Програма Кабміну Гройсмана: НАТО, податки і пільги аграріям

Після того як парламент проголосував за призначення Володимира Гройсмана прем'єр-міністром і підтримав його Кабмін, депутати прийняли і програму діяльності нового уряду. Вона налічує 17 пунктів, а прийняти її вдалося лише з четвертого разу 243 голосами за: слуг народу, серед іншого, не влаштовувала запропонована програма приватизації. "Сегодня" проаналізувала документ і дізналася, наскільки він життєздатний.

ПЛАН РОБІТ. Перше, чим планує зайнятися новий уряд, – реформувати національну систему оборони. У програмі зазначається, що українську армію переведуть на стандарти НАТО. Торкнуться зміни боєприпасів, озброєння та техніки, наприклад, буде введено чіткий перелік калібрів для куль, дозволених до використання (всього документів про стандартизацію в Північноатлантичному альянсі – 1300 штук). Важливим нововведенням стане поділ компетенції Міноборони і Генштабу ЗСУ: перше визначатиме держполітику у військовому секторі, а Генштаб зроблять єдиним органом військового управління.

Мають намір продовжити в Кабміні загальні витрати на виготовлення нового Податкового кодексу: очікується, що після його затвердження нардепи накладуть мораторій на внесення в нього змін на п'ять років. Не залишиться в стороні і сільське господарство: для підтримки фермерських господарств хочуть спростити систему оподаткування, розробити план пільгового кредитування і дати доступ вітчизняним виробникам на внутрішній ринок. Крім того, землі, які перебувають у державній та комунальній власності, будуть здавати в оренду виключно на аукціонах.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Займеться новий уряд і питаннями великих компаній, зокрема "Нафтогазом": після його реорганізації планують створити кілька компаній, які будуть окремо займатися видобутком і транспортуванням газу.

ЕКСПЕРТИ: не все так просто. Екс-заступник секретаря РНБО Степан Гавриш зазначає: перехід на стандарти НАТО країна сьогодні навряд чи потягне. "Тут мова йде про суми, які починаються від $150 млрд, якщо приймати всі стандарти! Наприклад, ціна не найсучаснішого літака НАТО починається від $120 млн. А ми говоримо про танки, зміні систем зв'язку, систем управління... Для України ці цифри нереалістичні", – сказав він "Сегодня". Політолог Володимир Фесенко вважає, що у прийнятій програми тільки одне завдання – забезпечити уряд Гройсмана імунітетом на рік. "Я не знаю жодного уряду в Україні, яке б працювало за програмою, затвердженою парламентом. Ця програма писалася наспіх, нашвидкуруч. Реальну ж програму своєї діяльності – у вигляді чітких цілей, завдань та інструментів, які доведеться узгодити з МВФ та іншими західними партнерами, – уряду доведеться визначати в майбутньому", – підсумував він. А на думку президента Украналітцентра Олександра Охріменка, пункти програми виписані в правильному напрямку. Але експерт попереджає: одних слів мало. Для початку потрібно подивитися, як вони будуть виконуватися: "Потрібно хоча б півроку, щоб зрозуміти, що зроблено або не зробили".

Ті, хто проти: цілі та умови

Ті, хто не підтримав програму дій Кабміну, критикують її за відсутність чітких цілей і поки непередбачувані результати. Так, наприклад, нардеп від БПП Сергій Міщенко свій протест пояснює умовами, на яких він увійшов в коаліцію минулого тижня (до цього був позафракційним): "Коли я входив у фракцію, поставив умову: якщо я побачу, що протягом 100 днів ніяких дій з боку нового уряду не буде, я залишаю коаліцію. А цей план дає недоторканність Кабміну на один рік. А як я можу голосувати за рік недоторканності, якщо у нас була домовленість на 100 днів?" – пояснює він нам. Другою причиною він називає продаж аеропорту "Бориспіль", яка передбачена програмою приватизації Кабміну (Міщенко пройшов в Раду в 2014-му по Бориспільському мажоритарному округу): за словами нардепа, жителі його округу проти такого рішення.

Не в захваті від плану і в опозиції: "Прийнята програма не містить чітких цілей і термінів. Ми готові підказати уряду, як треба працювати", – заявив депутат від "Опозиційного блоку" Сергій Льовочкін.

Коаліція: чиста формальність і загальна мета

Незважаючи на те, що Верховній Раді все-таки вдалося затвердити склад нового уряду на чолі з Гройсманом, політична криза поки далека від свого завершення: експерти досить скептично кажуть про нову коаліцію, куди за фактом увійшли тільки дві партії – БПП і "Народний фронт" . Нагадаємо, "добрати" необхідного 226-го депутата до коаліції вдалося минулого тижня буквально за день до голосування: останнім "багнетом" став тоді ще позафракційний Сергій Міщенко. Розуміє всю складність ситуації і глава фракції БПП Юрій Луценко: він визнав, що для стабільної і якісної роботи депутатів в коаліції поки недостатньо, і підкреслив, що перебування деяких депутатів в коаліції можна назвати умовним. А ось спікер ВР Андрій Парубій налаштований оптимістично: за його словами, на кінець минулого тижня парламентська більшість налічувала вже 234 нардепа.

Експерт Руслан Бортник з цього приводу жартує: "Коаліції сьогодні не існує. Але за фактом жити вона буде довго". Він пояснює: нинішній альянс двох партій – чиста формальність: "Існувати союз може досить довго. При цьому їм постійно не вистачатиме голосів, тому будуть постійно залучатися до голосування по якимось важливим законам ті чи інші депутатські групи або фракції, в тому числі опозиційні", – розповів він нам.

За словами його колеги, політолога Тараса Березовця, за кандидатуру Гройсмана минулого четверга голосувало всього 206 депутатів коаліції. "Решту голосів були отримані саме від опозиції, а також інших дрібних депутатських груп. Тобто у нас коаліція тримається на двох фракціях, але ми прекрасно розуміємо, що криза нікуди не поділася і очевидно, що триватиме. Тому час, відведений цьому уряду і коаліції, не більше року. І хоча зараз проблем з голосами немає, якщо "Народний фронт" вирішить вийти з коаліції, шансів відновити її вже не буде", – підсумував він.

Політолог Вадим Карасьов також дає нинішній коаліції рік, і до грудня 2016- го обіцяє легкі похитування уряду і більшості. За його словами, сьогодні нардепів в рамках більшості об'єднує спільна мета: недопущення дострокових виборів, тому що їх політсили стрімко втрачають рейтинги. "Партії їх не хочуть. Тому поки я бачу, що для депутатів ця більшість в юридичному сенсі необхідна, і ніхто не збирається її підривати зсередини. Так що поки я не бачу передумов, щоб в найближчі місяці коаліція розпалася", – вважає він.