Порошенко підписав закон про підвищення мінімальної зарплати

Президент Петро Порошенко підписав закон №5130 "Про внесення змін у деякі законодавчі акти України", який за ініціативи уряду з 1 січня 2017 року підвищує мінімальну заробітну плату (м. з.п.) в Україні вдвічі – до 3200 грн на місяць.

Відповідна інформація розміщена на сайті Верховної Ради у вівторок, хоча остаточний текст закону на ньому поки відсутній.

Закон також розширив повноваження органів влади, у тому числі органів місцевого самоврядування, щодо перевірок виплати зарплати на підприємствах, посиливши відповідальність роботодавців.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Експерти групи "Податкова та бюджетна реформа" Реанімаційного пакету реформ (РПР) просили президента застосувати право вето до цього закону, оскільки окремі його норми суттєво погіршують умови ведення підприємницької діяльності і були прийняті без належного публічного обговорення.

"Закон містить небезпечну норму, яка застосовується до фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність: необхідність сплати ЄСВ (єдиний соціальний внесок – ІФ) на рівні мінімального страхового внеску (з урахуванням нової м. з.п. – 704 грн) навіть при відсутності господарської діяльності і, відповідно, доходу", – зазначали експерти РПР.

Експерти наполягали, що така норма є контрпродуктивною, оскільки її реалізація призведе до масового припинення діяльності ФОП та погіршення умов для тих, хто веде підприємницьку діяльність епізодично або тимчасово припинив її під впливом несприятливих обставин.

"По-друге, закон надає право органам місцевого самоврядування виступати з ініціативою щодо перевірок бізнесу, організовувати їх проведення, а при здійсненні повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про працю і зайнятість населення самостійно проводити перевірки підприємств, установ та організацій, які не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників", – вказували експерти РПР. На їхню думку, така норма посилить репресії проти бізнесу, особливо малого.

Вони прогнозували, що відповідна норма сприятиме реалізації небезпечного наслідку недавнього підвищення мінімальної заробітної плати, а саме – зменшення реальної зайнятості.

Однак прем'єр Володимир Гройсман у вівторок попередив роботодавців про необхідність суворо дотримуватися норм нового закону. "Виявлена розбіжність у тому, що людина працює повний робочий день, а оформлена як на неповний, буде каратися штрафом у сотні тисяч гривень. За недопуск відповідальних осіб на підприємство для здійснення перевірки також передбачені штрафні санкції", – заявив він.

Прем'єр повідомив, що доручив віце-прем'єру Павлу Розенку провести в грудні всеукраїнську селекторну нараду за участю представників міністерств освіти, охорони здоров'я, соціальної політики, Державної фіскальної служби, Державної аудиторської служби, Пенсійного фонду, Державної служби з праці, профспілок та профільних заступників голів державних адміністрацій "для того, щоб нікому не кортіло грати з мінімальною заробітною платою".

"Я думаю, що ми за кілька місяців лад у цій сфері наведемо. Зрозуміло, що не всі відразу з розумінням і повагою поставляться до працюючих людей, але уряд допоможе всім зрозуміти невідворотність цього шляху і необхідність його виконання", – заявив В. Гройсман.

Підписаний президентом закон також встановлює норму, що для платників єдиного податку першої групи сума єдиного внеску не може бути менше 0,5 мінімального розміру страхового внеску.

В законі про пенсійне забезпечення до 31 грудня 2017 року продовжено обмеження максимальної пенсії на рівні 10,74 тис. грн. Крім того, до кінця 2017 року діятиме норма про те, що не виплачуються призначені пенсії та щомісячне грошове утримання осіб (крім інвалідів, учасників бойовиків дій), які займають посади на державній службі, в прокуратурі та судах.

У зв'язку з підвищенням м. з.п. вдвічі відповідальність за адміністративні правопорушення і сума застав згідно з КПК буде відв'язана від м. з.п і прив'язана до прожиткового мінімуму, розмір якого підвищується незначно – приблизно на прогнозний рівень інфляції.