Рішення і скандали: як відпрацювала перший день Верховна Рада

В Україні розпочала роботу Верховна Рада IX скликання. Перший день новообраного парламенту виявився кардинально не схожий на старти парламентів попередніх скликань. Здавалося, партія влади поставила собі за мету якомога яскравіше продемонструвати всім, що вони – зовсім не такі, як їх попередники. І у них це вийшло.

"Бутерброди з собою"

Перший день (точніше, було б сказати доба – оскільки події почалися рано вранці і завершилися пізно вночі) роботи парламенту був безпрецедентно продуктивний: депутатам вдалося не тільки вирішити всі кадрові питання, призначивши керівництво Верховної Ради і комітетів ВР, уряд, нового генпрокурора і голову СБУ. Парламент також скасував депутатську недоторканність, зробив великий заділ на майбутнє, що дозволяє прийняти цілу низку законопроектів в стислі терміни.

Втім, по порядку. День більшість депутатів новообраного парламенту почали з покладання квітів до Стіни пам'яті полеглих за Україну на Михайлівській площі і меморіалу Героям Небесної Сотні на однойменній вулиці (частина колишньої Інститутської). Нагадаємо, що 29 серпня нинішнього року вперше відзначається, як день Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, за суверенітет і територіальну цілісність України. У заходах взяли участь (по черзі і окремо) представники "Слуги народу", "Європейської солідарності" і "Голосу".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Віддавши данину пам'яті загиблим героям, депутати пішки рушили до парламенту, де о 10:00 мало розпочатися урочисте засідання з приводу прийняття присяги. Туди ж тонкими струмками стікалися депутати з інших політсил, журналісти і нечисленні демонстранти.

Всупереч побоюванням, особливої ​​активності "вулиці" цього дня біля будівлі Верховної Ради не спостерігалося. Висловити свої вимоги до новообраних депутатів цього дня під стіни прийшли від сили кількасот осіб. По суті, активність була представлена ​​рядом міні-пікетів, які перебувають від двох-трьох до кількох десятків осіб кожен. Озброєні гучномовцями групи мітингувальників ще хоч якось привертали до себе увагу парламентаріїв, інші ж були просто непомітні.

Порівнянним було і число правоохоронців. Напевно, посилені заходи безпеки були вжиті (все ж на урочисте засідання прибуло все керівництво країни і представники іноземних держав). Але велика кількість поліції і представників спецслужб не впадала в очі.

А ось що було, загалом, нехарактерним, то це довжелезна черга з представників ЗМІ, що зранку вишикувалася біля входу до парламенту. На відкриття роботи Верховної Ради акредитувалося понад 700 журналістів, ще якусь кількість подали заявки, але не були акредитовані. Біля "рамки" раз у раз виникали дискусії з приводу акредитації, чергу, що почала формуватися ще з шостої ранку, просувалася повільно і багато представників мас-медіа просто не встигли потрапити до будівлі не те що до початку урочистого засідання, але навіть до його завершення.

Тим часом інша частина представників ЗМІ біля входу до парламенту "штурмувала" депутатів, які прибули на засідання. Напередодні стало відомо, що першого дня парламент не обмежитися урочистим засіданням, а має намір відпрацювати "повну програму": призначення керівництва ВР, нового уряду, розподіл комітетів, вирішення процедурних питань. Вишенькою на торті мало стати голосування за проект про скасування депутатської недоторканності.

"Це години до третьої ночі, – зітхали між собою досвідчені журналісти. – І це, якщо все піде без сучка-задирки. А якщо ні..." Забігаючи наперед, зазначимо, що представники ЗМІ не помилилися: парламент завершив розгляд запланованих питань о 2:45 ночі.

Сумнівів немає

Втім, на ранок 29 серпня не бачили їх не тільки представники майбутньої парламентської опозиції, а й, як можна було зрозуміти, представники більшості. Які, тим не менш, в один голос висловлювали впевненість, що запропоновані проекти, зокрема кадрові, будуть затверджені.

"Вчора на зустрічі з фракцією сказав, що Олексій Гончарук був би непоганим кандидатом, але це один з кандидатів. Я його особисто знаю, тому якщо його кандидатура пропонуватиметься, я особисто голосуватиму "за"". Але в будь-якому випадку, у нас буде засідання фракції, на якому ми обговоримо всі кадрові пропозиції, які надійдуть. З ходу не голосуватимемо", – розповів сайту "Сьогодні" нардеп з "Слуги народу" Олександр Качура.

Його колега з фракції Роман Грищук, підтвердивши, що кадрові питання будуть обговорені на фракції, зазначив, що, на його переконання, "Слуга народу" повинна підтримати кандидатури міністрів, запропоновані майбутнім прем'єром.

"Якщо ми делегуємо прем'єр-міністра, якщо він набирає свою команду і бере на себе відповідальність за її роботу, ми, вважаю, повинні його підтримати", – зазначив депутат.

А Михайло Радуцький розповів, що всі законопроекти, які подаються на голосування, "перевірятимуться" його помічниками-юристами.

"Я не проголосую ні за один законопроект, навіть той, який подають мої колеги по фракції, поки мої юристи не скажуть, що "все ок". Якщо ж будуть зауваження, попрошу, щоб колеги роз'яснили по суті цих зауважень. І тільки якщо аргументи будуть задовільними, підтримаю", – розповів Михайло Радуцький.

Що думає опозиція

Склавши присягу (саме урочисте засідання, процедура якого строго виписана в законодавстві і регламенті, минуло традиційно), депутати вирушили отримувати депутатські атрибути (посвідчення, і значки, а також картки для голосування) і спілкуватися з пресою, яку, нарешті, впустили до кулуарів.

Позафракційний Віктор Балога розповів, що в нинішньому парламенті, крім фракцій, буде створена, як мінімум одна депутатська група.

"Роль позафракційних буде мінімізована, тому будуть групи. Нам, самовисуванцям і мажоритарникам, потрібно консолідуватися, щоб мати можливість відстоювати інтереси своїх виборців", – розповів Віктор Балога.

Представник "Батьківщини" Сергій Соболєв розповідав, що політсила готова підтримати кадрові ініціативи партії влади, але не беззастережно.

"Дивлячись які кандидатури будуть запропоновані. Ми поки що не знаємо, кого подадуть на посаду прем'єра, міністрів, генпрокурора. Дивитимемося і визначатимемося з підтримкою", – розповів Сергій Соболєв.

Забігаючи наперед, зазначимо, що подібні зауваження ще не раз звучали цього дня. У тому числі з вуст представників фракцій, які прийнято вважати ідеологічними союзниками "Слуги народу". Так, досить різко висловився з приводу методів формування уряду керівник фракції "Голос" Сергій Рахманін. А фракція "Європейська солідарність", яка оголосила про опозицію, під кінець дня взагалі покинула залу на знак протесту проти порушень регламенту, якими супроводжувалося прийняття рішень.

Керівництво ВР: несподіванок не сталосяь

Втім, стосовно кадрових питань, то твердження з пройшло в суворій відповідності з процедурою. Часом здавалося, що дотриманню тонкощів регламенту приділяється навіть більше уваги, ніж потрібно. О 13:00 відкрилася "робоча" сесія парламенту. "Тимчасово" головуючий на засіданні Дмитро Разумков оголосив список фракцій і груп у новому парламенті і їх керівництво.

Так, найбільшу фракцію "Слуга народу" (оголошену монокоаліцією) очолив Давид Арахамія. Фракцію "Опоплатформа – За життя" – Юрій Бойко, "Батьківщина" – Юлія Тимошенко, фракцію "Європейська солідарність" – Ірина Геращенко та Артур Герасимов, "Голос" – Сергій Рахманін. Крім цього, було оголошено про створення в парламенті групи "За майбутнє" в складі 23 депутатів. Її очолили Віктор Бондар і Тарас Батенко.

Після цього депутати відразу ж приступили до обрання керівництва Верховної Ради. Як і очікувалося, спікером на безальтернативній основі був обраний голова партії "Слуга народу" Дмитро Разумков, першим віце-спікером – також "планово" став представник резидента в парламенті минулого скликання Руслан Стефанчук.

Інтрига закрутилася навколо призначення віце-спікера. На цю посаду, яку партія влади "віддала" опозиції було подано чотири кандидатури. "Європейська солідарність" висунула лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва, "Батьківщина" – Олену Кондратюк. Від незалежних депутатів була висунута Ірина Констанкевич, і від ОТЗЖ – Нестор Шуфрич. Рейтингове голосування показало, що найбільшу підтримку в залі маєОлена Кондратюк. У підсумку вона і була обрана віце-спікером.

Кадрові рішення

Потім депутати приступили до обрання прем'єра. На той час уже були відомі результати засідання фракції "Слуги народу" за участю президента Володимира Зеленського та кандидатура на пост прем'єр-міністра. Як раніше повідомляли численні джерела, на посаду був висунутий заступник глави Офісу президента Олексій Гончарук. Представляти його залі прибув сам президент.

Виступивши з короткою промовою і закликавши парламентаріїв "засукати рукава" і працювати, Зеленський залишився в залі спостерігати за процесом.

Після презентаційного виступу кандидата (ключовий меседж: успіхи України у всьому, в тому числі в досягненні миру безпосередньо залежать від зростання економіки; завдання уряду – забезпечити це зростання) Олексій Гончарук 290 голосами "за" був обраний прем'єр-міністром і відправився "формувати уряд". Зрозуміло, формально: остаточний список майбутніх міністрів, оприлюднений на вищезгаданому засіданні фракції, вже щосили гуляв кулуарами парламенту.

Верховна ж Рада, не зменшуючи темпу, взялася за кадрові рішення з "президентської квоти". Так, міністром оборони за поданням глави держави був затверджений радник президента, який раніше очолював Проектний офіс реформ при Міністерстві оборони Андрій Загороднюк. Головою МЗС став заступник голови Офісу президента, колишній перший заступник міністра закордонних справ і голова Місії України при НАТО Вадим Пристайко. В.о. голови СБУ, друг дитинства Володимира Зеленського Іван Баканов очолив Службу безпеки України вже без приставки "в.о".

До зали повернувся новий глава уряду Олексій Гончарук – тепер уже з "офіційним" списком кандидатів у міністри. За який більшість і союзники СН в парламенті тут же проголосували. При цьому особливої протидії та критики щодо запропонованих кандидатур з боку опозиції не спостерігалося. Лише "Європейська солідарність" висловила протест проти скорочення і об'єднання низки міністерств. А "Голос" – незгоду з принципом формування Кабміну.

"Люди, яких нам представляють як уряд, – це абсолютно різні люди, це як частини однієї великої істоти. Там є люди, до яких відчуваєш абсолютну довіру, яким хочеться підтримати і словом, і ділом, і плечем, і законопроектом, а є люди, щодо яких інформації набагато менше, ніж запитань до них... Там просто різний набір людей, за якими дуже важко знайти спільний знаменник, дуже важко знайти принципи, за якими ці люди підбиралися. І дуже важко зрозуміти, який перелік першочергових законопроектів, який перелік пріоритетів реформ, який принцип дій, які ці люди сповідують. І тому голосувати за цих людей, як і за уряд, напрочуд важко. Навіть незважаючи на величезну, ще раз підкреслюю, повагу до окремих кандидатів", – заявив зокрема голова фракції "Голос" Сергій Рахманін.

Настільки ж оперативно парламент проголосував за склад комітетів Верховної Ради і їх керівництво і затвердив новим генеральним прокурором (задовольнивши перед цим заяву про відставку Юрія Луценка) ще одного заступника голови Офісу президента – Руслана Рябошапку.

"Унікальний проект"

Завершивши кадрові питання, депутати без перерви почали розглядати "родзинку" сьогодні: закон про недоторканність народних депутатів. Справа наближалася до півночі, але настільки близьке нардепам питання не залишило нікого байдужим, внісши певне пожвавлення до зали.

"Сьогодні ми маємо унікальний проект. Проект, який розроблявся ще партією, яка сьогодні становить фракцію "Опоблок", далі вносився Петром Олексійовичем Порошенком, і сьогодні буде винесений на обговорення всього українського парламенту, – презентував рішення віце-спікер Руслан Стефанчук. – Я думаю, що ми не маємо права утриматися від голосування і не маємо права голосувати проти, тому утримавшись від голосування і голосуванням проти ми зрадимо кожного українця".

Зраджувати кожного українця не хотілося нікому з депутатів, тому претензій до суті закону в залі не висловив ніхто. Однак були претензії до процедури. Так, представники ОТЗЖ і Євросолідарності зазначили, що в своєму висновку до пропонованого до розгляду проекту Конституційний суд висловив низку зауважень. Їх повинна була врахувати Верховна Рада ще минулого скликання, але не зробила цього, розглянувши проект, але не допрацювавши його. А тому розгляд проекту нинішнім парламентом не відповідає вимогам закону.

"Відповідно до Закону про Регламент цей законопроект вважається таким, над яким не продовжено роботу і знятим з розгляду. Його не існує. Ми зараз розглядаємо неіснуючий законопроект, чим грубо порушуємо конституційну процедуру розгляду законопроектів! Треба було зробити за Конституцією: внести новий законопроект, направити до Конституційного Суду... " – емоційно намагався переконати колег депутат Руслан Князевич.

Однак аргументи опозиції не подіяли. Питання про обмеження депутатської недоторканності було поставлене на голосування і проголосоване за процедурою попереднього затвердження. Остаточне рішення буде прийнято на наступній сесії парламенту, яка розпочнеться вже через кілька днів – 3 вересня. Таким чином Верховна Рада IX скликання за тиждень зможе зробити те, чого не вдавалося зробити парламентам попередніх скликань протягом двох десятків років.

Заділ на майбутнє

Рішення про депутатську недоторканність було прийнято о пів на першу ночі 363 голосами "за". А вже через кілька хвилин гадана єдність більшості та опозиції звалилася і вибухнув скандал. Глава фракції Слуга народу Давид Арахамія зачитав лист президента до парламенту з проханням розглянути низку законопроектів, в тому числі і щодо зміни Конституції.

"Щодо зазначених законопроектів, я прошу доручити Комітету з питань правової політики підготувати їх до розгляду. Стосовно інших законопроектів, зазначених главою держави, пропонуємо дати доручення Верховної Ради комітетам підготувати їх на терміновий розгляд зі скороченням строків внесення альтернативних законопроектів", – заявив Арахамія.

Монокоаліція під ремствування опозиції негайно почала голосувати за терміновий розгляд питань. Обурення діями більшості пояснювалося декількома причинами. По-перше, питання, за якими тривало голосування, не були включені до порядку денного сесії. По-друге, скорочення терміну внесення альтернативних законопроектів означало, що такі законопроекти навіть при великому бажанні просто можуть не встигнути підготувати. Фактично, більшість формувало безальтернативну порядку щодо цілої групи ключових законів. Акцентуємо: більшість не розглядала самі законопроекти. Але приймала рішення, що дозволяють їх оперативно розглянути на наступній сесії. Стосовно самих проектів, то список, запропонований президентом, виявився надзвичайно великий, – від проектів щодо фінансування кінематографа до антикорупційних законопроектів.

"Зараз ми не розуміємо, що відбувається. Ви здійснюєте десятки голосувань питань порядку денного, які не затверджені, а, отже, ці всі голосування є незаконними. З огляду на ці обставини, просимо припинити незаконну процедуру розгляду тих питань, які не розглянуті, а дотримуватися процедури", – спробував переконати колег припинити голосування Руслан Князевич.

Однак віце-спікер Руслан Стефанчук парирував репліку, помітивши, що регламент дозволяє включати до порядку денного пленарного засідання без додаткового включення до порядку денного сесії законопроект, якщо він був підготовлений для термінового розгляду на виконання відповідного доручення Верховної Ради.

Більшість продовжила з величезною швидкістю приймати рішення, а "Європейська солідарність" і депутати з "Голосу" потягнулися до виходу. Пізніше виявилося, що ЄС покинули засідання зовсім, а "Голос" – на час затвердження питань, не внесених до порядку денного.

На завершення дня більшість затвердила календарний план і порядок наступної сесії. Парламент пішов на триденні канікули, залишивши після першого дня своєї роботи далеко не однозначні враження.