Порошенку і силовикам дали ще більше повноважень, а в кулуарах сперечалися, хто більше любить Батьківщину. Чим займалася Рада

3 лютого 2015, 19:57

Скандальні закони про ЗМІ відправили на доопрацювання, а детективам-антикорупціонерам пообіцяли зарплати в 20 тисяч

Під звуки державного гімну розпочала сьогодні свою роботу друга сесія Верховної Ради VIII скликання.

Реклама

Повістка з самого ранку обіцяла гарячі дебати: до останнього дзвінка засідав комітет з інформаційної політики та свободи слова. Законопроекти, спрямовані на регуляцію медіа-ринку напередодні, в пух і прах рознесли самі представники галузі, а слідом за ними й чимало депутатів. "Я проти того, щоб під виглядом боротьба з російськими ЗМІ могли допустити монополізацію інформаційного простору, і вийшло так, що забрали в одних олігархів, а віддали іншим!", – обурювався в кулуарах Олег Ляшко.

ЗМІ НЕ ЧІПАЛИ. На розгляд Ради нардепи запропонували два законопроекти. Один, під номером 1889, підготовлений главою профільного комітету Вікторією Сюмар, істотно посилював для телеканалів покарання за пропаганду в ефірі всякого роду екстремізму, від пропаганди війни до заперечення злочинів комуністів і нацистів, – аж до можливості негайного відкликання ліцензії Нацрадою з телерадіомовлення... навіть без рішення суду.
У свою чергу ініціатива нардепа Андрія Левуса (№1768) ставила за мету повністю заборонити присутність будь-якого іноземного капіталу у володінні телеканалами (навіть якщо це, скажімо, 1% акцій), причому, як безпосередньо, так і через можливих українських посередників.

"Дані законопроекти суперечать як нормам міжнародного права, так і загальноприйнятим європейським стандартам. Вони ставлять під загрозу незалежність діяльності ЗМІ", – йдеться у відкритому листі медіахолдингу "Медіагрупа "Україна" Президенту Петру Порошенку.

У результаті охолоджувати реформаторський запал депутатів довелося їхнім же колегам по правлячій коаліції: законопроект про іноземців-власників на прохання профільного комітету перенесли на четвер, а ініціативу Сюмар хоча на голосування і поставили, але двічі провалили. Навіть без скандальної поправки про відкликання ліцензії без суду і слідства – її ще вранці, за словами нардепа Ольги Червакової, прибрали за наполяганням БПП (в іншому випадку, президентська фракція не підтримала б), закон не набрав потрібних 225 голосів.

Реклама

ТАНКИ – ГВАРДІЙЦЯМ, ВЛАДА – ПРЕЗИДЕНТОВІ. Цілий блок питань, як і раніше пообіцяв спікер Володимир Гройсман, був присвячений питанням оборони і нацбезпеки. Так, на звільнених територіях Донбасу тепер зможуть з'явитися так звані "військово-цивільні адміністрації", які, у разі, якщо обласна (як сталося в Луганській області), міська чи селищна ради розчинилися десь у фронтовому небутті, будуть регулювати життя ввіреній їм території. За словами голови фракції БПП Юрія Луценка, зокрема, в їхній компетенції буде і організація блокпостів, та встановлення правил їх перетину, і контроль за торгівлею, та багато інших питань забезпечення повсякденного життя людей. Крім людей у погонах закон дозволяє входження в них і звичайних чиновників, а діятимуть вони до проведення місцевих виборів, запланованих, нагадаємо, на осінь 2015 року.

Рада розширила повноваження Національної гвардії. Прийняті поправки в закон дадуть можливість гвардійцям, що знаходяться на передовій, створювати танкові й артилерійські підрозділи.

Втім, заодно ще трошки більше повноважень стане і у Петра Порошенка. Якщо раніше командуючого Національною гвардією затверджувала Верховна Рада України, то тепер це буде робити Президент за поданням Міністра внутрішніх справ.

Додасться, схоже, справ і у військових командирів. Після досить тривалих суперечок у сесійній залі знайшлися голоси в першому читанні для депутатського законопроекту №1849 про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів щодо військових злочинів. Зокрема, документ наділяє армійських командирів правом проводити оперативно-слідчі заходи щодо злочинів на лінії фронту.
Правда, у деяких депутатів це викликало обурення: "Якщо ви даєте право командиру займатися розслідуванням, то чи буде він зацікавлений у тому, що відбувається у нього в частині. Для того й існує військова прокуратура!", – заявив "свободівець" Юрій Левченко.

ВОЄНКОМ ЧУЄ ТЕБЕ. Але ще більше примітну норму той же законопроект пропонує для тих, хто ухиляється від військової служби. "У нас, на жаль, багато хто під впливом російської пропаганди, ухиляється від мобілізації", – сказав співавтор поправок Іван Винник.

Реклама

Тому на "ухильників", а також дезертирів і тих, хто пішов у "самоволку" з частини солдатів і офіцерів пропонують поширити можливість проведення так званих "негласних слідчих дій" тобто, у разі необхідності слухати їхні мобільні телефони, вилучати листування, читати "смски" або листування в соцмережах.

В тренді
Спецоперація із затримання Яценка ледь не зірвалася через "злив" інформації – Венедіктова

АНТИКОРУПЦІЯ. Нарешті, не менш бурхливі, ніж доля телеканалів, дискусії викликав масштабний проект поправок до закону "Про антикорупційне бюро". Там відразу кілька ключових новел. Так, за словами його автора Єгора Соболєва, він, зокрема, дозволяє детективам АКБ допитувати чиновників, звідки у них майно. За словами нардепа, у разі якщо вони не зможуть пояснити походження розкішних вілл, то ті можуть бути відібрані.

До речі, зарплата самих детективів буде складати не менше 20 тисяч доларів.

Але справжні баталії викликала поправка, яка визначає, хто ж буде в кінцевому підсумку призначати главу бюро. Відповідно до чинної редакції закону, керівник бюро призначається таким чином: конкурсна комісія відбирає три кандидатури, передає їх Президенту, який визначає одного і вносить його до парламенту для узгодження. У результаті, кінцевим органом, що визначає главу АКБ, є Верховна Рада.

У той же час ухвалений за основу законопроект змінює цю норму – із процесу призначення голови бюро виключається парламент, тобто одну кандидатуру вибирає і затверджує тільки Президент.

Реклама

Саме через цю добавку повноважень Главі держави проекту Соболєва депутати провалили в першому читанні, так що Гройсману довелося оголосити позапланову перерву і зібрати у себе керівників фракцій. Ляшко стверджує: домовилися, і до другого читання цю функцію у Глави держави приберуть. "Антикорупційне бюро має бути по-справжньому незалежним органом", – сказав він.

Законодавчі баталії, треба зауважити, в якийсь момент перекинулися в кулуари, і журналісти могли спостерігати палку суперечку Антона Геращенка та Борислава Берези. Пригадали один одному не тільки, хто боротьбу з корупцією в першому читанні не підтримав, але і хто Ярему у відставку досі не відправить, і хто "дірявий" бюджет приймав.

- А хто кандидатуру генпрокурора пропонує?!, – гарячкував Геращенко.

- Президент, так. – парирував Ярема. – А я тобі по-іншому відповім: а хто прийняв цей бюджет, в якому дірки і зміни?

- Я несу відповідальність за країну. Всі!, – сказав Геращенко і гордо пішов.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти