Перший місяць роботи Зеленського: що зробив президент

Місяць президентства. Пройшли перші тридцять днів Володимира Зеленського на високій державній посаді. Напередодні і в Парижі, і в Берліні, він в черговий раз отримав запевнення в беззаперечній підтримці як курсу реформ в Україні, так і продовження санкцій проти Росії. Хоча, сама країна-агресор готується до повернення в ПАРЄ, і деякі європейські країни, схоже, цьому раді. Російська Федерація нічого не хоче чути про збитий її ракетою малайзійський Боїнг в 14-му, не зважаючи на докази, і продовжує відверто саботувати Мінськ.

В той день в Берліні була спека. Урочистості на відкритому повітрі ледь не добили канцлера. Її тремтіння стало приводом для обговорення у світових ЗМІ стану здоров'я найвпливовішої жінки Європи.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Втім, вже на прес-конференції Ангела Меркель все пояснила. Це було зневоднення. Вона попила води і все пройшло. За її довге політичне життя на одній посаді – це вже 4-й український президент, з яким фрау доводиться мати справу. За традицією останніх років, обговорили санкції проти Російської Федерації, Мінські угоди і російський газ.

"Я сказала президенту Росії, що для мене питання транзиту через Україну є життєво важливим", – зазначила Меркель.

"Зараз ми ведемо переговори і найближчим часом, я впевнений, ми домовимося і ніхто Україні не буде вибачте за таке слово" викручувати руки", – заявив президент Зеленський.

Фізично руки на таких зустрічах справді не заламують, втім, зондують ґрунт, ховаючи за дипломатичними формулюваннями власні інтереси. Яскравий приклад – спільна прес-конференція Емануеля Макрона і Володимира Зеленського. Париж був першою зупинкою у цьому євротурне українського президента. Зовні – французький лідер сама доброзичливість. Також доброзичливо він і заявив про готовність Києва домовлятися віч-на-віч з сепаратистами. Зеленському довелося спростовувати.

"Мені здається, що тут зараз невелика помилка. Ми не готові до діалогу з сепаратистами. Саме так, я почув переклад (показує навушник). Ми готові діяти в Мінському форматі, ми готові в Мінському форматі продовжувати відносини, ми готові припинити вогонь", – заявив він.

Те, що на Заході поширені настрої залишити Україну наодинці з Росією, Донбасом, Кримом – давно не секрет. І як би так зробити, щоб виштовхнути офіційний Київ на прямі переговори з самопроголошеними на Сході формуваннями – схоже, останнім часом, головне питання для частини європейських політиків.

"Я не вірю в складності перекладу на вищому рівні. Такого не буває. Це відомий дипломатичний прийом, коли під час брифінгу, де люди говорять кожен мовою своєї держави, такі тонкощі перекладу себе проявляють і, якщо на це не звернути увагу, то ця позиція досить оперативно поширюється в медіа і знаходить відповідну реакцію ", – говорить політолог Євген Магда.

Поки план не спрацьовує, колективний Захід змушений демонструвати свою готовність до відновлення переговорів в нормандському форматі. Про це заявили і в Парижі, і в Берліні. У Москві зробили вигляд, що нічого не чули.

"Росія в цьому не зацікавлена. Лавров і Путін всіляко підкреслюють, що поки Україна не піде на поступки, ніякого нормандського формату не буде. Той же Європейський Союз, на мою думку, він хоче одночасно і врегулювати конфлікт, і зберегти обличчя, тобто говорити , що вони за цінності і що це рішення України йти на якийсь переговорний процес, але вони забувають, що є понад 13000 загиблих і понад 300 000 людей, які воювали", – переконаний експерт.

Обстріли, поранені й убиті – така фронтова реальність станом і на зараз. Щодоби в зоні Операції об'єднаних сил фіксують нові втрати. Тільки за останні дві доби, з боку підконтрольних Росії районів Донбасу позиції української армії обстрілювали майже шістдесят разів.

Представник України Леонід Кучма на минулому тижні заявив, що робота в Мінській контактній групі повинна бути дорогою з двостороннім рухом, а процеси повинні відбуватися виключно на основі взаємності. Минулої середи результатів після зустрічі в Мінську не було ніяких – ані щодо перемир'я, ані щодо розведення військ.

Висновок до болю простий – дорога з двостороннім рухом заблокована Москвою. Кремль чекатиме результатів парламентських виборів, як до цього чекав президентських.

"Це буде імітація процесу. Мінімум до середини серпня, коли остаточно сформується ландшафт парламентсько-президентський, парламентсько-урядовий, ось тоді якісь будуть рішення або в один, або в інший бік", – говорить політолог Вадим Карасьов.

Тим часом, сам Путін на традиційній щопіврічній прямій лінії з громадянами натякнув на можливість обміну полоненими. Але навіть для натяку формулювання занадто хитромудре.

"Перш ніж вирішувати питання, повинні подумати про те, як буде вирішена доля тих людей, які нам не байдужі, в тому числі громадян Російської Федерації, які перебувають в аналогічних ситуаціях в Україні", – заявив він.

Але якщо диво таки станеться і Росія відпустить хоча б когось із бранців, то зробить вона це ближче до виборів і виключно під одну політичну силу, яка відкрито виступає за відновлення дружби з Федерацією.

Ну а поки Федерація тільки поповнює обмінний фонд. І штампує вироки. За довжиною термінів і абсурдністю звинувачень вони тотожні вироку Олегу Сенцову. П'ятьох кримських татар відправили в минулий вівторок за ґрати на термін від 12 до 17 років. За участь в організації Хізб ут-Тахрір, дозволеної в Україні, і забороненої в Росії.

За звинуваченням в тероризмі зараз за ґратами близько шістдесяти кримських татар. Правозахисники визнають їх політв'язнями.

"Внаслідок окупації, про яку вони не просили, вони виявилися злочинцями. Це цілеспрямований інструмент переслідування кримських татар, потенційно або реально не лояльною частиною населення Криму" – зазначає Сергій Давідіс, правозахисник центру "Меморіал".

А слідчі в Нідерландах четвертий рік поспіль час від часу виходять до преси і вкрай дозовано надають інформацію по розслідування збитого малазійського Боїнга в липні 2014-го. Тоді загинули 298 осіб. Зараз міжнародна слідча група наважилася назвати імена тих, кого без того всі знали.

"Ми видаємо міжнародні ордери на арешт чотирьох осіб, яким буде пред'явлено звинувачення. Вони також будуть оголошені в національний та міжнародний розшук. Це Ігор Гіркін, Сергій Дубінский, Олег Пулатов і Леонід Харченко", – заявив Вілберт Пауліс, голова Національної поліції Нідерландів.

Стрілков-Гіркін в липні 14-го – так званий міністр оборони так званої "ДНР". Сергій Дубінський, або Похмурий, – голова розвідки бойовиків і ветеран російської розвідки. Олег Пулатов, позивний Гюрза – підполковник запасу російських повітряно-десантних військ. І українець Леонід Харченко – польовий командир бойовиків. Він ховається на окупованій території. Всього у знищенні літака в рамках матеріалів кримінального провадження встановлено близько ста осіб, причетних так чи інакше до цього теракту. Суд над першими чотирма підозрюваними почнеться в березні наступного року. Росія з міжнародної слідчою групою співпрацювати – відмовляється.

Раніше 19 червня в черговій доповіді дослідницької організації Bellingcat зазначалося, що безпосередню відповідальність за крах MH17 несуть як мінімум дев'ять осіб – російських військовослужбовців і членів так званих "ДНР" і "ЛНР".