Віталій Рябошапка
провідний політичний оглядач В Україну з офіційним візитом прибув президент Польщі Анджей Дуда для першої особистої зустрічі польського президента з українським після переобрання Дуди на посаду влітку нинішнього року. Востаннє голови польської та української держав зустрічалися ще взимку, коли Володимир Зеленський відвідував Польщу з робочим візитом.
Сторонам є що обговорити. Експерти зазначали, що взаємини між Україною і Польщею, досягнувши небувалих раніше висот, дещо зменшили динаміку розвитку.
"Я вважаю, що зараз м'яч якраз на нашому боці. Саме Україні треба активніше проявляти свою позицію з питання ще більшого поглиблення відносин. Але останнім часом в цьому плані я не бачу якихось проривів, стратегій, пропозицій. Створюється відчуття, що Київ "заспокоївся" щодо Польщі. Ось, за замовчуванням, є союзник, надійний, нормальний, все, начебто, добре. Ну і нехай буде так. А прогресу не видно", – зазначав, зокрема, експерт з питань міжнародної політики і Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілля Куса.
Втім, за минулі кілька місяців прориви є. Найбільш очевидний з них – створення у кінці липня "Люблінського трикутника" – міждержавного об'єднання, яке деяким спостерігачам натякає на відродження у новому форматі Речі Посполитої. Іншим же говорить про потенційні можливості, які може нести це формат для всіх членів.
"Люблінський трикутник" – неформальне об'єднання України, Польщі та Литви, створене влітку нинішнього року – поки що лише "намацує" свій формат і свої цілі. Об'єднання у серпні "відзначилося" спільною заявою щодо подій у Білорусі, у вересні відбулася відео-нарада на рівні заступників міністрів закордонних справ, на осінь у Києві запланована зустріч голів МЗС. Неспішне становлення нової структури може викликати сумніви в її життєздатності. Але насправді спочатку формат містив у собі стільки очевидних і прихованих смислів і можливостей, що реалізація хоча б частини з них виправдає створення трикутника. Однак не всі з цих потенційних можливостей відповідають національним інтересах України.
Що це за структура і які її перспективи – у матеріалі "Сьогодні".
Кому це вигідно
"Люблінський трикутник" був створений 28 липня на зустрічі глав МЗС України, Польщі та Литви як неформальне об'єднання, покликане координувати зовнішньополітичну діяльність за низкою напрямків:
- з питань протидії агресії Росії – "з метою забезпечення дотримання міжнародного права";
- з питань україно-польсько-литовського співробітництва між збройними силами трьох країн;
- з питань підтримки євроатлантичних прагнень України, політичних і економічних реформ у нашій країні.
У Мережі з'явилися порівняння "Люблінського трикутника" з "Люблінською унією", коли у 1569 році була створена Річ Посполита, і українці нібито потрапили під гніт польсько-литовської шляхти.
Але насправді створення, як тоді, так і сьогодні, потужного союзу – заходи вимушені. І насамперед диктуються зовнішніми загрозамі, які є спільними для країн "трикутника".
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розкрив суть ідеї: Україна завжди прагнула приєднатися до вже існуючих міжнародних форматів. "Але я вважаю, що ми не тільки повинні прагнути приєднуватися до того, що вже створено кимось. Але і самі створювати", – зазначив міністр.
Те, що створення "Люблінського трикутника" – результат відгуку Польщі та Литви на запит України, підтвердив в одному зі своїх інтерв'ю й міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович.
"Ми домовилися, що нам потрібна платформа співпраці, в якій Україна була б повноцінним гравцем, що формує порядок денний і використовує весь свій потенціал. Можна перерахувати безліч форумів, на яких Україна обговорюється в контексті безпеки, російської агресії, необхідності реформ і тощо У цих дискусіях Україна є темою, може бути, навіть головною темою, але вона не має достатньої суб'єктності ... Наша ініціатива дозволяє учасникам обговорювати важливі з точки зору регіону теми на рівних" , – зазначив Яцек Чапутович в інтерв'ю PAP.
Чим ризикуємо і які переваги
Якщо виходити з офіційних заяв і документів, складається враження, що "Люблінська трійка" – формат, створений насамперед в інтересах нашої держави. Але в Україні обережно оцінюють перспективи нашої країни "говорити на рівних" – занадто непорівнянні на цей момент економічні та політичні можливості України і Польщі .
Експерти сайту "Сегодня" вважають, що на цей момент створення "Люблінського трикутника" вигідніше Варшаві. А Україна поки не готова бути повноцінним суб'єктом у регіональних об'єднаннях.
За словами економічного експерта Олексія Куща, навряд чи Києву варто сподіватися на те, що "Люблінський трикутник" послужить розвитку української економіки, оскільки Польща просуватиме свої національні інтереси.
Економіка Польщі зацікавлена використовувати Україну в своїх інтересах – як донора робочої сили і сировини та як ринок збуту польських товарів. Тому що якщо ми подивимося на асортимент товарів, то в Європі для Польщі немає конкурентів, крім України. Поки що ця конкуренція в значній мірі потенційна. І в інтересах Польщі було б, якби вона потенційної і залишилася .
Політолог Володимир Фесенко, зазначаючи, що певні ризики "надмірного лідерства Польщі" у форматі "трикутника" є, вказує й на незаперечні вигоди, які може принести нашій країні робота у межах формату.
Як будемо протистояти Москві
Можливі ризики, які має у собі створення "трикутника" для України, можна порівнювати з тим, чим загрожує формування "Балто-Чорноморської осі" для Росії. Подальший розвиток "трикутника", а особливо приєднання до нього Білорусі, потенційно загрожує Москві геополітичною катастрофою, порівнянною з розпадом СРСР. За словами експерта, геополітично це відкине Москву до XVI століття.
Раніше Дмитро Кулеба запросив свого колегу, главу МЗС Білорусі Володимира Макеєва, на осінню зустріч голів МЗС "Люблінського трикутника" – поки що в якості почесного гостя.
Втім, це було до початку післявиборних подій в Білорусі. Очевидно, що зараз взаємини між Мінськом і трьома державами "трикутника" дуже далекі від зближення.Понад те, стараннями, зокрема, і Кремля швидко погіршуються. Очевидно, це і є елемент реакції Москви і на створення "Люблінського трикутника".
Володимиру Зеленському та Анджею Дуді вдалося знайти спільну мову і деактуалізувати питання, що викликали раніше розбіжності між двома державами:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми