виступу спробувала кинути в нього мобільний телефон. Порушницю не без проблем вивели із зали – під час супроводу до виходу вона чинила опір правоохоронцям.
У березні 2019 року Чорновол нагородили орденом "За мужність". Колишні й чинні українські військові обурилися, а соцмережах хлинула хвиля повідомлень з хештегом #Таня_верни_орден.
У відповідь вона заявила, що це була нагорода не за фронт, а за Майдан.
"Можете вірити, можете ні – в часи Януковича я свідомо ходила по краю леза, провокувала, билася з охоронцями ВФЯ, вивішувала на блоги розслідування, які боялися друкувати всі без винятку ЗМІ, лазила через паркани в десятки Міжгір’їв, пиляла мисливські вишки Яніка, розбивала машини СБУ, захоплювала КМДА, палила офіс Партії регіонів" , – писала Чорновол у Facebook.
Пізніше вона видалила згадка про спалений офіс Партії регіонів, але це збереглося в історії змін допису.
У січні 2017 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков подарував Чорновол іменний пістолет "Форт-9". Це викликало резонанс у суспільстві, оскільки журналісти і блогери заявляли, що вогнепальну зброю вручили людині, що нібито була на обліку в психіатра.
17 березня 2016 року під час обговорення поправок до КПК України щодо відчуження майна до рішення суду позафракційний депутат Яків Безбах обурено вигукнув зі свого місця. Чорновол підійшла до нього і роздряпала йому обличчя.
18 лютого 2016 року Чорновол проникла в автомобіль учасника акції протесту проти діяльності депутата від "Народного фронту" Сергія Пашинського, відмовляючись його залишати.
8 лютого 2016 року Чорновол разом із соратниками влаштувала напад на намети "тарифного майдану", організованого депутатами Верховної Ради Сергієм Капліним та Олександром Сугоняко (Блок Петра Порошенка) проти рішень уряду Арсенія Яценюка.
У червні 2015-го нардеп із фракції "Народний фронт" Тетяна Чорновол у Миронівці Київської області ввірвалася в офіс однієї з фірм, побила секретаркуі намагалася винести документи товариства, щоб сфотографувати на iPad. Як виявилося, ця фірма була також офісом депутата Олександра Онищенка. Співробітниця компанії звернулася в міліцію із заявою про побиття. Водночас у пресслужбі Чорновол заявили, що саме на неї було скоєно напад.
21 травня 2015 року Чорновол порушила регламент і проголосувала замість своєї колеги Олени Ледовських за зміни в Податковому кодексі, що стосуються особливостей оподаткування ввезення електромобілів. А пізніше заявила, що зробила це навмисно.
8 вересня 2014 року Чорновол напала на міністра Кабміну Остапа Семерака, роздряпавши йому обличчя через те, що той відмовився підтримати законопроєкт Чорновол про Національне бюро розслідувань, віддавши перевагу варіанту депутата від Блоку Порошенка Віктора Чумака.
У серпні 2014-го чоловік журналістки і громадської активістки Микола Березовий загинув від кулі снайпера, коли його батальйон "Азов" намагався звільнити від бойовиків Іловайськ Донецької області.
19 березня 2014 року група людей, озброєних холодною і вогнепальною зброєю, напала на офіс Державної архітектурно-будівельної інспекції. Вони відрекомендувалися представниками Антикорупційного бюро, очолюваного Чорновол, погрожували зброєю і взяли в полон двох айтішників, які були в цей час у будівлі, а також виносили документи і цінності. Полонених вдалося звільнити тільки після прибуття міліції і журналістів.
18 січня 2014 року група протестувальників під керівництвом Чорновол розгромила офіс Партії регіонів на вулиці Липській у Києві. Під час штурму будівлі активісти кидали "коктейлі Молотова". У будівлі на той момент були люди. Один з присутніх там, технік і комп'ютерник Володимир Захаров, задихнувся в диму.
Вночі проти 25 грудня 2013 року двоє невідомих жорстоко побили журналістку. Спочатку Porsche Cayenne протаранив Chevrole Aveo Чорновол на трасі під Борисполем. Коли легковик активістки європротестов заглух, жінку побили до непритомності й кинули в кюветі.
Її госпіталізували зі струсом мозку і численними гематомами, був зламаний ніс. Тетяна не могла ходити, їй навіть було важко розмовляти.
1 грудня 2013 року Чорновол брала участь у захопленні будівлі Київської мерії під час народного віча і неодноразово опинялася на автобусах зі спецпризначенцями під час акцій протесту.
У листопаді 2013 року Чорновол на Європейській площі в Києві засікла автомобіль прослуховування, з якого СБУ "вела" лідерів опозиції. Після цього учасники мітингу знищили спецмашину.
16 серпня 2013 року Чорновол з групою активістів прийшла в сесійну залу Київради на знак протесту проти проведення запланованої на 19 серпня сесії міськради, строк роботи якої закінчився 2 червня. Чотирьох активістів заарештували і дали п'ять діб адмінарешту. Тетяна пробула на карнизі будівлі, поки її не зняли співробітники МНС. За це її двічі оштрафували: на 130 гривень за непокору міліції та на 113 гривень за хуліганство.
1 березня 2013 року на підсумковій пресконференції тодішнього президента Віктора Януковича охорона намагалася вигнати журналістку Тетяну Чорновол. За неї заступився один з іноземних кореспондентів, попросивши президента дати розпорядження відпустити дівчину. Чорновол повернулася до зали і поставила Януковичу своє питання – про те, як він став губернатором Донецької області.
6 жовтня 2012 року Чорновол побили в її виборчому окрузі при спробі з'ясувати походження фальшивих листівок від її імені. Листівки із закликом переказати кошти нібито на її підтримку, де було вказано якийсь рахунок, поширювали невідомі. За словами Тетяни, фальшивих листівок було надруковано близько 100 тисяч.
13 вересня 2012 року у Львові журналістку облив відром зеленої фарби невідомий молодик. За словами сусідів, хлопець чекав Тетяну біля під'їзду три дні. На думку журналістки, цю провокацію могли влаштувати як місцеві суперники на виборах до Верховної Ради, так і політики центральних органів влади. За тиждень до цієї події хтось проколов шини її автомобіля.
24 серпня 2012 року, у День Незалежності, Чорновол проникла на територію заміської резиденції Януковича в Межигір'ї, де пробула близько трьох годин, поки її не затримала охорона. Журналістка встигла зробити на мобільний кілька фото і виклала в Мережі. Метою акції було показати, що "паркани – це ніщо, жоден паркан не може захистити ворогів України від обуреного народу".
1 серпня 2012-го, наступного дня після того, як голова Верховної Ради Володимир Литвин підписав законопроєкт "Про засади державної мовної політики" і передав його на підпис президенту, Чорновол зробила напис на дорозі біля резиденції Януковича в Межигір'ї: "Янукович, мова – твій вирок. Не підписуй!" Її затримали співробітники ДАІ й відправили у Вишгородський райвідділ міліції. Журналістці "шили" статтю 173 – дрібне хуліганство, але суд виправдав її. І хоча в діях Чорновіл суд не побачив правопорушення, напис на асфальті зафарбували того ж дня невідомі.
У 2001 році Тетяна Чорновол під час акцій "Україна без Кучми" разом з подругою прикувала себе до рейок на залізничній станції в Києві, протестуючи проти затримання одного із членів УНА-УНСО. А коли партія пішла на переговори з владою, вона розцінила це як "зраду принципів" і покинула організацію.
У разі доведення провини підозрюваній загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми