Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач Верховна Рада мала всі шанси завершити ІІІ сесію на мажорній ноті. У четвер закрили кадрові питання, призначивши голів НБУ і АМКУ, а також віцепрем'єра зі стратегічних галузей промисловості. Проголосували депутати і пакет "виборчих" питань, а також прибрали "хвости" щодо інших важливих напрямів. Однак в п'ятницю, останній день сесії, в Раді знову завирувало. Увага громадськості була прикута до "мовного" проєкту народного депутата Бужанського, фракція "Голос" оголосила про перехід в опозицію, а вже на найближчий вівторок скликали позачергове засідання парламенту.
Виборче законодавство: голосувати будемо по-новому
До кінця сесії парламентарії все ж зуміли гармонізувати весь пакет законодавчих змін, необхідний для проведення виборів. Нагадаємо, що раніше Верховна Рада оголосила проведення місцевих виборів 25 жовтня і знайшла гроші для їх фінансування. Однак зі змінами до виборчого законодавства, а також з ліквідацією старих районів і створенням нових парламент тягнув до останнього. Що викликало навіть різку заяву Центрвиборчкому, який натякнув, що без гармонізації всього пакета проводити вибори буде важко.
Зрештою в четвер парламент схвалив масштабні зміни до виборчого законодавства. Ключові моменти нижче:
- вибори до місцевих органів влади на пропорційній основі з відкритими списками пройдуть у всіх населених пунктах, де понад 10 000 жителів. (Раніше Виборчий кодекс передбачав, що такі вибори проходять лише в містах з населенням 90 000 людей і вище, у всіх інших пунктах зберігається "мажоритарка");
- істотно зменшена застава для кандидатів;
- змінена форма виборчого бюлетеня: якщо раніше передбачалося, що виборець обиратиме партію, а нижче вказувати кандидата, якого він хоче "просунути" за партійним списком, то тепер ці графи в бюлетені стоятимуть поруч;
- посилено покарання за фальсифікацію виборів, порушення виборчого законодавства, унормовані різні правопорушення (такі як підкуп тощо.).
Нарізка районів
В останній день сесії парламентарії закінчили "виборчий пакет". Добре попрацювавши над проектом постанови Кабміну про ліквідацію та створення районів, депутати зуміли знайти варіант, який дав би необхідну кількість голосів в залі. Для цього профільному комітету довелося врахувати багато пропозицій і побажань парламентаріїв (які виступали, зрозуміло, від імені виборців). Зрештою після доопрацювання число районів, які запропоновано створити, дещо збільшилося – їх буде не 129, як передбачалося в урядовому проєкті, а 136.
Однак збільшилася не тільки кількість. Найбільш масштабні зміни відбулися з межами майбутніх районів: безліч ОТГ і великих міст було "перекинуто" з одного "запроєктованого" району до іншого. Внаслідок сильно доопрацьований проєкт зміг задовольнити більшість парламентаріїв і постанова була ухвалена.
До речі, серед іншого депутати внесли до документу норму, за якою вибори депутатів райрад в ліквідованих районах не проводяться (що, в принципі, логічно), а ЦВК зобов'язана сформувати виборчі округи вже з урахуванням нових територіальних реалій і провести вибори райрад нових районів.
Ще один істотний момент: зміни районів в окупованому Криму (ліквідація старих і створення нових, прописаних в документі) набуде чинності після повернення окупованої території під загальну юрисдикцію України. Отже, громадянам України, які проживають в АРК, не потрібно турбуватися про юридичні складнощі, викликані реформуванням районів (документи зі "старими районами" залишаються чинними).
Мовне питання
У п'ятницю Верховна Рада конституційною більшістю (306 – "за") ухвалила звернення до світової спільноти щодо незаконного загальноросійського голосування щодо поправок до Конституції РФ, проведеного на території окупованого Криму. У зверненні депутати закликали парламентаріїв зарубіжних держав засудити ці незаконні дії Кремля. А керівництво демократичних держав – продовжити і посилити санкційний тиск на Росію.
Однак, на жаль, у фокусі в цей день був не цей документ. Інтригою до самого закриття сесії залишалося питання, чи буде винесено до зали, розглянуто і, головне, проголосовано законопроєкт №2362 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з навчання державною мовою в навчальних закладах".
Розгляд проєкту від початку було заплановано на 16 липня, проте в той день парламент не розглядав документ – як заявила опозиція, через суспільний резонанс. При цьому не виключалося, що документ можуть розглянути в п'ятницю. Тому вже з самого ранку під стіни парламенту підтяглися противники змін до "мовного закону". Там вони влаштували вогненно-димове шоу під гаслом: "Не підливайте масла у вогонь". Були зафіксовані бійки протестувальників з правоохоронцями.
Дивіться: Протестувальники під Верховною Радою побилися з поліцією: фото і відео
Проєкт, нагадаємо, передбачає, що перехід учнів, які навчаються російською мовою, на навчання державною мовою буде відкладений до 2023 року. (За чинним законодавством, такий перехід повинен відбутися до 1 вересня нинішнього року).
"З одного боку, це справедлива вимога – щоб перехідний період тривав трохи довше не тільки для угорської та румунської мов, а й для інших мов національних меншин. Природно, для російської насамперед. Цей законопроєкт адже не скасовує мовний закон. Але інше питання, що навіть серед "слуг народу" ставлення до нього неоднозначне", – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко.
Дійсно, цілий ряд депутатів монокоаліції дали зрозуміти, що не готові підтримати проєкт. У коментарі сайту "Сьогодні" представник фракції "Слуга народу" Святослав Юраш розпливчасто зазначив, що "фракція продовжує дискусію з цього питання".
"Консенсусу у фракції гарантувати з цього питання не можна. Є демократичний процес в парламенті. І це добре, що ми можемо обговорювати різні законопроекти. Цей проєкт, вважаю, чекатиме доля інших пропозицій – і хороших, і поганих. Він буде обговорюватися. Моя особиста позиція – закон, який карає офіціантів за звернення до клієнта не державною мовою, але не карає депутатів за виступи не українською, не ідеальний. Його потрібно переосмислювати", – зазначив народний депутат.
Політологи висловлюють здивування тим, що "мовне питання" було взагалі порушене напередодні виборів. Відзначаючи, що "слуги народу" ллють воду на млини своїх опонентів.
"Звичайно, обговорення цього питання вигідне ОТЗЖ насамперед і проросійським силам. Якщо проєкт все ж буде винесено в зал, ця фракція його, безумовно, підтримає, – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань. – Певною мірою це (дискусія, – Авт.) посилює позиції "Європейської солідарності" і патріотичних сил. Але позиція партії влади цим питанням буде, безумовно, розколота. Не всі депутати підтримають її. І політсила програє в очах як прихильників поправки, так і супротивників", – каже політолог.
Згоден з такою думкою і Володимир Фесенко.
"Мені здається, вони, з огляду на настрій і у фракції, і, головне, в своєму електораті, хочуть, з одного боку, показати, що вони хочуть пом'якшити закон. З іншого – покажуть, що значна кількість депутатів у фракції не підтримують цей проєкт. Інше питання – навіщо їм потрібно було порушувати це питання, яке для них не виграшне, та ще й перед виборами. Цією темою скористається ОТЗЖ і в насамперед "євросолідарність". Вона вже користується. Але не мультикультурна, багатомовна фракція "Слуг народу". Є таке прислів'я: "Не буди лихо, поки воно тихе". Вона саме про цей випадок. Для мене загадка, чому це питання було порушене. При тому, що президент Володимир Зеленський раніше постійно "гасив" будь-які спроби поділу за різними принципами", – зазначає Володимир Фесенко.
При цьому експерти відзначають, що законопроєкт не має шансів бути ухваленим, якщо президент не підтримає його.
"Якщо проєкт підтримає менше 170 "слуг народу" (а без підтримки президента ймовірність цього висока), тоді закон навряд чи буде ухвалений", – зазначив Володимир Фесенко.
Втім, в п'ятницю проєкт так і не був винесений до зали. Що не означає, що тема закрита повністю. Не виключено, до дискусії парламентарії повернуться вже найближчим часом – на одному з літніх позачергових засідань.
Опозиційний "Голос"
Ще однією подією останнього сесійного дня стала заява фракції "Голос" про відхід в опозицію. З перших днів роботи парламенту нового скликання "Голос" нехай і не увійшов до коаліції (хоча така перспектива обговорювалася в ЗМІ), проте вважався природним союзником "слуг". (До речі, багато хто вже підзабули, але союзником монокоаліції перший час була і "Батьківщина" – ця політсила пішла в опозицію лише через два з половиною місяці після старту роботи нової ВР).
Однак "маленька, але горда" фракція дійсно довгий час підтримувала монокоаліцію. Навіть не стільки голосами (на початковому, "турборежимному" етапі роботи ВР ІХ скликання голосів у коаліції завжди вистачало). Скільки вносячи свою лепту в роботу над рішеннями. Однак з часом підтримка "Голосом" "слуг" зменшувалася. А на початку нинішнього року – після відставки уряду Олексія Гончарука – зійшла нанівець.
"Де-факто "Голос" пішов в опозицію взимку, після відставки уряду Гончарука. Тоді риторика представників фракції остаточно змінилася. Хоча і раніше вони досить жорстко критикували владу за ті чи інші рішення. І, природно, не голосували за них. Тому зараз, після цієї заяви, по суті, нічого не змінюється. Єдине, що тут можна сказати, – їм потрібно було оголошувати про відхід в опозицію раніше. Зараз виникає якийсь дисонанс між гучною заявою і рейтингом партії, який знизився саме в тому числі через відсутність чіткого позиціонування", – зазначає Олексій Гарань.
У свою чергу Володимир Фесенко пов'язує крок "Голосу" з наближенням виборів.
"Ця заява під вибори. Політтехнологічне передвиборче позиціонування. Їм же потрібно позначати свою позицію. А де-факто вони вже давно в опозиції. Уже кілька місяців ніякої конструктивності за переважною більшістю голосувань там не було й близько. Зараз стратегічними союзниками "слуг" є, насамперед, група "Довіра" та позафракційні депутати, з окремих питань – група "За майбутнє", – зазначає політолог.
У такій ось кілька хаотичній ситуації Верховна Рада пішла на канікули. Але не надовго. 21 липня парламент збереться на позачергове засідання, на яке буде винесено більше десятка питань.
Ось як пройшов останній день III сесії парламенту:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми