Яку гру затіяв Порошенко, і чим йому це загрожує: думки експертів

Напередодні місцевих виборів президент Петро Порошенко пообіцяв українцям, що відразу ж після завершення виборчого процесу в Україні почнеться рішуча робота з реформування країни в різних секторах.

За його словами, в першу чергу, мова йде про боротьбу з корупцією, реформування судової системи, завершенні реформування прокуратури.

Також президент підкреслив, що відразу ж після проведення місцевих виборів почнеться серйозна робота з відновлення економіки і залученню інвестицій.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

З дня голосування пройшло вже більше тижня, проте ніяких радикальних реформ поки так і не почалося. А як швидко почнуться обіцяні президентом зміни на краще, поки незрозуміло.

При цьому експерти зазначають, що президент на різних "фронтах" нині стикається з досить серйозними ризиками.

Арешти замість реформ

Поки обіцяні реформи "чекають своєї години", влада, як бачимо, вирішила зайнятися силовою діяльністю.

31 жовтня стало відомо, що правоохоронці провели широкомасштабну спецоперацію з ліквідації злочинного угруповання. У ході спецоперації було затримано наближений українського олігарха Ігоря Коломойського, глава політради партії "УКРОП" Геннадій Корбан. Він проходить підозрюваним відразу за декількома статтями: створення злочинного угруповання, розкрадання майна та викрадення людей. Максимальна санкція за цими статтями становить 15 років в'язниці.

Також був затриманий Михайло Кошляк. На сайті Верховної Ради він значиться як помічник нардепа Бориса Філатова (балотується в мери Дніпропетровська від "УКРОПу"). Кошляк є президентом Федерації дзюдо Дніпропетровської області, раніше очолював охоронну структуру "Леон". За інформацією деяких ЗМІ, Кошляк був керівником силового блоку групи "Приват".

Глава СБУ Василь Грицак повідомив, що Кошляк причетний до вбивства 21 березня 2015-го офіцера СБУ в Волновасі.

Ігор Коломойський, коментуючи те, що трапилося, заявив, що йому ніхто не висував жодних вимог і жодного тиску чи шантажу він не відчуває. "Я нормально спілкуюся з АП, ніяких претензій мені не озвучували... Зрозуміло, ніяких кримінальних злочинів за Корбаном немає, всі звинувачення надумані. Ми не байдужі до його долі і боротимемося в юридичній площині за те, щоб довести це", – сказав Коломойський в коментарі для Lb.ua.

А Петро Порошенко заявив, що "на Корбані ніхто зупинятися не буде". Він підкреслив, що країна повинна найближчим часом почути нові прізвища тих, хто буде притягнутий до відповідальності.

2 листопада правоохоронці на засіданні Погоджувальної ради парламенту спробували вручити повістки трьом депутатам від "Опозиційного блоку" Олександру Вілкулу, Вадиму Новинському та Наталії Королевській. Нікого з трьох депутатів на погоджувальній раді не було. Разом з тим і Вілкул, і Новинський, й Королівська заявляють, що готові з'явитися на допит, якщо отримають повістки.

У ГПУ повідомили, що Вілкула викликають на допит як свідка, однак не уточнили у якій справі. Новинський повідомив, що він запрошений в якості свідка у справі, в якому компанія, акціонером якої він є, проходить як потерпіла сторона. Про Наталію Королевську якої-небудь інформації поки не озвучувалося.

При цьому глава Регламентного комітету парламенту Павло Пинзеник заявив, що Генпрокуратура поки не вносила до Верховної Ради нових представлень про затримання або арешт народних депутатів.

Як відомо, під вартою перебуває народний депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук. Серед іншого його звинувачують у хабарництві та втручанні в діяльність судових органів.

На думку експертів, в даний час складно сказати, що насправді криється за арештом Корбана і повістками для представників "Опозиційного блоку". "Швидше за все, це не показові дії, а початок реальної боротьби. Але далі виникає питання: боротьби проти кого або проти чого і за що. Тут однозначно не можна сказати, що це початок боротьби з корупцією, оскільки одночасно це і боротьба з незручними опонентами", – сказав Сегодня.ua директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.

Професор політології НаУКМА Олексій Гарань, в свою чергу, вказує, що суспільство поки не отримало доказів того, що Корбан дійсно винний, що це не політично вмотивовану справу. "Необхідно, щоб ми побачили процеси, які йдуть не тільки стосовно оточення Коломойського, але і які стосуються інших еліт", – сказав він Сегодня.ua.

Вадим Карасьов зазначає, що від того, як буде далі розвиватися ситуація навколо "справи Корбана", буде залежати і подальше ставлення суспільства до державної влади та правоохоронній системі.

"Якщо справа буде без доказів і буде проводитися непрозоро – на шкоду процедурам, тоді багато втратять і так не дуже велику довіру до правоохоронних органів. Тоді група Приват," УКРОП "і Коломойський вистоять і вважатимуться переможцями, а сила президентської вертикалі і правоохоронного забезпечення будуть ослаблені, тоді державна влада остаточно перестане бути об'єктом якоїсь поклоніння", – попередив експерт.

Випробування Шокіним

Незважаючи на "активні" дії прокурорів, дедалі більше критики лунає на адресу глави ГПУ Віктора Шокіна.

Так, керівник фракції "Самопоміч" Олег Березюк заявив, що його фракція вимагає негайно звільнити Генпрокурора. "Є ще шанс. Якщо ми негайно уявляємо керівника Генпрокуратури і покажемо людям, що цим органом може керувати адекватний і сучасна людина", – сказав він.

Як відомо, саме нардепи від "Самопомочі" ініціювали збір підписів у парламенті для розгляду відставки генпрокурора.

Невдоволення роботою Шокіна і Генпрокуратури висловлюють не тільки в коаліції, але і за кордоном.

"Замість того, щоб підтримувати реформи в Україні і працювати на викорінення корупції, корумповані чиновники в ГПУ роблять гірше, відкрито і агресивно підриваючи реформи", – заявив посол США в Україні Джефрі Пайетт. Він також повідомив, що йому відомо про випадки, коли Генпрокуратура не тільки не підтримувала розслідування корупції, а "скоріше підривала діяльність прокурорів, які працюють у корупційних справах".

А в міжнародної правозахисної організації Transparency International заявили, що генпрокурор Віктор Шокін, "за очевидним погодженням з вищим керівництвом країни намагається зробити максимально залежною новостворену Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру".

Раніше ЗМІ повідомляли, що посол ЄС в Україні Ян Томбінський написав листа до МЗС України, в якому вимагає замінити чотирьох одіозних прокурорів, яких генпрокурор призначив в комісію, яка повинна вибрати кандидатури на адміністративні посади у Спеціальній антикорупційної прокуратурі.

Разом з тим, в "БПП" поки не бачать необхідності у відставці Віктора Шокіна. Зокрема, заступник голови фракції Ігор Кононенко заявив, що питання відставки генерального прокурора України відволікає увагу влади і суспільства від більш серйозних проблем

Експерти ж кажуть, що генпрокурор поки так і не показав результативної роботи. "У суспільства в цілому накопичилося дуже багато питань і, в першу чергу, це стосується того, що він не привів до покаранню винних у корупції, винних у розстрілах на Майдані, винних підтримки сепаратизму. Поки Шокін цього не показав. Є сумніви, що він це покаже", – вважає Олексій Гарань.

Вадим Карасьов додає, що негатив щодо Шокіна "б'є" по президенту. "У публічній сфері генпрокурор асоціюється з президентом. І багато хто, критикуючи Шокіна, ціляться в Порошенка", – пояснив він.

При цьому Вадим Карасьов нагадав, що після створення Державного бюро розслідувань і початку роботи Антикорупційної прокуратури роль і важливість Генпрокуратури знизяться. "За прокуратурою залишаться тільки усічені функції обвинувачення в судах. Із цими усіченими функціями і компетенціями генпрокурор втратить свою сакральність і одіозність", – сказав він.

При цьому експерти прогнозують, що найближчим часом генпрокурора можуть змінити. "Щось підказує, що рішення звільнити Шокіна вже прийнято. Вакантне місце недовго буде пустувати", – написав у facebook директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець.

Перестановки в Кабміні і проблеми всередині коаліції

Крім відставки глави ГПУ найближчим часом також можна очікувати і переформатування Кабінету міністрів.

"Як керівник БПП стверджую: у нас буде дуже жорстка розмова з прем'єром, він відповість за політику ЖКГ, за великі помилки в індексації пенсій і зарплат та інші речі, які почув від людей на виборах. Думаю, що ми можемо прогнозувати серйозні зміни в українському Кабміні аж до глобальних вже протягом листопада місяця", – заявив Юрій Луценка 25 жовтня ввечері, коментую перші результати голосування на місцевих виборах.

Прем'єр Арсеній Яценюк, у свою чергу, днями заявив, що в найближчі два тижні будуть звільнені міністри охорони здоров'я (Олександр Квіташвілі), енергетики (Володимир Демчишин) і освіти (Сергій Квіт). Однак, за його словами, кадрові перестановки в Кабміні поки не узгоджені з Петром Порошенком.

На тлі переговорів за складом Кабміну виникла ще одна проблема. Нардеп від "Самопомочі" заявив, що вже найближчим часом його фракція обговорить питання виходу з коаліції.

Раніше коаліцію вже покинула Радикальна партія Ляшка. В даний час в коаліцію входять: "БПП" – 143 мандата, "Народний фронт" – 81, "Самопоміч" – 26 і "Батьківщина" – 19.

Політолог Олександр Палій вважає, що коаліція зможе працювати і після відходу "Самодопомоги". "Поки вистачає голосів, навіть, якщо вийде" Самопоміч ". Просто вони готуються до парламентських і президентських виборів", – сказав він Сегодня.ua.

Вадим Карасьов зазначає, що коаліції, фактично, вже не існує. "Коаліція давно не працює як коаліція. Вона давно вже працює як сукупність різних" фракцій інтересів "вимушених поки мириться з коаліційною, але вже порожній оболонкою", – сказав він.

При цьому експерт вказує, що "Самопоміч" та "Батьківщина" зараз грають на небажанні "БПП" і "Народного фронту" йти на перевибори і пропонують своєрідний обмін: прийняття їх законів, отримання преференцій при формуванні нового Кабміну з одного боку і збереження діючої коаліції з іншого.

Експерти також відзначають, що президент поки не зацікавлений у перевиборах. "Він зацікавлений (у збереженні коаліції), оскільки це дає можливість працювати (проводити реформи) і в чомусь звітувати, а не заглиблюватися в нову безглузду виборчу кампанію, яка нічого не змінить", – сказав Сегодня.ua Олександр Палій.

Крім того варто зазначити, що рейтинг Порошенка і його партії поступово знижується. Так, на президентських виборах-2010 Петро Порошенко набрав 54,7% голосів. На парламентських виборах-2014 "Блок Петра Порошенка" по багатомандатному округу отримав 21,82% (другий результат після "Народного фронту"). За даними соціологічного дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" та Київським міжнародним інститутом соціології у жовтні поточного року, кандидатів від "БПП" підтримують тільки 13,5%.

"Блок Петра Порошенка "Солідарність" хоч і отримав на місцевих виборах кращий результат, але в більшості місцевих рад не зможе самостійно сформувати більшість. При цьому на південному сході в порівнянні з парламентськими виборами, як відзначають експерти, свої позиції зміцнив "Опозиційний блок", по Україні наростила свої позиції "Самопоміч". Частково зберегли свої позиції і "Батьківщина", і "Свобода". Також з'явилися нові проекти, такі як "Відродження", "Наш край" і "УКРОП". Ці результати, як відзначають експерти, не дають гарантії перемоги якоїсь однієї політичної сили на можливих перевиборах до парламенту.

Вадим Карасьов зазначає, що для перезавантаження більшості в Раді необов'язково проводити перевибори, можна поміняти коаліцію, і такий варіант, за його словами, також можливий найближчим часом.

Як би там не було, але найближчим часом через парламент потрібно провести ряд важливих для країни законів, невжиття які вдарить, в тому числі, і по президенту.

Так, потрібно буде прийняти податкову реформу, що буде непросто, оскільки у Мінфіну і профільного комітету ВР різні підходи до нової системи оподаткування. Але без прийняття цього документа Україна не зможе отримати черговий транш МВФ і затвердити бюджет на наступний рік.

Також залишається цілий пакет законів, які потрібно прийняти в рамках виконання плану щодо візової лібералізації з ЄС

Крім того залишається відкритим питання про прийняття у другому читанні змін до Конституції в частині децентралізації. Під це голосування потрібно буде зібрати конституційну більшість у 300 голосів.

Таким чином домовлятися як з партнерами по коаліції, так і з іншими політичними силами в парламенті доведеться.

Як зазначає директор центру політичного аналізу "Стратагема" Юрій Романенко, президент в даний час стикається все з великим дисбалансом державної системи. "У Порошенка один виклик – розпадається держава, яка не реформовано, яким управляє неадекватна еліта, яка підігріває неадекватні очікування у населення, яке знаходиться в такій же рамці неадекватності. І сам президент у цій ситуації не зовсім правильно грає. Він втратив час, він втратив ресурси і, як наслідок, зараз він стикається зі все більш посилюється дисбалансом державної системи", – сказав він Сегодня.ua.

За словами експерта, Порошенко, як і основна частина еліти, зацікавлений в тому, щоб законсервувати існуючий статус-кво, оскільки йому в ньому комфортно, але це неможливо в умовах нової глобальної економіки. "І тут швидше питання, чим швидше крісталізіруется нова еліта, чим швидше вона буде ставати сильнішими, чим швидше вона пропонуватиме повістку, де такі гравці як Порошенко побачать себе, тим швидше під тиск обставин і загрози втрати всього вони йтимуть до консенсусу", – сказав Юрій Романенко.