Перевибори в Раду: як партії готуються до "годині Ч" або місія нездійсненна

17 червня 2014, 19:33

Всі політичні сили парламенту заявляють про необхідність перевиборів в Раду, проте "перепон" для цього поки предостатньо

Вчора на зустрічі зглавамипарламентських партійі депутатськихгруппрезидентПетроПорошенковиступив за проведеннядостроковихпарламентськихвиборів.За його словами,в цей час всуспільствізалишається актуальнимзапитнаповне перезавантаженнявлади.це підтримую",- сказавглавадержави.

Реклама

Так просто і так складно

Якщо виборипризначитизараз,вибори можуть відбутисявже восени.Таку думку висловиладепутатвід парламентської фракціїУДАРНаталя Агафонова"Вибори требапризначати якомогашвидше, алепотрібно дивитисянатехнічні можливостіі враховувати те,щоповиненпройтиповноціннийвиборчий процес",- додалавона.

За її словами,існуючаВерховнаРада вбільшій своїй частиніне відображаєелекторальнінастрої населення

Схожу думкуподіляють і вКомпартії."Цілкомочевидно,щоданий складВерховної радине відображаєсподіваннялюдей іті настрої,які є в суспільстві,якнапівденному сході,так,напевно,і в центріі на заході",-отмечетдепутатвід фракціїКПУ
Олександр Голуб.

Але проводити перевибори потрібно вже після внесення змін до Конституції, прийняття нового виборчого законодавства і припинення вогню в Донбасі. Виконати всі це під силу до кінця поточного року, вважають в КПУ.

Головне ж зараз – це зупинити війну, поки цього не відбудеться проводити вибори немає сенсу. Такої позиції дотримуються в Партії регіонів.

"Якщо зараз проведемо вибори, коли йде війна на сході, то схід не делегує до парламенту своїх представників. Ми цією виборчою кампанією просто відріжемо дві області від України... Поки війна не закінчиться, доки не втихомириться ні про які вибори мова йти не повинна", – стверджує нардеп від ПР
Михайло Чечетов.

Крім того, за його словами, перед проведенням виборів необхідно крім внесення змін до Основного закону і виборче законодавство, провести місцеві вибори у Донецькій і Луганській областях, внести зміни до конституції і прийняти нове виборче законодавство.

У "Батьківщині" також вважають, що дата проведення виборів залежить від ситуації в Донбасі.

"Вчора на РНБО говорили про АТО, перекриття кордонів, після цього переговори, якщо вони будуть вдалими, то можливе проведення місцевих виборів, а після цього десь в кінці осені і загальноукраїнських. А якщо невдало – то тоді буде введено військовий стан і відповідно вибори відкладається на невизначений термін", – говорить депутат від фракції "Батьківщина"
Олександр Чорноволенко.

Реклама

Перевибориможнапризначитишляхом саморозпускупарламенту,вважаєнардепвід "Свободи" Юрій Сиротюкале знову ж все впирається в нове виборче законодавство, яке, як показують події в Раді, прийняти не так-то й просто.

Ось і виходить, що всі великі парламентські сили, в принципі "за" перевибори, але реально поки цей крок підтримати не можуть по ряду об'єктивних причин.

Все це "гальмування", на думку експертів, пов'язано бажанням більшості парламентаріїв (безвідносно до тих або іншим фракціям і групам) зберегти "статус-кво" і відстрочити "частина Ч" на стільки, на скільки це можливо.

"У Раді всього трохи більше 100 депутатів, які реально готові йти на вибори, а для інших – це кара божа. Для багатьох з нинішніх парламентаріїв повернення в політику буде закрито", – зазначає голова центру "Третій Сектор"
Андрій Золотарьов.

А аджестворити умовидляпроведення перевиборівдоситьпросто,вважаєглаваЦентруприкладних політичнихдосліджень "Пента"Володимир Фесенко, – для цього достатньо, щоб партії"Майдану"вийшлиз коаліції.І тоді вжевосени можнапризначативибори.Прицьому паралельноможна обговоритиі прийняти новийзаконпро вибори-"одне іншому незаважає"

Однимсловом,було б бажання

"Закон про вибори" – що хочуть поміняти?

Нині у нас діє змішана система – половина парламенту обирається за списками (прохідний бар'єр – 5%), половина на мажоритарних округах.

При цьому зараз більшість парламентських фракцій виступає за введення пропорційної системи. Окремі депутатські групи і депутати-мажоритарники більше схильні до мажоритарної системи.

"Литвин і мажоритарники хочуть танцювати на політичному полі під мажоритарну мелодію. УДАР і "Свобода" під мелодію пропорційну з відкритими списками, "Батькіщина" за пропорційну систему із закритими списками. А грає платівка зі змішаною системою. Неможливо одночасно увімкнути 4 мелодії й танцювати. На політичному танцполі повинна бути тільки одна мелодія", – описав ситуацію в Раді Михайло Чечетов.

Прийняти нове виборче законодавство в таких умовах буде складно, вважають експерти.

"Якщо закону немає, а його приймати потрібно, значить потрібно говорити з депутатами. А як говорити з депутатами, якщо вони розуміють, що підписують собі "квиток в нікуди". Ось це завдання гідна Титанів думки", – зазначає Золотарьов
.

В тренді
Зустріч на Донбасі: у Путіна сказали, коли Зеленський отримає відповідь

Бар'єрубояться -навибори неходити

Реклама

Разом із тим представники всіх парламентських фракцій заявляють, що виборів не бояться і досить високо оцінюють свої шанси на проходження до нового парламенту. Причому прохідний бар'єр у 5% у більшості парламентських фракцій вважають цілком прийнятним.

"5% – це цілком нормальний бар'єр. Якщо ми знизимо його до 2%, а такі пропозиції звучать, то відбудеться розпорошування політичних сил і складніше буде створити коаліцію, складніше буде парламенту працювати як єдиному органу", – зазначає Агафонова з УДАРу.

Схожу думку поділяють і в КПУ. "5% – це оптимальний поріг як для КПУ, так і для всієї політсітеми країни", – вважає комуніст Голуб.

У "Свободі", в свою чергу, допускають, що виборчий бар'єр для партій може бути трохи знижений, в той час, як для блоків (якщо такі будуть передбачені новим законодавством) відповідно підвищений.

Партія регіонів 5% бар'єру не боїться, але для забезпечення більш повного політичного представництва в парламенті, вважає можливим знизити прохідний поріг. "У перспективі, для розвитку політичної системи, було б логічно зробити бар'єр у 3%, щоб дати можливість для нових невеликих політичних проектів", – зазначає Чечетов.

Схожу позицію поділяють і в "Батьківщині". "Я знаю, що є ініціатива знизити бар'єр до 3%. Ми поки не обговорювали це питання на засіданні фракції. Не знаю краще це чи гірше. З одного боку, буде більше представництво у ВРУ, з іншого боку, в умовах парламентсько-президентської республіки, можливо, важче буде сформувати більшість і коаліцію", – зазначає нардеп Степан Курпіль. На його думку, компромісним буде варіант, коли прохідний бар'єр буде встановлений на рівні
4%.

Щоготуютьпартіїсвоїм виборцям?

По-різному партії оцінюють свої електоральні можливості і позиції на майбутніх виборах.

УДАР розраховує на підтримку по всій території України. "Ми не робимо ставку на якийсь один регіон ми шукаємо підтримку в усіх областях", – говорить Агафонова. Причому позиція партії буде будуватися в партнерстві з президентом Порошенко.

"У нас з президентом є угода про співпрацю і партнерство у виборчій кампанії президентської і у виборчій кампанії парламентської. УДАР відображає інтереси народу. Якщо дії президента відповідає очікуванням народу, природно ми його теж підтримаємо", – сказала Агафонова.

"Батьківщина" також не має наміру йти в опозицію. "Ми не в опозиції, ми працюємо на Україну разом з урядом і президентом" – говорить Курпіль.

Крім того нардеп нагадав, що його політсила має найбільш розгалужену партійну структуру і найбільший досвід виборчих кампаній. "Ми маємо підтримку в усіх регіонах України. Десь більше, десь менше. Ми будемо працювати по всій Україні", – сказав він.

"Свобода" вирішила зайняти свою незалежну проукраїнську позицію. "У нас буде жорстка національно-політична сила. Не опозиція до когось, а наша позиція. Це мова, історія та інше", – розповів Сиротюк. Причому в партії відзначають, що популярність "Свободи" зростає. "Зараз істотно зросла підтримка нашої політичної сили в Центральній Україні, про що свідчать вибори до Київської та Черкаської міської ради і наша перемога в Чернігівській області. Дійсно у нас дещо зменшилася підтримка в обласних центрах на Західній Україні. Зараз ми набагато більше готові до виборів, ніж у 2010 році", – розповідає Сиротюк.

У Партії регіонів виступають за подальшу децентралізацію в рамках унітарної держави, підвищення статусу російської мови. На підтримку вони розраховують в традиційних для себе східних областях, менше в центрі, ще менше на Західній Україні.

Компартія на виборах також буде спиратися на свої базові регіони. "Досі більшу кількість голосів було на південному сході країни і абсолютно очевидно, що ця підтримка буде збільшена в світлі останніх подій", – вважає Голуб.

Сьогодні КПУ, за його словами, займає жорстку опозицію до того курсу, який проводить президент і чинна влада, однак після виборів ситуація може помінятися – "все залежить від результатів"
.

Розкладпередвиборамиочима експертів

На думку експертів, деякі політики та політичні сили живлять зайві ілюзії щодо своїх реальних "електоральних" мускулів.

"Для багатьох повернення в політику буде закрито", – зазначає політолог Золотарьов.

Так, за його словами, у Партії регіонів, фактично не залишилося шансів зберегти себе в українській політиці. "В силу того, що ПР була жорсткою конструкцією, а жорсткі конструкції, як відомо, вони не гнуться – вони ламаються. Теж саме відбувається і з ПР. У кризовій ситуації, коли біг Янукович, вони не змогли знайти адекватного ситуації політичного рішення. Вони, скажімо так, і перед своїми виборцями на Донбасі, виглядають як зрадники, які пішли на співпрацю з новими київськими властями, а й в інших регіонах вони не те, що не добрали – вони втратили", – говорить Золотарьов.

А, от комуністи, на його думку, дійсно, можуть подолати 5%-й бар'єр на наступних виборах, в першу чергу, за рахунок Луганська і Донбасу. "З осені у них позиції посиляться. Коли люди почнуть отримувати платіжки. Народ почне "бити Кіндрат" при вигляді цифр у комунальних платіжках, тоді згадають про те, що справедливість є і за неї треба боротися", – говорить Золотарьов.

Політолог Фесенко, також допускає, що рейтинги комуністів можуть до осені підрости, проте шансів у них потрапити до наступного парламенту ще менше, ніж Партії регіонів.

При цьому Золотарьов закликає не "ховати "Свободу", за його словами, часткову втрату підтримки на заході ця політсила компенсує за рахунок підвищення популярності в центральній Україні. "Сьогодні можна сказати, що "Бандерівці перепливли Дніпро". Центральна Україна стала більш націоналістичною", – пояснює експерт.

"Батьківщина", на його думку, може "виїхати" тільки у випадку, якщо буде проведена перезавантаження партії інакше, вона ризикує отримати на загальнонаціональних виборах такий же невисокий результат, як і на виборах до міської ради Києва.

Цілком можливо, що "Батьківщина" піде на вибори у складі "Блоку Юлії Тимошенко" або навіть "Блоку Тимошенко-Яценюк", вважає Фесенко. Також, за його словами, до парламенту зайде великий "Блок Порошенка", в який з великою часткою ймовірності увійде УДАР.

Крім того експерти прогнозують, що до парламенту зайдуть нові партії з новими лідерами: Ляшко, Тигибко, Гриценко.

У цілому ж конфігурація в наступному парламенті буде виглядати наступним чином: велика політична сила, що представляє президента, а також ряд партій і блоків поменше.

"Якщо вибори призначать на осінь, буде достатньо важкувато і солідно виглядати результат президентської партії, а далі піде фрагментація політичного поля", – говорить Золотарьов
.

Реклама

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти