Саміт G7 в Канаді: ЄС і США на порозі торговельної війни чи за крок від примирення

Наприкінці цього тижня 8-9 червня в Канаді відбудеться саміт "Великої сімки", в якому візьмуть участь лідери Канади, Франції, Німеччини, Італії, Японії, Великої Британії, США та ЄС. І, що віднедавна вже стало традиційним для таких світових зустрічей, вся увага буде прикута до Дональда Трампа. Якщо минулого року на саміті в італійській Таорміні лідери "семи" обговорювали наслідки виходу США з Паризької кліматичної угоди, зараз теми для переговорів масштабніші. З 1 червня почали діяти американські мита на сталь і алюміній, які боляче вдарили по європейському ринку. До того ж, Трамп заявив про вихід з ядерної угоди щодо Ірану, що, за словами Барака Обами, загрожує новою війною на Близькому Сході. Чи не пройдуть лідери G7 і повз Росію, обговоривши чергове продовження санкцій ще на півроку. Очікується, що саме в Канаді приймуть політичне рішення з цього питання.

Де перша леді США?

Канадський Ла-Мальбе в провінції Квебек готується до прийому світового масштабу: 8-9 червня тут відбудеться саміт "Великої сімки". Це буде п'ята за рахунком зустріч без Росії. 2014-го за анексію Криму і початок військової інтервенції на Донбас її виключили з елітного клубу світових лідерів. Хоча періодично то в Німеччині, то у Франції або Італії звучать заклики повернутися до формату G8. Буквально вчора один з високопоставлених німецьких чиновників сказав Reuters, що "Велика сімка" вітатиме повернення Росії до свого клубу багатих країн, але досі є причини дотримуватися нинішньої домовленості і зміни існуючого формату не обговорюються".

В середині грудня прем'єр Канади Джастін Трюдо анонсував теми, на яких пропонує зробити упор як під час головування Канади в "Великій сімці", так і безпосередньо на саміті G7: інвестиції в зростання, яке працюватиме для всіх; підготовка робочих місць майбутнього; просування гендерної рівності та розширення прав і можливостей для жінок; спільна робота з кліматичних змін, океанів і чистої енергії; побудова мирнішого і безпечнішого світу.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Це офіційні п'ять тем, які, звісно ж, обговорюватимуться під час робочих ланчів і вечерь першого і другого днів саміту. Але, як пишуть західні ЗМІ, основним фоном зустрічі світових лідерів стане майбутній історичний саміт Дональда Трампа і Кім Чен Ина 12 червня в Сінгапурі, вихід США з ядерної угоди щодо Ірану (тим більше, що Тегеран вирішив відновити збагачення урану в ще більших масштабах) і введені Вашингтоном з 1 червня мита на сталь (25%) і алюміній (10%), що сильно вдарило по європейських виробниках.

За тиждень до саміту французький міністр фінансів Брюно Ле Мер заявив: "Що покаже цей G7, так це те, як США одні проти всіх, особливо ті навпроти своїх союзників". А нещодавні телефонні переговори Дональда Трампа і Еммануеля Макрона, за інформацією CNN, закінчилися провалом після того, як французький президент розкритикував господаря Білого дому за введені мита на сталь і алюміній, і політику США щодо Ірану.

Деякі європейські аналітики навіть стверджують, що така ізоляціоністська політика Трампа може перекреслити тісну дружбу США з союзниками, встановлену ще під час "холодної війни" Заходу з Радянським Союзом. А радники Трюдо і зовсім вважають, що головне зараз зберегти єдність G7, не допустивши розколу, адже сигнали з Вашингтона цього лише сприяють. По-перше, Адміністрація Трампа не відмовляється від ідеї ввести нові тарифи на поставку до Америки німецьких авто і запчастин. По-друге, не збирається йти на поступки щодо вже введених мит на сталь і алюміній, що загрожує перерости в справжню торгівельну війну.

За інформацією видання Politico, розбіжності настільки великі, що щорічний саміт G7 ризикує завершитися без підсумкового комюніке. Скандал вийшов в публічну площину після квітневої зустрічі міністрів закордонних справ "сімки" в Торонто напередодні виходу США з ядерної угоди щодо Ірану і введення мит.

Не буде перебільшенням сказати, що топ-темою обговорень стане саме торгівля. Лідери G7 хочуть обговорити з Трампом шляхи можливого компромісу щодо чутливих торгових позицій. Інакше, як заявили в Канаді, щоб покрити втрати від введених Штатами мит на сталь і алюміній, вони вдадуться до заходів у відповідь – введуть мита на американські віскі, апельсиновий сік і інші продукти. Мексика також пригрозила ввести мита на американські яблука, виноград, свинячі ніжки і сир. Євросоюз, зі свого боку, "судиться" з США в СОТ, але не виключає введення заходів у відповідь проти американського бурбона, джинсів Levi's і мотоциклів Harley-Davidson.

Тим часом американську пресу щодо теми саміту G7 більше турбує те, що цього разу Меланія не супроводжуватиметься свого чоловіка ні в Канаді, ні на зустрічі з Кім Чен Ином в Сінгапурі. Більш того, журналісти дуже переживають, що на публіці перша леді не з'являлася рівно 25 днів. Останній раз в ніч на 10 травня на авіабазі "Ендрюс" Меланія разом з Дональдом Трампом зустрічала трьох американських в'язнів, звільнених із трудових таборів КНДР.

Сама Меланія на подібні статті та сюжети різко відповіла в своєму Twitter:

"Я бачу, ЗМІ постійно спекулюють на тому, де я і що я роблю. Будьте впевнені, я тут в Білому домі зі своєю родиною, відчуваю себе добре і важко працюю від імені дітей і американського народу". За інформацією американської преси, в середині травня перша леді перенесла операцію на нирках, тому і не з'являлася на публіці. Але вчора разом з Дональдом Трампом в Білому домі вони вшанували пам'ять американських військових, загиблих в Іраку".

Хто швидше подружиться з Путіним?

Не можна сказати, що Росія стане головною темою обговорень "Великої сімки", але далеко не останньою. Зустріч на найвищому рівні в Канаді можна сміливо назвати підготовкою до баталій щодо продовження європейських економічних санкцій проти Росії (термін дії закінчується 31 липня) ще на півроку. Дискусії в Брюсселі обіцяють бути дуже жаркими і малоприємними для України.

Вчора новий італійський прем'єр Джузеппе Конте заявив, що його уряд виступатиме за перегляд сьогоднішнього режиму санкції.

"Ми підтримуватимемо політику відкритості щодо Росії, яка останніми роками грає помітну роль у врегулюванні низки геополітичних криз. Ми просуватимемо перегляд системи санкцій, наполягаючи на тому, що вони представляють ризики для розвитку громадянського суспільства в Росії", – заявив Конте.

Ще минулого тижня Італія була на порозі дострокових парламентських виборів. Але політичної кризи вдалося уникнути: 31 травня президент Серджіо Маттарелла схвалив сформований коаліцією двох партій – "Рухом 5 зірок" і "Лігою" – новий уряд на чолі з 53-річним юристом і професором Джузеппе Конте, який до цього жодного дня у великій політиці не працював. На саміті G7 в Канаді у нього буде дебют: Конте не тільки зможе особисто познайомитися з сильними світу цього, а й донести свої ідеї, наприклад, про скасування санкцій проти Росії.

Щоправда, тут експерти сумніваються, що Рим дійсно в цьому зацікавлений. Так, новий італійський міністр внутрішніх справ не приховує своїх фото на Червоній площі в Москві в футболці з фото Путіна. Але заяви новоспеченого прем'єра Джузеппе Конте про скасування санкцій, скоріше, гра на підвищення.

"Нагадаю, Італія вже не раз висловлювала незгоду з продовженням санкцій, намагаючись, зокрема, домогтися лібералізації бюджетних норм ЄС. Швидше Рим використовуватиме питання санкцій як розмінну монету, щоб домогтися списання всього-на-всього 250 млрд євро боргу (144% ВВП – Авт .) і/або отримати дивіденди в діалозі з Росією, мовляв, "ми намагалися, але не вийшло", – вважає заступник директора Центру "Нова Європа" Катерина Зарембо.

Чого не скажеш про Німеччину і Францію. Поки західні аналітики продовжують ламати голову над тим, як розтлумачити підсумки візитів Ангели Меркель до Сочі і Еммануеля Макрона до Санкт-Петербурга, німецькі експертні кола випускають досить "цікаві" аналітичні статті. Нещодавно російськомовна редакція журналу "IPG – Міжнародна політика і суспільство" вийшла зі статтею під назвою "Геть від "проміжної Європи". Під "проміжною Європою" маються на увазі Україна, Білорусь, Молдова, Грузія, Вірменія та Азербайджан. А проблему заморожених або триваючих військових конфліктів автор пропонує вирішити наступним чином: країни "проміжної Європи" відмовляються від вступу до НАТО і ЄС, а Росія припинить конфлікти на умовах, прийнятних для порушених держав.

До слова, така точка зору, за словами джерел сайту "Сегодня" в українських дипколах, в Німеччині досить популярна. І, як слушно зауважила директор Центру "Нова Європа" Олена Гетьманчук, поки багато німецьких кіл сприйматимуть Україну через призму "спочатку Росія", Україна постійно шукатиме ознаки "шредеризації" в діях Берліна. А в зв'язці з Макроном, який на економічному форумі в Пітері сипав компліментами на адресу Путіна, проводячи паралелі з історичним візитом Шарля де Голля 1966 року до СРСР, все це не додає оптимізму.

Тут українській дипломатії і владі потрібно докласти максимум зусиль, щоб не вийшло, як з Грузією 2008 року, коли після військового вторгнення Росії США і ЄС почали знамениту політику перезавантаження у відносинах з Москвою. А палкі дебати про продовження санкцій проти Росії нас очікують не тільки на саміті G7, а й на саміті лідерів країн ЄС 28-29 червня, де підтвердять політичне рішення, схвалене в Канаді.