Політологи: Ті активісти та журналісти , які йдуть в Раду, хочуть змінити систему, але можуть стати димовою завісою для партій

Політологи вважають участь громадських діячів та журналістів у виборах Верховної Ради сприяючим підвищенню рейтингу партій, однак сумніваються у майбутній успішності таких кандидатів в політиці.

Таку думку політологи Володимир Фесенко та Андрій Золотарьов висловили в коментарях "Сегодня.ua".

"Зараз в Україні відкрилося вікно можливостей, як наприкінці 80-х років, коли руйнувалася радянська імперія і пройшли перші демократичні вибори. Тоді дуже багато відомих журналістів, ряд громадських діячів стали депутатами. Правда, багато з них на наступних виборах програли і не змогли знову підтвердити свій мандат. буде потім сильний відсів – комусь вдасться закріпитися в політиці, а хтось загубиться і з неї піде. Вони намагатимуться ламати корупційні парламентські практики, але, звичайно, не все у них вийде. Наприклад, не всі колеги-політологи змогли себе проявити, коли стали депутатами – найуспішніше з них відбувся, мабуть, тільки Микола Томенко", – сказав політолог Володимир Фесенко.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

На його думку, партії зацікавлені в приєднанні до них людей, що користуються авторитетом у суспільстві і не мають негативного фону.

"Партії виграють від наявності у них громадських активістів, бо їм треба демонструвати оновлення, показувати, що у них не тільки лідер вирішать все. Бо в громадській думці зараз існує міф про те, що має прийти нове покоління в політику. Звідки їх брати? У виборців неоднозначне ставлення до бізнесу в політиці, тому беруть нові обличчя з громадських діячів та представників ЗМІ. Партії беруть людей, які можуть бути головами, що говорять і зможуть допомогти у агітаційній діяльності та будуть уособлювати собою оновлення. Важливо, що вони вміють проводити громадські кампанії і можуть бути корисні в рамках виборчої кампанії. у багатьох політичних сил адже дефіцит з агітаторами – з тими, кому виступати", – пояснив експерт.

Володимир Фесенко вважає, що мотиви активістів і журналістів при їх висуненні на вибори можна пояснити амбіціями і бажанням вийти на новий рівень діяльності і більше впливати на ситуацію.

"На певному етапі громадські активісти впираються в стелю власних амбіцій і можливостей. Тому людині з дуже великими амбіціями вже складно бути просто відомим громадським активістом, наступна сходинка для нього – політична кар'єра. Громадські активісти, журналісти йдуть зараз в українську політику, бо хочуть підвищення свого статусу, хочуть законодавчо впливати на ситуацію. В даному випадку працює фактор їх особистих амбіцій. Я знаю цілий ряд людей, які на певному етапі, будучи вже великими начальниками і громадськими діячами хотіли стати політиками, але не у всіх це вдавалося. Відома легенда про класиці соціології Макса Вебера, який хотів стати депутатом і у нього не вийшло", – сказав експерт.

У свою чергу політолог Андрій Золотарьов вважає, що активістам і журналістам, які пішли в політику, навряд чи вдасться змінити систему.

"Громадські активісти будуть служити димовою завісою для збереження системи. Якість політики від присутності в ній громадських активістів не зміниться. Буде влаштовано життя кількох журналістів і громадських працівників, але країна від цього небагато виграє. Вибираючи Верховну Раду за старою системою, ми отримаємо все те ж гниле якість – громадські організації лише зможуть влаштувати особисте кар'єру, забезпечити себе пенсією... Верховна Рада 8-го скликання поновлення країні не дасть... Адже питання тут не в законах, а в системі – поки вона залишається корупційною. Представники влади зараз можуть писати в Facebook все, що завгодно, але корупція не зменшується, працює "грошовий насос", коли носять хабарі наверх", – вважає експерт.

Нагадаємо, однією з особливостей нинішньої кампанії стало участь в ній комбатів і героїв АТО, а також громадських активістів і журналістів.

Зокрема, за списками "Блоку Петра Порошенка" йде лікар і громадський активіст (а нині – також радник глави держави з гуманітарних питань) Ольга Богомолець, журналісти "Української правди" Мустафа Найєм і Сергій Лещенко. Їх колега, цивільний активіст і нині радник голови МВС Тетяна Чорновіл стала другим номером у списку "Народного фронту" прем'єра Яценюка. Разом з нею до "Фронту" долучилася й журналістка Вікторія Сюмар – номер 7 у списку.