План Зеленського: із чим Україна вирушила до Парижа

Команда президента Володимира Зеленського та МЗС тільки минулого тижня стали інформувати широку громадськість, із чим українська делегація їде до Парижа на зустріч "Нормандської четвірки" . Що собою являє "план Зеленського" – про це йдеться в авторській статті на сайті "Сьогодні".

З грудня на конференції NATO Engages в Лондоні міністр закордонних справ Вадим Пристайко розповів сайту "Сьогодні", що Україна їде до Парижа з виконаним пакетом зобов'язань, а фінальне комюніке зустрічі рамково погоджене, хоча й може змінитися, зважаючи на те, про що домовляться лідери.

Те ж саме сказав і радник президента Андрій Єрмак , відповідаючи на запитання кореспондента сайту "Сьогодні" в Лондоні двома днями пізніше. Але відповіді Пристайка та Єрмака на запитання про особливий статус Донбасу і можливі зміни Конституції принципово різнилися.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Читайте також:

Зустріч "Нормандської четвірки" в Парижі: всі подробиці, фото і відео

За словами голови МЗС, обіцяний Зеленським новий закон про особливий статус Донбасу (в текст якого на вимогу росіян має бути вмонтована "формула Штайнмаєра". – Авт.) навряд чи буде прийнятий. Мовляв, на це просто немає часу. Тому, швидше за все, Верховна Рада просто продовжить строк дії закону, чинність якого закінчується 31 грудня 2019 року.

А от Єрмак у Лондоні заявив, що Зеленський внесе закон про продовження особливого статусу Донбасу за результатами сьогоднішньої зустрічі в Парижі. І якщо все піде добре, то, за його словами, на початку наступного року окремою поправкою президент внесе зміни і за "формулою Штайнмаєра".

Щодо змін до Конституції Вадим Пристайко сказав, що для України це "червона лінія", яку ми переступати не будемо.

Натомість Андрій Єрмак допускає проведення конституційної реформи, в основі якої буде децентралізація, що нічим не різниться від шляху, який майже пройшла попередня влада. Закінчилося це трагічно: у кінці серпня 2015 року, коли в першому читанні ВР ухвалила поправки до Конституції про децентралізацію, у перехідних положеннях яких був "зашитий" особливий статус Донбасу, у зіткненнях під стінами Ради загинули чотири нацгвардійці.

Вибори на тимчасово окупованому Донбасі , за словами самого Володимира Зеленського, мають пройти одночасно з місцевими по всій Україні – 31 жовтня 2020 року.

Але, як сказав Андрій Єрмак, виключно відповідно до українського законодавства, після виведення іноземних військових і збройних груп і отримання Україною контролю над державним кордоном у день виборів.

Є в Офісу президента й ідея, як контролювати безпеку в ОРДЛО і на кордоні – із допомогою спільних патрулів, куди увійдуть українські правоохоронці, "міліція ДНР/ЛНР" і ОБСЄ. Що, знову ж таки, нічим не різниться від кроків попередньої влади 2014 року. Тоді Рада навіть прийняла закони про вибори, де вказувалася дата виборів, і амністію. Однак бойовики за вказівкою з Москви провели свої фейкові "вибори", чим зірвали мирний процес.

Більше читайте на сайті "Сьогодні" в статті: "Перша зустріч Зеленського і Путіна: з чим Україна їде до Парижа" .

Нагадаємо, радник президента України Андрій Єрмак заявив на дискусії в Лондоні в Chatham House "Україна: великі очікування", що у Києва є "план Б" щодо Донбасу.

"Якщо ми не побачимо сьогодні готовності з боку РФ до мирного процесу, до виконання Мінських домовленостей із чітко визначеними строками, будемо тоді будувати стіну і жити так" , – заявив він.