Рада прийняла "безвізовий" закон про арешт майна

Верховна Рада прийняла закон про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань накладення арешту на майно з метою усунення корупційних ризиків при його застосуванні (№2540).

За відповідний урядовий закон з "безвізового пакету" проголосував 291 народний депутат з 371, зареєстрованого у сесійній залі.

Законом встановлюється, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за рішенням слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та / або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом або знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, що воно придбане злочинним шляхом, є доходом від скоєного злочину, отримано за рахунок доходів від скоєного злочину або може бути конфісковано і застосовується до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, або може підлягати спеціальної конфіскації щодо третіх осіб, юридичного особи або для забезпечення цивільного позову.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, переробки, відчуження.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Заарештованим може бути майно, яким володіє, користується або розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру за рішенням, постановою суду, слідчого судді.

Визначається, що треті особи, майно яких може бути арештоване, – це особи, які отримали чи придбали у підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого майно безоплатно або в обмін на суму, що значно нижче ринкової вартості, або які знали або повинні були знати, що мета такої передачі: отримання доходу від майна, здобутого в результаті вчинення злочину, приховування злочину та / або щоб уникнути конфіскації.

Підставою для арешту майна є наявність постанови слідчого судді або суду при наявності сукупності підстав вважати, що майно є предметом, доказом, засобом або знаряддям вчинення злочину, придбане злочинним шляхом; є доходом від скоєного злочину або отримано за рахунок доходів від скоєного злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, яка інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваного, обвинуваченого заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосований до майну третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Вартість майна, яке належить заарештувати, повинна бути співмірна розміром шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням або вказаної в цивільному позові, розміром неправомірної вигоди, отриманої або яка могла бути отримана юридичною особою.

Крім того, у невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації або спеціальної конфіскації майна в кримінальному провадженні по тяжкому або особливо тяжкому злочину за рішенням директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), погодженого прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.

Арешт може бути накладено в установленому цим Кодексом порядку на рухоме або нерухоме майно, на грошові кошти в будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі кошти і цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах, видаткові операції , цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких постановою або рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештоване майно, якщо воно знаходиться у власності добросовісного набувача.

Заборона використання житлового приміщення особами, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинна бути вказана, зокрема, достатня, належна, допустима, достовірна сукупність доказів, що майно, щодо якої здійснюється клопотання, є предметом, засобом або знаряддям його вчинення, доказом злочину, придбане злочинним шляхом, доходом від досконалого кримінального злочину, отриманого за рахунок доходів від скоєного злочину.

Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Клопотання про арешт майна, що надійшли на розгляд слідчих суддів, судів, і рішення по яких не прийняті до набрання чинності цього закону, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.

Речі, вилучені в ході обшуку житла чи іншого володіння особи на виконання відповідної постанови слідчого судді, суду до набрання чинності цим законом, мають правовий статус, визначений законодавством, що діяло до набрання чинності цим законом.

Нагадаємо, що раніше Рада також прийняла закон про спецконфіскацію.