Депутати планують одним з перших питань порядку денного 23 грудня проголосувати за скасування позаблокового статусу. Ця ініціатива з'явилася ще під час останніх місяців роботи Верховної Ради минулого скликання, а в комітеті з питань національної безпеки і оборони кілька подібних законопроектів щодо скасування позаблокового статусу, в тому числі і президентський, звели в один.
У підсумку депутатам запропонують проголосувати за зміну 11 статті в законі України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики". Пропонується замінити там норму про те, що "Україна дотримується позаблокового статусу, неучасть у військово-політичних союзах" на "серед основних положень зовнішньої політики – членство України в Організації Північноатлантичного договору".
Депутати і політологи називають цей крок суто політичним, визнаючи, що Україна не зможе вступити в НАТО в найближчі як мінімум два роки.
Швидкого вступу в НАТО не буде. Глава комітету з питань нацбезпеки і оборони, депутат "Народного фронту" Сергій Пашинський сказав, що після прийняття законопроекту України "зможе претендувати на вступ в ті чи інші союзи". У владних кабінетах поки не обговорювалося конкретний термін подачі заявки від України на отримання плану дій щодо членства в НАТО.
Глава корпорації стратегічного консалтингу "Гардарика" Костянтин Матвієнко наголошує: скасування позаблокового статусу зовсім не означає, що Україна зараз буде вступати в НАТО. "З одного боку, досягнутий консенсус еліт в Україні з питання вступу в НАТО і це зафіксовано в коаліційній угоді. З іншого боку, не факт, що НАТО зараз готовий розглядати можливість для України в нього вступити в найближчій перспективі. Скасування позаблокового статусу – це скоріше політичне рішення, яке покаже напрямок руху країни", – каже Матвієнко.
Він вважає, що після скасування позаблокового статусу потрібно буде затвердити в парламенті резолюцію про рекомендації уряду звернеться до НАТО з проханням надати Україні план дій щодо членства (ПДЧ). А Петро Порошенко повинен буде відновити роботу ліквідованих у 2010 році Віктором Януковичем міжвідомчої комісії з питань підготовки країни до вступу в НАТО та національного центру з питань євроатлантичної інтеграції. "Наступним кроком буде стандартизація всієї оборонної сфери країни відповідно до стандартів НАТО. З країн, які не входять до НАТО, Україна з НАТО співпрацює найбільш інтенсивно і мова йде про поглиблення цієї співпраці. Але тут головне, щоб в України вистачило грошей на перехід армії на стандарти НАТО – тут ми також розраховуємо на міжнародні кошти", – каже Матвієнко.
Професор кафедри політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань підкреслює, що скасувати позаблоковий статус зараз потрібно для розширення можливостей маневру української дипломатії.
"До Януковича ніякої норми про позаблоковий статус в українському законодавстві не було. Відповідний закон "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" він змусив парламент прийняти для отримання прихильності росіян. Це були великі поступки Росії для того, щоб показати, що Україна не вступатиме в НАТО. Позаблоковий статус не вберіг нас від російської агресії", – згадує Гарань. Він вважає, що "в умовах, коли РФ розв'язала проти нас війну, нонсенсом буде формально дотримуватися позаблокового статусу".
"Це позбавляє нас можливості протидії Росії. Ми повинні скасувати відповідну норму і таким чином повернуться до того, що було до 2010 року", – каже Гарань.
Експерти визнають, що вступ до НАТО для України є вкрай віддаленою перспективою. "Мова зараз не йде і про заявку на вступ. Щоб туди вступити, ще треба провести всередині країни реформи", – додає Гарань. Можливо, представникам української влади вдасться зараз домогтися річних національних програм зі співробітництва з НАТО
"Вони були і при Януковичі, але носило досить умовний характер. Зараз нам треба розвивати нормальну співпрацю і взаємодію з НАТО. Потенційно питання членства може з'явитися в майбутньому і скасувавши відповідні норми про позаблоковий статус ми показуємо, що не виключаємо такої можливості в майбутньому", – резюмує Гарань.
Скасування позаблокового статусу для продовження реформ. Більшість депутатів вважають, що скасування позаблокового статусу підштовхне Україну до реформ у сфері оборони. У коаліційній угоді передбачено поступовий перехід української армії на стандарти НАТО. Але депутати визнають, що без цих реформ будь-яка заявка від України на членство в НАТО не буде задоволена.
Голова комітету у закордонних справах, депутат від "Самопомочі" Ганна Гопко каже, що після голосування представники влади оголосять курс на вступ до НАТО.
"Після скасування позаблокового статусу треба буде проводити референдум. Зараз в НАТО нас не чекають – не треба ілюзій, що нас зараз там чекають, і про це вже був сигнал від багатьох лідерів країн-членів НАТО. Зараз від нас чекають реформ – реальних змін в середині країни і реформ. Якщо ми з цим впораємося, тоді вже можна буде говорити не про наміри, а про реальний вступ до НАТО", – говорить Гопко.
Для того, щоб Україна була готова до вступу в НАТО, треба почати реалізовувати позначені в коаліційній угоді реформи. "Паралельно з відміною позаблокового статусу коаліція разом з президентом і урядом повинні запропонувати пакет законопроектів по ключових реформ – оборонної, судової, децентралізації, зміна виборчого законодавства, антикорупційні законопроекти і так далі. Наша готовність до НАТО повинна проявитися в кількості голосів за ці пріоритетні завдання. Це буде чітким сигналом для людей, які вже втомилися від того, що нічого не відбувається, і для заходу ", – підкреслила Гопко.
Уповноважений президента з мирного врегулювання конфлікту в Донецькій і Луганській областях, депутат "Блоку Петра Порошенка" Ірина Геращенко також впевнена, що претендувати на членство в НАТО Україна зможе тільки після реалізації реформ. "Та й позиція наших партнерів по НАТО зрозуміла: Україна повинна проводити реформи. Ми повинні посилити обороноздатність нашої армії, забезпечення солдатів у відповідності зі стандартами НАТО. Після скасування позаблокового статусу необхідно буде проводити реформи – для того, щоб наблизиться до стандартів військово-політичного блоку НАТО. Реформи потрібні починаючи від боротьби з корупцією і закінчуючи серйозними реформами в сферах оборони, економіки, освіти і так далі", – говорить Геращенко.
За її словами, члени коаліції зараз спираються на позицію українських громадян, "які також в першу чергу розглядають євроінтеграцію та євроатлантичну інтеграцію як можливість для проведення реформ у сфері безпеки". На сьогоднішній день Україна вже працює з НАТО по восьми програмам. Депутати вважають, що скасування позаблокового статусу дозволить збільшити цю кількість. "Треба, щоб зараз мова йшла про співпрацю з НАТО в тому числі в політичній площині для проведення реформ", – підкреслила Геращенко.
У той же час, депутати неоднозначно ставляться до питання проведення референдуму щодо вступу в НАТО. Якщо лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко восени збирала підписи серед пересічних українців за проведення референдуму з питання членства в НАТО, то в інших партіях до цієї ідеї ставляться більш неоднозначно.
"Питання референдуму дискусійне, він не стоїть на порядку денному. Поки важливо, щоб зараз Україна повернулася до тих законів, які існували в Україні до 2010 року. Ухвалений при Януковичі закон України "Про основи внутрішньої і зовнішньої політики" був написаний в Кремлі, і його можна розцінювати як підготовку до повного розвалу української армії і нашої системи безпеки. Тому сьогодні мова йде про вдосконалення українського законодавства, щоб воно відповідали сьогоднішнім викликам. Інші питання, в тому числі можливого референдуму, поки що не обговорюються", – говорить Ірина Геращенко.
Лідер Радикальної партії Олег Ляшко сказав, що коаліція буде визначаться з приводу необхідності проведення референдуму після того, як буде скасовано позаблоковий статус України. "У питанні вступу до НАТО потрібна політична воля – більшість політичних еліт і суспільство зійшлися на тому, що членство в НАТО має стати гарантією нашої безпеки. Якби в суспільстві був розкол у питанні НАТО, то можна було б проводити референдум. Але сьогодні з цього питання консолідована позиція і я не бачу необхідності проводити референдум. Це питання ще потрібно буде обговорити всередині коаліції, з президентом, з урядом", – каже Ляшко. За його словами, після голосування 23 грудня депутати зосередяться над тим, що напрацювати відповідні зміни до Конституції. "Буде працювати над внесенням змін до Конституції в наступному році. Я вважаю, що вони повинні бути прийняті до весни 2015 року, і там треба позначити наше можливе членство в НАТО", – підкреслив Ляшко.
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми