Крістіна Зеленюк
політичний оглядач 
До чергових переговорів у "нормандські форматі" і другої зустрічі Володимира Зеленського з Володимиром Путінимзалишається два місяці. І Україна вже напрацювала пропозиції і концепції, з якими рушить на ці переговори. Одна з них – принцип перехідного правосуддя. Про те, як він працює, сайт "Сьогодні" розпитав заступника голови робочої групи з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, виконавчого директора громадської спілки "Українська Гельсінська спілка з прав людини" Олександра Павличенка.
Концепція перехідного правосуддя була запропонована для сторін, які переживали збройний конфлікт (це відбувалося на різних континентах, в різних державах або між різними державами), щоб подолати його наслідки, досягти примирення і унеможливити повторення конфлікту. Для цього і застосовуються принципи перехідного правосуддя, – пояснює Павличенко.
За його словами, перехідне правосуддя ґрунтується на врахуванні чотирьох критеріїв:
- відновлення справедливості;
- компенсація жертвам збройного конфлікту;
- визначення історичної правди;
- інституційне посилення державних механізмів з тим, щоб унеможливити повторення такого конфлікту.
"Першою основою перехідного правосуддя є відновлення справедливості: залучення або незалучення до відповідальності, пошук відповіді на питання, як здійснюватиметься процедура амністії, які органи це робитимуть, чи це буде судовий орган, чи це буде якась інша організація? Наприклад, це може бути комісія правди. У концепції української моделі перехідного правосуддя необхідно розробити і передбачити, зокрема, якими будуть умови здійснення амністії, кого вона торкнеться, чи буде це "прощенням". Повинен бути розроблений окремий закон", – говорить Олександр Павличенко.
За його словами, зараз за фактом ми маємо взаємне звільнення великих груп людей, а це також фактор, який впливає на питання амністії. Адже досить велика кількість людей, які скоювали злочини внаслідок цієї збройної агресії, вже отримали вироки і були звільнені від відбування покарання за процедурою помилування. Оскільки без цього не сталося б звільнення і повернення в Україну захоплених Росією українських політичних заручників, військовослужбовців, що потрапили в полон під час бойових дій на Сході України.
При цьому українська сторона звільняла дійсно кримінальних злочинців, у яких руки в крові, які були або найманцями, або мали відношення до вчинення дійсно тяжких злочинів. Разом з тим, на сьогоднішній день ці особи вже повністю захищені від подальшого кримінального переслідування. Вироки по них вже були ухвалені, вони отримали амністію, були помилувані. Тому я б сказав так: перша сотня знакових злочинців вже не буде притягнута до відповідальності, оскільки вже була залучена і помилувана. Це стало результатом домовленостей під час проведення процедури взаємного звільнення. Тобто, ці чинники також впливають на оцінку ситуації і розуміння, яким чином повинен будуватися діалог між сторонами при досягненні певного консенсусу і згоди, щоб ці території були повернуті разом з людьми, – пояснює Павличенко.
Також концепція перехідного правосуддя передбачає відшкодування збитків і уніфікацію поглядів на події, які сталися.
"Кожна зі сторін бачить мотиви і підстави конфлікту по-своєму. Російська пропаганда розповідає про нацистів і бандерівців, які хочуть знищити російську мову на Донбасі тощо. Це прояв того ж цинізму, притаманного СРСР, який напав на Фінляндію, розповідаючи, що це Фінляндія напала на Радянський Союз, називаючи це "визвольною війною", – нагадує експерт.
З чим Україна поїде на другу зустріч з Росією, і як повернути Донбас – читайте в нашому інтерв'ю "Українських законів для виборів на Донбасі цілком достатньо: Олександр Павличенко про реінтеграцію ОРДЛО".
Нагадаємо, перше засідання Нормандської четвірки відбулося на початку грудня в Парижі. На ньому сторони домовилися про обмін полоненими і розведення військ, і попередньо домовилися зустрітися навесні.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми