П'ять найнебезпечніших пасток Кремля для України в Мінських домовленостях

Москва наполягає на прямому діалозі Києва з бойовиками, щоб представити власну агресію на Донбасі як громадянський конфлікт

Москва підвищує ставки в переговорах з Києвом. Як і прогнозували експерти сайту "Сьогодні", Кремль використовував режим перемир'я, який вперше за шість років війни дотримувався більше місяця, для тиску на Україну. Бойовики обстріляли позиції ООС. Вперше з 27 липня українські військовослужбовці зазнали втрат.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запросив телефонну розмову зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим. Але переговори так і не сталися. Також Кулеба заявив, що зрив перемир'я буде топ-темою зустрічі політрадників лідерів "Нормандське четвірки", яка, за словами Володимира Зеленського, запланована на п'ятницю, 11 вересня.

Реклама

Москва ставить Київ на чергову "розтяжку". З одного боку, Кремль грає на бажанні Зеленського зробити все, щоб на Донбас, нарешті, прийшов мир. З іншого, не дає "Слузі народу" напередодні чергових місцевих виборів використовувати режим тиші як перемогу і прорив. Українські переговорники потрапили в чергову пастку Росії, вибратися з якої буде вкрай складно. Сайт "Сьогодні" проаналізував ТОП-5 пасток Мінських домовленостей, які Москва розставляє для Києва.

Прямий діалог з бойовиками

Ще до підписання "Мінська-1" – Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року – Москва намагалася представити себе аж ніяк не агресором, який розв'язав війну проти України, а посередником і медіатором між Києвом і ОРДЛО. Але якщо "Мінськ-1" з російської сторони підписував тодішній посол РФ в Україні Михайло Зурабов, то Декларацію лідерів "нормандського формату" про підтримку Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року – президент РФ Володимир Путін. Саме підпис Путіна під офіційним документом і відрізняє війну на Донбасі від конфліктів у Придністров'ї (Молдова), Абхазії і Південної Осетії (Грузії), які вже не перший десяток років намагається "врегулювати" Росія.

Прямого діалогу Києва з бойовиками на Донбасі Москва домагається для того, щоб представити власну агресію як громадянську війну в Україні і говорити із Заходом про зняття санкцій. Ще в кінці квітня, коли нібито через пандемію коронавірусу зірвався саміт лідерів "Нормандської четвірки" в Берліні, однією з умов такої зустрічі глава російського МЗС Сергій Лавровчітко позначив прямий діалог Києва з Донецьком і Луганськом.

Реклама

Після провалу створення Консультативної ради навесні цього року, за словами політичного аналітика Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Марії Золкіної, Росія трохи змінила тактику, але мета та ж сама – змусити Київ піти на прямий діалог з "представниками" окупаційних адміністрацій ОРДЛО.

"Росію цілком влаштує, якщо це буде закріплюватися навіть на рівні робочих документів, рамкових угод або протоколів ТКГ. В принципі, це вже почалося. Нагадаю, що в рамковій угоді з розведення сил і засобів в 2019 році (за нього повинно відбуватися розведення і зараз) ніде немає Росії. На останніх засіданнях ТКГ було погоджено розмінування. Знову ж таки, повинні бути документи, подібні до рамкової угоди про розведення. І знову питання: другою стороною там знову будуть незаконні збройні формування? Паралельно з цим РФ намагається перевести на рівень політрадників всі ключові рішення. Навіщо? Щоб робочими питаннями щодо їх реалізації займалася виключно ТКГ без підтримки лідерів. Тому що в ТКГ, хоч і в незрозумілому статусі, але є "представники" окупаційних адміністрацій", – сказала сайту "Сьогодні" Марія Золкіна.

Придністров'я, за її словами, наочний приклад того, що це пастка. Згода Молдови на прямий діалог зі самопроголошеною владою в Тирасполі – найбільша помилка.

"Початок такого прямого діалогу відразу ж виводить РФ на рівень модератора і посередника і автоматично зменшує можливості для досягнення домовленості щодо врегулювання. Щойно починається цей безпосередній прямий діалог, конфлікт заморожується і відбувається поступова легалізація та легітимізація цієї самопроголошеної "влади". Далі розмовляти з центром прийняття рішень – з РФ – ми не зможемо. Але при цьому демонтажу цих окупаційних адміністрацій теж не відбувається. В цьому і є пастка: Росія нам нав'язує цей прямий діалог начебто для того, щоб відбулася реінтеграція Донбасу. Але щойно він починається, ми отримуємо легалізацію і визнання цих влад, а ситуація насправді заморожується", – підсумувала Марія Золкіна.

Особливий статус в Конституції

Про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО на основі децентралізації йшлося ще в Протоколі "Мінська-1". А ось в пункті 11 Комплексу заходів "Мінська-2" вже прямим текстом записано конституційна реформа "з урахуванням особливостей ОРДЛО, узгоджених з представниками цих районів" (узгодження, на думку Росії, має проходити на основі прямого діалогу Києва з Донецьком і Луганськом – Авт .). По суті, це широка автономія ОРДЛО з подальшою федералізацією України.

Реклама

В кінці серпня 2015 року п'ятий президент Петро Порошенко вже намагався проштовхнути через Верховну Раду зміни до Конституції в частині децентралізації, в яких був "зашитий" особливий статус Донбасу. У першому читанні їх вдалося ухвалити. Але все це закінчилося зіткненнями під Радою, від вибуху гранати тоді загинули четверо нацгвардійців.

Ідея Росії будь-що просунути особливий статус для Донбасу, на думку першого заступника директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, – ключова пастка.

"На прикладі навколопридністровського перемовного процесу, в принципі, ми можемо спроєктувати ситуацію і щодо України. "План Козака" (теперішнього заступника голови АП РФ Дмитра Козака – Авт.) Для Республіки Молдова фактично передбачав автономізацію придністровського регіону і зведення до мінімуму компетенцій Кишинева. Такий намір існує і щодо України. На шляху до реалізації цієї мети можуть видозмінюватися підходи, з'являтися "напівкреативні" ідеї, проте головної мети це не змінить. Для Росії, звичайно ж, важливо, щоб Україна і контрольовані нею представники Донбасу вели переговори безпосередньо", – сказав сайту "Сьогодні" Сергій Солодкий.

"Формула Штайнмаєра"

Багато хто помилково вважає, що термін "формула Штайнмаєра" в перемовинах України і Росії з'явився лише рік тому. Але насправді його вигадали на зустрічі лідерів "Нормандської четвірки" в 2015 році в Парижі. Після декількох років трансформацій, зараз "формула Штайнмаєра" – це механізмнабуття чинності закону про особливий статус Донбасу після проведення в ОРДЛО місцевих виборів.

За словами першого заступника директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, пастка особливого статусу також і в тому, що, швидше за все, Росія не зупиниться на особливих правах теперішніх окупованих територій. Не забувайте про початковий план Росії – "Новоросія". Сергій Солодкий підкреслює, що "Формула Штайнмаєра" і діалог з бойовиками – це проміжні ланки на шляху до ключової пастки.

"Одна з них створена самою Україною – демонстрація поспіху вирішити конфлікт якомога швидше, що контрастує з підходом Москви: "Ми нікуди не поспішаємо, а тому, якщо хочете швидкого результату – йдіть на поступки". У перемовинах поспіх іншого боку досить часто використовують, як свого роду слабкість. Звичайно, прагнення відновити мир якомога швидше – це незаперечна і правильна мета, однак виникають сумніви в доцільності оголошення чітких дедлайнів (наприклад, до кінця року)", – вважає Сергій Солодкий.

Спочатку вибори – потім кордон

Мабуть, щонайбільш спірний момент Мінських домовленостей – це відновлення Україною контролю над кордоном. У пункті 9 Комплексу заходів записано, що процес повинен стартувати в перший день після проведення місцевих виборів в ОРДЛО і завершитися після внесення особливого статусу Донбасу до Конституції України.

У чому тут пастка? По-перше, за словами політичного аналітика Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Марії Золкіної, досвід міжнародного врегулювання доводить, що між встановленням режиму тиші, взяттям території ОРДЛО під український контроль і початком виборчих процесів має пройти щонайменше 2 роки. По-друге, за українським законодавством (і кардинально відступити від цього ми не зможемо навіть в спеціальному виборчому законі для виборів в ОРДЛО), виборчим процесом на місцях займаються органи виконавчої влади, тобто, адміністрації.

