Звіти міністрів: чиновники хваляться субсидіями, вакцинами та вишами

Традиційно напередодні Нового року наші міністерства звітують про результати роботи. Першими підсумки показали в трьох відомствах – міністерствах охорони здоров'я, освіти і соцполітики. Там похвалилися оформленням субсидій, якісними вакцинами та незалежними вишами. Експерти, правда, успіхи чиновників вважають не настільки значними і кажуть, що за багатьма напрямками робота залишає бажати кращого.

СОЦІАЛКА. За словами міністра соціальної політики Павла Розенка, вони виконали 80% завдань, які були передбачені в коаліційній угоді. Нагадаємо, що документ передбачав, наприклад, відмовитися від додаткових довідок при оформленні субсидій. У свої перемоги Розенко записав ліквідацію пільг для нардепів і чиновників. "Ми прибрали пільги всім народним депутатам, міністрам, суддям, прокурорам та іншим чиновникам. З 1 липня цього року пільги майже трьом мільйонам громадян України налічуються виключно з урахуванням доходу", – зазначив Розенко.

Найбільшим досягненням Розенко назвав реформування системи субсидій. "У травні стартувала нова реформована система субсидій, і вже сьогодні 4,8 млн українських сімей оформили і отримують субсидії за новим порядком. Ще 200 000 заяв знаходяться на розгляді, – підкреслив міністр. – Якщо порівнювати з попереднім роком, кількість отримувачів субсидій зросла в шість разів. Таким чином, це доводить ефективність реформ".

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Глава Украналітцентра Олександр Охріменко зазначає, що субсидії дійсно отримали багато людей, але не все так однозначно. "Адже вже сформувався великий борг по перерахуванню цінової різниці від держави постачальникам комунальних послуг, і якось заборгованість потрібно ліквідувати", – говорить Охріменко.

Експерт додає, що щодо переселенців з Донбасу Мінсоцполітики також не вирішило багато питань. "По суті людей залишили самих на себе. Навіть ті гроші, які їм виділяли, вони ж мізерні, і з роботою на мирній території їм масштабно ніхто не допоміг, а відповідно, соцзахист в цьому плані не спрацював", – резюмував експерт.

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я. Глава МОЗ Олександр Квіташвілі повідомив, що цього року його відомство працювало на забезпечення українців якісними ліками. "За державними програмами вже було закуплено ліків і лікарських засобів на 2,2 млрд грн", – розповів Квіташвілі.

Що стосується поліпшення якості надаваних послуг в лікарнях, то, за словами Квіташвілі, це плани на найближче майбутнє: у ВР вже подані законопроекти, які в разі їх прийняття нададуть більшу автономію лікарням, а фінансуватися вони будуть не з обліку ліжко-місць, а по надаються.

Керівник програми "Громадське здоров'я" Міжнародного фонду "Відродження" Олена Кучерук розповіла "Сегодня", що особливих досягнень за рік у МОЗ вона не бачить. "З якихось окремих моментів зрушення є, наприклад передача закупівель ліків міжнародним організаціям, а в цілому не відбувається нічого, – говорить експерт. – Усі документи були напрацьовані ще наприкінці минулого року, але є проблема з відсутністю політичного консенсусу між МОЗ і парламентом".

ОСВІТА. Відзвітувало про свої успіхи та Міносвіти. Так, в 2015 році було ліквідовано 80 вишів і їхніх філій, де не було якісної освіти, кажуть там. ВНЗ, які залишилися, стали більш автономними, змогли формувати власні навчальні програми, а також відкривати рахунки в держбанках і пускати зароблені кошти на розвиток. Крім того, в МОН відзначають, що змогли автоматизувати процес зарахування студентів до вузів за допомогою переваг абітурієнтів.

Однак ректор КПІ Михайло Згуровський каже, що це зіграло злий жарт з технічними вишами. "Вони отримали на 50% менше першокурсників на інженерні спеціальності. А саме ці спеціальності забезпечують ВВП країни і розвиток економіки. Тільки в КПІ довелося звільнити 100 викладачів. МОН орієнтувалося на самих абітурієнтів, коли при вступі майбутній студент розставляє ВНЗ, до яких хотів би вступити, по пріоритетності, змінити яку не можна. Якщо кількість балів не дозволяє поступити в перший за пріоритетністю виш – студент зараховується до наступний за списком. До цього виші могли працювати з абітурієнтами, рекомендувати спеціальності, пояснюючи її перспективи, а зараз це нівелюється", – підкреслив Згуровський.