Росія торгується за Донбас: "Ми допустимо поліцейську місію, а ви – зніміть санкції"

Чим ближча дата чергового продовження Євросоюзом санкцій проти Росії, тим більше остання підвищує ставки. За інформацією Сегодня.ua, Кремль торгується з Заходом: допуск поліцейської місії ОБСЄ на окупований Донбас взамін на ослаблення санкцій. А щоб лідери європейської думки в особі Франції та Німеччини стали більш поступливими, депутати Саркозі і Ле Пен в Сенаті Франції вже зібрали понад 50 підписів за скасування санкцій проти Кремля. Розгляд їх резолюції Нижньою палатою парламенту – Національними зборами Франції – заплановано на 28 квітня. Українська "верхівка" великі надії покладає на візит Керрі. Найближчим часом США повинні натиснути на Росію в виконанні Мінських угод. Не виключено, що Україні знову доведеться піти на поступки і зробити крок першою. Захід все більше наполягає на ухваленні Верховною Радою закону про вибори на окупованому Донбасі як демонстрації беззастережного виконання Мінська-2. Тоді, на думку лідерів ЄС, у них з'явиться більше аргументів для продовження антиросійських санкцій, вказуючи на те, що Кремль не виконує угоди, а Київ – чітко слідує їх букві.

ТИСК ШТАТІВ. Візит держсекретаря США Джона Керрі в Україну анонсував Петро Порошенко відразу після саміту з ядерної безпеки у Вашингтоні. Тоді ж, виступаючи на саміті, наш президент закликав Штати посилити санкції проти Росії, за "продовження агресивної політики і невиконання Мінських угод".

Неофіційно в Адміністрації президента Сегодня.ua розповіли, що очікують від візиту держсекретаря США "більш активну участь американської сторони в мінському переговорному процесі". "Керрі повинен привезти нам додаткові козирі, які Штати використовують в переговорах з Росією як елемент тиску у виконанні Мінська. Ми очікуємо, що це буде заклик до посилення санкцій", – сказали в АП.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Поки офіційний Вашингтон не коментує таку можливість, лише обіцяючи не скасовувати санкції до повного виконання Мінських угод. Про це заявив міністр фінансів США Джейкоб Лью на полях весняної сесії керівних органів Всесвітнього Банку і МВФ у Вашингтоні. Вчора під час засідання ради НАТО-РФ офіційно підтвердили тезу Лью.

У той же час екс-посол США в Україні Стівен Пайфер нагадує, що для продовження підтримки з боку Заходу Україні потрібно також зосередитися на реформах. "Якщо ви будете займатися політичними іграми замість реформ, то можете опинитися в ситуації, коли Захід від вас відвернеться. Ми сподіваємося, що новий уряд буде працювати, йому треба робити це швидко, інакше виникає ризик того, що терпіння Заходу вичерпається, воно не необмежене", – заявив Пайфер.

Але не реформами єдиними: питання продовження антиросійських санкцій також залежить і від внутрішньо-політичної ситуації в Євросоюзі. Як відомо, економічні санкції проти Росії діють до 31 липня. І вже в червні офіційний Брюссель повинен погодити і оприлюднити консолідовану позицію з цього питання. Як стверджують в Адміністрації президента України, Ангела Меркель виступає за продовження санкцій проти Росії. Це Сегодня.ua підтвердили і багато депутатів Бундестагу. Чого не скажеш про Францію. Представникам партій Марін Ле Пен "Національний фронт" і Ніколя Саркозі "Республіканці" в Сенаті вдалося зібрати понад 50 підписів за резолюцію щодо скасування антиросійських санкцій.

Глава парламентської групи дружби "Франція-Україна" Національних зборів Ремі Поврос розповів Сегодня.ua, що в порядку денному засідання це питання поставили на 28 квітня. "Я сподіваюся, що резолюція не пройде", – сказав нам Поврос. Але навіть якщо депутати проголосують документ, для її передачі на розгляд в уряд (який в свою чергу може винести питання на обговорення Єврокомісії – Авт.) потрібно схвалення Верхньою палатою – Сенату.

До того ж, ні для кого не секрет, що в наступному році у Франції пройдуть вибори президента. Не так давно під час зустрічі з фермерами в рамках Міжнародної сільськогосподарської виставки екс-президент Франції прямо говорив про заміну президента Франсуа Олланда і скасування санкцій проти Росії. До того ж саме представники партії Саркозі в липні минулого року їздили в анексований Крим з офіційним візитом. Все це дуже сильно послаблює позиції Олланда як в самій Франції, так і на загальноєвропейському майданчику.

ПОЛІЦЕЙСЬКА МІСІЯ. Ще одним важелем тиску і елементом шантажу з боку Кремля є можливість розгортання на Донбасі поліцейської місії ОБСЄ. Про це, як відомо, майже місяць тому заявив Петро Порошенко. Президент Української асоціації зовнішньої політики, надзвичайний і повноважний посол Володимир Хандогій нагадує, що для розгортання такої місії необхідна згода всіх країн-членів ОБСЄ, включаючи Росію, – там діє принцип консенсусу.

Як уже писав Сегодня.ua, представник РФ в тристоронній контактній групі Борис Гризлов заявив, що поліцейська місія ОБСЄ може стати "спробою іноземної окупації Донбасу". Неофіційно ж Кремль виторговує у Заходу можливість пом'якшення санкцій в обмін на допуск місії, яка підготує регіон до місцевих виборів і пробуде там деякий час після їх проведення.

Але, як відомо, диявол криється в деталях. Вже зараз в рамках засідань політичної підгрупи представники Росії і бойовиків кажуть, що готові допустити поліцейську місію ОБСЄ лише на лінію розмежування. Про це Сегодня.ua розповів представник України в політичній підгрупі Роман Безсмертний напередодні засідання підгрупи в Мінську, яке пройде сьогодні-завтра.

"Йдеться про безпеку під час виборів, так зване патрулювання і т.д. Але так, як це розуміють росіяни для нас неприйнятно. Вони це розуміють як безпековий контроль ОБСЄ тільки по лінії розмежування. Нас же цікавить патрулювання і т.д., щоб воно здійснювалося на паритетних засадах. Тобто, представниками української поліції, представниками поліцейського міжнародного корпусу і представниками територіальних громад. Хочете, називайте їх народною міліцією (яка буде складатися з представників так званих "ДНР" і "ЛНР" – Авт.)", – сказав Безсмертний.

ВИБОРИ І ЕСКАЛАЦІЯ. У цьому питанні позиція Заходу і України єдина: поліцейська місія ОБСЄ, якщо рішення про її розгортання на Донбасі буде прийняте, повинна отримати доступ до всієї окупованої території, а не стояти на лінії розмежування. І остаточне рішення з цього питання, найімовірніше, буде прийматися на саміті НАТО у Варшаві спочатку липня. Там, за словами заступник генсека НАТО Олександра Вершбоу, заплановані переговори Порошенка з президентом США Бараком Обамою, генсеком НАТО, Ангелою Меркель і Франсуа Олландом.

До цього ЄС повинен прийняти остаточне рішення з питання продовження санкцій проти Росії. Від Києва Франція і Німеччина неофіційно вимагають прийняття законопроекту про вибори на окупованому Донбасі, щоб у Заходу було більше козирів в переговорах з Путіним. Як уже писав Сегодня.ua, зараз на рівні тристоронньої контактної групи існує мінімум три чернетки законопроекту про вибори. "Перший за змістом ближче до Росії, другий – до Сайдіка (представника ОБСЄ Мартіна Сайдіка – Авт.), Третій – український варіант. Швидше за все, найближчим часом до Верховної Ради передадуть компромісний варіант закону для доопрацювання. За попередніми домовленостями, депутатам належить ухвалити закон до кінця червня (до саміту НАТО у Варшаві – Авт.) з відстрочкою вступу в силу – поки не настануть умови для проведення виборів на окупованому Донбасі. А умови прописані в Мінську-2", – сказали Сегодня.ua в Адміністрації президента України.

У бесіді з Сегодня.ua Роман Безсмертний сказав, що поки не бачить жодного цілісного законопроекту про вибори. "Я бачу колосальну небезпеку в прийнятті взагалі будь-якого окремого закону про особливості виборів на Донбасі. Це моя позиція як громадянина, і я намагаюся цю позицію донести до всіх керівників України. Досягається успіх тільки в комплексному документі, який описує і описує питання безпеки до виборів, питання безпеки виборів, питання виборів, питання безпеки після виборів, питання амністії, питання економічного режиму співпраці, питання моделі влади, питання і модель системи безпеки судів на цій території і процедура виходу контролю на державний кордон. Це моя позиція, я на ній наполягав і наполягаю. Будь-який розрив, в цьому випадку – прийняття окремого закону про одне, друге чи третє буде приводити до затягування вирішення цієї ситуації", – вважає представник України в політичній підгрупі.

На це в АП неофіційно говорять, що Росія може вдатися до старого і перевіреного методу шантажу України і Заходу – чергової ескалації конфлікту на Донбасі. Мовляв, політична криза в Україні подолана, а напередодні виборів до Держдуми у вересні Кремль повинен чимось мотивувати виборця голосувати за "Єдину Росію". Про підвищену загрозу ескалації Росією ситуації на Донбасі в найближчі півроку, через її можливу реакцію на європейські санкції і в зв'язку з майбутніми виборами до Держдуми раніше в інтерв'ю Сегодня.ua говорив і науковий співробітник Королівського інституту міжнародних відносин Джеймс Шерр.

За інформацією Головного управління розвідки Міноборони України, днями з території Росії на залізничну станцію Дебальцеве прибув ешелон з військовою технікою: три танки, два "Гради", два авто "Урал", і дизельне паливо на 160 тонн. Крім того, в районах Луганська, Михайлівки, Харцизька та Донецька зафіксовані: "Град", артилерійські системи калібром понад 100 мм і танки.

На думку співдиректора програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексія Мельника, на даному етапі Путіну невигідна ескалація конфлікту на Донбасі. Але слід розуміти, що під "даним етапом" повинен бути на увазі невизначений часовий інтервал. Загальні "розклади" або калькуляції в Кремлі можуть помінятися через місяць, або протягом декількох днів. Якщо, з якихось причин, Путіну буде потрібна чи то масштабна, то чи обмежена ескалація, він її організовує дуже швидко. Як і повне припинення вогню, як це сталося 1 вересня минулого року. "Що стосується перспектив ескалації або деескалації, то не слід забувати, що це один з найбільш дієвих інструментів Кремля. На жаль, потрібно визнати, що ні зусилля української влади, ні дії наших партнерів поки не переконали Путіна у зворотному", – вважає експерт.