"Ми не можемо довірити це адміністраціям "ДНР"/"ЛНР". Тобто, на момент проведення виборів вони повинні бути демонтовані. РФ про це мови не веде. На цей момент ніхто з української влади не порушує питання про те, що для проведення виборів окупаційні влади повинні бути демонтовані (в кінці травня цього року про необхідність ліквідації "ДНР"/"ЛНР" заявляв глава МЗС України Дмитро Кулеба – Авт.). Якщо кордон не закритий, у РФ в будь-який момент залишається можливість шантажувати нас, і ніякого демонтажу системи "ДНР"/"ЛНР" не відбудеться. Тобто, Україна не просто буде закривати очі на відсутність виборчих стандартів і свобод. Ми будемо змушені визнати необхідність збереження принаймні на певний час цих псевдо-адміністрацій. А це вже наступна пастка, про яку ми зараз навіть не думаємо, тому що вибори нам здаються нереалістичними", – сказала сайту "Сьогодні" Марія Золкіна.

Миротворці на лінії розмежування

Можливість появи на Донбасі миротворчого контингенту обговорюють давно. Під час існування переговорного треку Волкер-Сурков (спецпредставника Держдепу Курта Волкера і колишнього помічника Путіна Владислава Суркова), миротворці були їх головною фішкою. Два роки тому їм навіть вдалося вийти на попередню домовленість: Москва погодилася провести через ООН свою резолюцію по миротворцях, але тільки на лінії розмежування, що категорично не влаштувало Київ.

Зі зміною влади в Україні тема миротворців відійшла на другий план. Володимир Зеленський заявляє, що ми не повинні допустити перетворення Донбасу на друге Придністров'я, тому для початку потрібно спробувати виконати Мінські домовленості. Однак в інтерв'ю сайту "Сьогодні" заступник голови української делегації ТКГ Олександр Мережконе виключив, що саме миротворці можуть стати планом "Б".

На думку Михайла Самуся, заступника директора з міжнародних питань Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння, миротворці – це не пастка, а, можливо, один з варіантів модернізації Мінських домовленостей. Миротворці можуть отримати спочатку контроль над кордоном, а на окупованій території може бути встановлена ​​перехідна міжнародна адміністрація.

"Звичайно, Росії це не до масти – не для того вони формували всі ці пастки в Мінських домовленостях. Тому вони і наполягають на миротворців саме на лінії розмежування: є дві сторони конфлікту, Росія – посередник, а миротворці і ОБСЄ саме повинні працювати на лінії розмежування між Україною і окупованою територією, а не на кордоні між Україною і РФ, і на всій окупованій території. Путін може міркувати так: якщо для того, щоб реалізувати вигідний Росії алгоритм, треба поставити миротворців на лінії розмежування, це можливо, бо не суперечить російському алгоритму. Тобто, Росія може піти на припинення вогню, розведення сторін і розгортання миротворчих сил. Але в Мінську є наступні пункти: проведення виборів, внесення особливого статусу Донбасу до Конституції України (а, фактично, там йдеться про широку автономію в складі України) ... Тобто, миротворчі сили будуть грати для Путіна дуже важливу роль", – вважає Михайло Самусь.

Тому, якщо реалізація Мінських домовленостей піде за сценарієм, як, власне, в них і записано, навіть з миротворцями на лінії розмежування, – це "придністровизація" конфлікту.

"У такому разі Росії можна і не вбивати українських військовослужбовців. Так, як в Придністров'ї, – там же не йде війна. Але Росія поступово руйнує молдавську державність, все поступово йде до федералізації, а російські війська продовжують перебувати на території Молдови", – підкреслює Михайло Самусь.

Нагадаємо, перша зустріч Володимира Зеленського з Володимиром Путіним в рамках саміту лідерів "Нормандського формату" пройшла 9 грудня 2019 року в Парижі:

Реклама
Найважливіші та найцікавіші новини завжди під рукою
“Сьогодні” в Telegram Пiдпишись на RSS-канал

Рекомендації

влада
Реклама
У тренді: влада
Всі новини
Останні новини
Показати ще
Пряма трансляція
Опитування
Влада
Візит Зеленського до Байдена у Вашингтон
Докладніше
Комаровський в темі
Який тест на COVID-19 надійніший
Думка Комаровського
Читати статтю
АКТУАЛОЧКА
Збираєшся на пікнік?
Де краще купувати продукти
Хочу дізнатись
Кейт Вінслет для LA Times
Гороскоп
Твій гороскоп на сьогодні
Читати гороскоп
Спецпроект
Календар лайфхаків на літо
Серпень
Лайфхаки за календарем
Для батьків
Аптечка малюка у відпустці і дома
Зібрати
Сприятливі та небезпечні дні у серпні
Місячний календар на серпень
Що треба робити

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти