"Око за око", старі правила і війна всіх із усіма: найяскравіші цитати політиків

Сьогодні відбулася щорічна зустріч українських та європейських політиків в рамках Ялтинської європейської стратегії. Вперше за десять років форум пройшов не в Криму, а в Києві.

"Око за око" зробить усіх сліпими"

Найбільше на зустрічі говорили, звичайно, про мир. Президент України Петро Порошенко запевнив, що потрібно сподіватися на переговори – саме вони, на його думку, дадуть хай не перемогу, але результат. "Я впевнений, що у нас будуть позитивні результати переговорів, – сказав він. – Коли ми почали мирний процес, мало хто вважав, що ми можемо встановити мир, навіть неміцний, але все ж світ. Але з кожним днем все більше людей починають вважати, що ми доб'ємося успіху". Порошенко готовий "зробити все, що від нас залежить". "Але Росія теж повинна проявляти відповідальна поведінка", – вважає він.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Фото прес-служби президента

Другий президент України Леонід Кучма попередив, що завтра світу чекати не варто. "Якби я не вірив (в переговори), я б цим не займався. Це, звичайно, процес не одного дня і не одного місяця. Це довгограюча платівка. Сподіватися на те, що завтра буде світ, не потрібно", – сказав він , пообіцявши робити все можливе, щоб 12 пунктів "мінських домовленостей" були виконані. В них, нагадаємо, йдеться про припинення вогню, негайне звільнення полонених, введення особливого статусу для Донбасу та інших кроках, які допоможуть припинити конфлікт.

Глава Європарламенту Мартін Шульц щодо ситуації на сході поділився "стриманим оптимізмом", оскільки Росія починає виводити свої війська. "Подобається це комусь чи ні, але без Росії вирішити цю проблему не вдасться", – заявив він. У нинішньої кризи, на думку президента ЄП, немає військового рішення. "Ми повинні утриматися від закликів до війни, інакше ситуація вийде з-під контролю. Закон "око за око" залишить усіх сліпими", – сказав Мартін Шульц.

Мартін Шульц

Головний важіль впливу на Росію, за його словами, – економічний. Якраз з сьогоднішнього дня ЄС ввів нові санкції відносно російських компаній "Роснефть", "Транснефть" і "Газпром нафта", а також ряду фізичних осіб, які, на думку Брюсселя, пов'язані з подіями в Україні. "Ми готові навіть витримати негативні наслідки санкцій для власної економіки. Росія повинна припинити свої провокації, залякування і вторгнення на територію країн ЄС. Один із найбільш кричущих прикладів – це викрадення естонського поліцейського на території Естонії", – сказав Мартін Шульц. "Я боюся, що багато хто з нас не можуть зрозуміти стратегію Росії, у якої є своя мотивація. Але яка б не була ця мотивація, ми не сприймаємо такі дії", – підсумував президент Європарламенту.

При цьому екс-глава МВФ Домінік Стросс-Кан звернув увагу на те, як і вона була підтримка Європи, у військовій сфері України доведеться давати відсіч самостійно. "Ніхто в Європі не хоче вмирати за Україну, навіть грошей не хочуть давати. Ви в цій битві самі за себе. Тут багато говорилося про солідарність з Україною, але у мене питання: де гроші? Розмови – це тільки слова", – заявив він на YES.

Про загрозу безпеці для всього континенту через дії Росії говорив на форумі і глава Естонії. '' Те, що зробила Росія, – це повернула нас до 1649, коли велася війна всіх з усіма. Вони порушили абсолютно всі основні договори, які були укладені за останні 70 років. Чесно кажучи, буде складно довіряти будь-якої угоди з Росією '', – сказав президент Естонії Тоомас Хендрік Ільвес.

Фото AFP

На його думку, Україна зазнає агресії за те, що обирає свій шлях розвитку, відмінний від Росії. Долю України, на його думку, може повторити й інша держава. "Україна стала зосередженням проблем безпеки в Європі, але скоро може піти й інша країна'', – сказав він.

''Ми побачили жахливий 2014 рік, який зруйнував основоположні правила безпеки в Європі. Ми бачимо, що фундаментальна структура безпеки Європи зруйнована, її більше не існує'', – сказав Хендрік Ільвес.

"Було б просто неввічливо не надавати нам перспективу членства"

Ще одним базовим питанням, яке було піднято на форумі, стала Угода про асоціацію між Україною та Європою і подальше зближення з ЄС. "Українці здали один із найбільш складних іспитів у своєму житті, щоб стати членами Європейського Союзу. Ніколи не було такого рівня підтримки в світі і в Європі, і було б просто неввічливо не надала нам перспективу членства", – заявив на форумі YES президент Петро Порошенко. "Я особисто вважаю, що Європа просто не може бути Європейським Союзом без України", – сказав він, додавши, що з точки зору економічної, політичної, соціальної та культурної Європа збагатиться.

Фото прес-служби президента

Взяти Україну до Євросоюзу представники ЄС сьогодні не обіцяли, але до того, що наша країна буде ближче до європейського ринку, вже готові. Нагадаємо, ратифікувати Угоду про асоціацію Верховна Рада і Європарламент планують синхронно 16 вересня, при цьому перебуваючи на відеозв'язку. "Після того, як угода про асоціацію буде введено в дію, сектор за сектором (економіки) будуть імплементовані і український уряд добре підготовлено до цього. Проблема полягає в тому, що українська влада на даний момент повністю сфокусовані на інших питаннях, а саме: як зберегти країну єдиною і як вирішити кризу на сході країни ", – заявив Мартін Шульц.

Однак у питанні зближення з ЄС Україні також доведеться знайти компроміс з Росією. "Питання про зону вільної торгівлі і питання про асоціацію зараз для Росії важливіше, ніж питання світу. Тому ми повинні бути досить гнучкими в переговорах про ЗВТ", – сказав президент України Петро Порошенко. Одна з головних цілей переговорів у Брюсселі – знайти компроміс, який допоможе Україні "залишити відкритою можливість приєднання до зони вільної торгівлі і в той же час зберегти відносини з Росією".

За словами президента, Угода про асоціацію набуде чинності з 1 листопада. На зустрічі з президентом Єврокомісії Жозе-Мануелем Баррозу, яка відбулася сьогодні в другій половині дня, Порошенко також попросив відкласти зниження митних зборів для європейських товарів. "Я звернувся за допомогою до президента Єврокомісії Баррозу з приводу можливої відстрочки зниження нових митних зборів при доступі європейських товарів на українські ринки", – сказав він.

Домовлятися з Москвою і Україні, і Європі доведеться ще по одному питанню – газовому, і президент Європарламенту сподівається, що він буде вирішене позитивно. "Газові переговори є великим каналом комунікації для того, щоб у нас не було неприємних сюрпризів цієї зими", – сказав Мартін Шульц. Недопоставки російського газу відчули вже чотири країни ЄС – Польща, Словаччина, Німеччина та Австрія.

"Нові люди, старі правила"

Крім припинення вогню на сході і зближення України з ЄС, на форумі Ялтинської європейської стратегії президент Петро Порошенко торкнувся питань реформ, особливого статусу Донбасу і дострокових виборів в Раду.

"У нас нова країна, нові люди. Причому діють старі правила і працює старий парламент", – сказав глава держави, пояснюючи своє рішення про перевибори.

Крім того, Петро Порошенко пообіцяв зробити все для того, щоб прискорити реформи в країні. Він упевнений, що війна – не привід для відсутності реформ, а й вкладати гроші в економіку під кулями ніхто не стане. "Інвестиції не приходять в країну яка знаходиться в стані війни. Нам потрібен мир у всій країні", – сказав Порошенко.

Підтримати Україну в цьому питанні пообіцяв президент Європарламенту, заявивши, що Європейський союз готовий виділити на ці цілі 8 млрд євро. "Але така підтримка не є безумовною. Ми сподіваємося, що Україна проведе реформи", – заявив Шульц.

На форумі YES Порошенко також торкнувся питання особливого статусу Донбасу, про який йде мова в мінських домовленостях. "Ви там не знайдете жодної небезпеки територіальної цілісності України, жодної загрози незалежності, і передача важелів влади від центральних органів до місцевих буде не більше, ніж це є в польських гмінах", – сказав президент. При цьому він запевнив, що ключові питання – міжнародна політика, безпека, армія – будуть в руках центральних органів влади.