Прокурорське самоврядування: як реформаторський закон зіграв з Луценком злий жарт

Сьогодні в Києві пройде гучна Всеукраїнська конференція працівників прокуратури. Її підсумком стане формування Ради прокурорів і Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії – органів, які заберуть у генпрокурора левову частку повноважень. Таку норму парламентарії заклали в закон про прокуратуру на етапі його прийняття в 2014-му. За два роки законодавці сподівалися реформувати ГПУ, а "прокурорське самоврядування" повинне була усунути генпрокурора від призначення і звільнення своїх заступників, керівників регіональних прокуратур і впливу на важливі внутрішні процеси. Але в ситуації, коли реформа прокуратури провалена, введення "прокурорського самоврядування" лише законсервує корупційну систему. Правда, в Раді вже готуються знову змінити закон про прокуратуру: правки торкнуться не тільки норм, які дозволять кандидату на генпрокурора Юрію Луценку зайняти посаду глави ГПУ, а й відстрочити початок роботи "прокурорського самоврядування".

ЗАКОННА НОРМА. Ухвалення нового закону про прокуратуру було одним із зобов'язань України при вступі до Ради ЄС ще в 1995 році. І ось в 2014-му, через майже 20 років, Верховна Рада виконує вимогу європейців, змінюючи правила роботи прокуратури.

Правда, вступ закону в силу довелося відкласти на кілька місяців – не встигали провести конкурси в місцеві прокуратури. Та й тоді законодавцям здавалося, що все зло виходить лише від генерального прокурора, який раз у раз саботує реформу. Саме тому на етапі розробки закону про прокуратуру вирішили ввести поняття "прокурорського самоврядування". Діяли парламентарії за аналогією з суддівським самоврядуванням, де також є свої Конференція, Рада і З'їзд суддів.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

У закон про прокуратуру ввели поняття Ради прокурорів і Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, які перебирають на себе більшу частину повноважень генерального прокурора. Обидва органу вибираються на таємному голосуванні Всеукраїнською конференцією працівників прокуратури, в числі яких працівники ГПУ в меншості.

"Є закон про прокуратуру, який зобов'язав органи прокуратури створити органи прокурорського самоврядування. Вибирати їх будуть делегати, які обрані на Конференцію зі всіх прокуратур. І вплив ГПУ на конференцію мінімально. Від ГПУ на Конференцію вибрано тільки 6 осіб. Від обласних, регіональних і військових прокуратур – 90 делегатів. А від місцевих прокуратур – 368 делегатів", – розповів прокурор ГПУ Владислав Куценко. За його словами, сьогодні делегати оберуть два органу: з 11 осіб Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію, з 13 осіб – Рада прокурорів.

Згідно із законом про прокуратуру до Ради прокурорів виберуть: два представника ГПУ, два представника юридичних університетів, решта дев'ять – рядові прокурори, які не обіймають адміністративні посади (тобто, не начальники або заступники департаментів). До складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії увійдуть: п'ять прокурорів, два вчених, три представника уповноваженого ВР з прав людини, і один адвокат.

Від сьогодні Рада прокурорів і Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія отримають право вносити генпрокурору пропозиції щодо призначення його заступників, керівників регіональних і місцевих прокуратур, проводити добір кандидатів на посади прокурорів, переводити їх з посади на посаду, розглядати скарги/заяви про вчинення прокурором дисциплінарного проступку і здійснювати дисциплінарне провадження, звільняти прокурорів за статтею.

За словами Владислава Куценка, всі ці новації в законі були передбачені, щоб зробити прокурорів більш незалежними (від керівництва – Авт.) – такою була логіка реформи і закону, який прийнятий в 2014 році.

БУДУТЬ ЗМІНЮВАТИ ЗАКОН. Спочатку закон про прокуратуру передбачав проведення Конференції протягом двох тижнів з дня набрання законом чинності. Тобто, вона повинна була пройти до кінця квітня 2015 року. Але в травні Верховна Рада приймає законопроект, яким відкладає вступ в силу норми про "прокурорське самоврядування" ще на рік – до 15 квітня 2016 року. І що найцікавіше, одним з авторів поправки був глава фракції БПП і кандидат на посаду генпрокурора Юрій Луценко.

"На сьогодні для органів прокуратури основним змістом роботи з реформування є виконання норм закону про прокуратуру. Пункт 6.1 перехідних положень зобов'язує здійснити перше скликання і проведення всеукраїнської конференції працівників прокуратури в двотижневий термін з дня набрання чинності положень щодо органів прокурорського самоврядування та кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, тобто – до 29 квітня 2016 року", – пояснили в ГПУ.

Про "прокурорський самоврядування" під куполом згадали лише зараз, коли на главу ГПУ зібралися призначати Юрія Луценка, спеціально змінюючи під нього закон про прокуратуру. Як уже писав Сегодня.ua, 10 травня на пленарному засіданні на голосування повторно винесуть законопроект №4469 авторства двох нардепів від БПП Руслана Князевича та Сергія Алексєєва. Законопроектом пропонується внести зміни до ст. 40 ч.3 закону про прокуратуру, про вимоги до кандидата на зайняття посади генерального прокурора. Нинішня редакція статті говорить, що главою ГПУ може стати людина, яка має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше 10 років. Князевич і Алексєєв пропонують замінити ці вимоги, переписавши ст.40 ч.3 наступним чином: "має вищу освіту (не обов'язково юридична – Авт.) І стаж роботи в галузі права або досвід роботи в законодавчому або правоохоронному органі не менше п'яти років".

Прийняти законопроект Верховна Рада хотіла до проведення Всеукраїнська конференція працівників прокуратури. Законопроектом Алексєєва-Князевича дата її проведення знову переносилася на рік. Проголосувати поправки хотіли ще й тому, що за домовленостями з "Народним фронтом" в обмін на їхні голоси за Юрія Віталійовича "фронтовик" Дмитро Сторожук отримує посаду заступника генпрокурора. А після формування органів прокурорського самоврядування заступників генпрокурора на затвердження подає саме Рада прокурорів, який сформують завтра на Конференції.

Але в четвер на пленарному засіданні, за законопроект про внесення змін до закону про прокуратуру набралося всього 177 "за". Після провального голосування в кулуарах парламенту Юрій Луценко заявив журналістам, що не буде братися за декоративну роботу. "Генпрокуратура вийшла з-під контролю політиків і зараз цементує сама себе. У вівторок 26 квітня запланована конференція прокурорів по створенню органів, які візьмуть на себе монопольне право призначення і зняття з посад в прокуратурі. Вже ніякої генпрокурор в середу не зможе зняти свого заступника, або прокурора, або слідчого. Я готовий братися за найважчу роботу, але я ніколи не брався за декоративну роботу. Мені, як і всім українським громадянам, потрібно радикальна зміна роботи Генпрокуратури, а без кадрових змін це неможливо зробити", – сказав глава фракції БПП.

На думку екс-заступника голови генпрокурора Віталія Касько, Верховна Рада все ж повинна прийняти зміни в законодавство щодо відстрочки прокурорського самоврядування.

"Якщо цього не буде зроблено, хто б не був генеральним прокурором, він не зможе працювати ефективно і проводити необхідні реформи, оскільки більшість кадрових питань вирішуватимуть саме органи прокурорського самоврядування", – вважає Касько.

Експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук поділяє думку Юрія Луценка і вважає, що в нинішньому вигляді введення прокурорського самоврядування лише законсервує корумповану систему. Тому нардепи повинні змінити закон про прокуратуру і відстрочити формування незалежних прокурорських органів мінімум на півроку.

За словами парламентаріїв, відразу після травневих свят на пленарному засіданні 10 травня Рада має намір повторно розглянути законопроект Алексєєва-Князевича. "Зараз йде активний збір голосів під цей документ. Йдуть переговори з депутатськими групами "Воля народу" і "Відродження", – сказав нам один з нардепів від БПП. І навіть якщо на конференції прокурори сформують кваліфкомісії та Рада прокурорів, існувати вони будуть формально до вступу в силу законодавчої норми про початок їх роботи, якщо поправку в закон про прокуратуру таки приймуть.