Через тиск Євросоюзу і можливі наслідки агресивної зовнішньої політики щодо України Угорщина сьогодні намагається заручитися підтримкою Росії та спільними зусиллями тиснути на Київ для нібито захисту інтересів угорської етнічної меншини на Закарпатті. У свою чергу РФ зацікавлена в реалізації стратегії з відторгнення низки західних регіонів України, маніпулюючи міжнаціональними проблемами і підігруючи угорським інтересам.
Про це в коментарі сайту "Сегодня" розповів експерт з питань безпеки, ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан, коментуючи паспортний скандал на Закарпатті.
За його словами, західні сусіди України ще з початку 90-х років минулого століття почали проводити послідовну політику за допомогою низки програм зі стимулювання етнічних меншин в місцях їх компактного проживання на українській території під виглядом відродження їх ідентичності, щоб згодом зробити їх громадянами цих країн.
"Ця стратегія була спрямована на те, щоб спочатку вимагати культурно-національної автономії в місцях компактного проживання цих етносів, а потім – і національно-територіальної автономії. А потім – щоб на цих територіях була можливість провести референдум з приєднанням до тієї чи іншої країни, як це незаконно вже було проведено в Криму. Ця стратегія відома ще з часів гітлерівської Німеччини (і ще раніше). Тому стратегія реалізації цієї ідеї, щоб відкусити від України території, де проживають етноси відповідних країн, єдина з Росією, і ті сили націонал-шовіністичні, які в окремих країнах перебувають при владі, сьогодні підтримують тісні контакти з путінським режимом", – пояснив він.
Як зазначив Василь Богдан, водночас угорці не так активні на Закарпатті, як це спостерігалося в Криму (і на частині Донбасу), коли РФ з 2014 року розгойдувала там ситуацію, граючи на настроях проросійського населення, і "де російськими спецслужбами проводилася дуже агресивна ідеологічно-диверсійна робота".
"Але тим не менш, відомо, що і румуни, і угорці видають паспорти, вимагаючи, щоб при отриманні другого громадянства українці брали клятву на вірність цим республікам тощо. Це – однозначно незаконно", – підкреслив експерт з питань безпеки.
Водночас, як додав ветеран зовнішньої розвідки, Захід не допустить агресії проти України з боку її західних сусідів.
"Як відомо, ПАРЄ вже прийняла рішення стосовно тієї ж Угорщини про застосування до Будапешту статті 7 Європейського Союзу про порушення прав людини, верховенства права і здійснення дискримінаційних заходів по відношенню до свого громадянського суспільства. За цю резолюцію проголосували понад 400 членів ПАРЄ. Це загрожує Угорщини позбавленням права голосу, а далі можуть бути і інші кроки. Тому в ЄС вживають заходів, щоб загасити такий націонал-шовіністичний і антиправовий хаос, який в своїй країні намагається впровадити керівництво Угорщини", – додав він.
За прогнозами генерал-лейтенанта, Україні складно буде далі вести діалог Угорщиною саме через позицію Будапешта з українського питання, а тертя між країнами триватимуть.
"В Україні звучать заяви, що, мовляв, Угорщина – наш союзник і так далі, з угорцями треба домовлятися. Нічого не вийде! Остання зустріч Клімкіна та Сіярто це яскраво продемонструвала. Ми повинні чітко послідовно і рішуче відстоювати наші національні інтереси", – сказав Василь Богдан.
Нагадаємо, 19 вересня стало відомо, що в консульстві Угорщини в Берегові громадянам України видавали угорські паспорти, а сама процедура супроводжується урочистостями на честь отримання другого громадянства і інструкціями – не повідомляти про отримання документів української влади.
Раніше координатор групи "Інформаційний спротив", народний депутат Дмитро Тимчук повідомляв, що російські спецслужби почали інформаційно-пропагандистську кампанію щодо дестабілізації ситуації на Закарпатті, впливаючи на чутливу тему українсько-угорських відносин через етнічний фактор в регіоні.
Про ситуацію в Берегові читайте на сайті "Сегодня" в матеріалі "На кордоні з Євросоюзом Україні не треба брязкати зброєю: інтерв'ю з Геннадієм Москалем".
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми