Обов'язкова служба в резерві, боротьба з бійками нардепів і більше повноважень для Порошенка. Чим займеться Рада

У народних обранців сьогодні остання велика пленарка на тижні – відповідно з порядком денним просидіти в залі під куполом їм доведеться до шостої вечора.

РЕЗЕРВ. Серед першочергових питань – президентський законопроект №2377 "Про військовий обов'язок і військову службу". Документом передбачається обов'язкова служба у військовому резерві в особливий період, відзначають в адміністрації президента.

Як раніше пояснював в ефірі 5 каналу перший заступник глави АПУ Віталій Ковальчук, "пропонується внести зміни до закону про те, що служба у військовому резерві з добровільної стає обов'язковою в особливий період". Тобто іншими словами – в нинішній час, оскільки саме "особливим періодом" в українському законодавстві позначаються бойові дії на Донбасі.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

"Повинні бути внесені зміни в закон, насамперед на службу у військовому резерві зараховуються особи, які були покликані і відслужили строкову службу, а також особи, які пройшли військову службу в особливий період, тобто демобілізовані із зони АТО", – пояснював чиновник суть поправок.

Також законом передбачено створення електронного реєстру всіх, хто в обов'язковому порядку повинен служити в резерві.

За словами самих депутатів, ініціатива Петра Порошенка спрямована на те, щоб, на випадок подальшої ескалації ситуації на Донбасі, мати можливість швидко закликати тих, хто вже воював і має реальний бойовий досвід.

ДИСЦИПЛІНА У ВР. Мають намір парламентарії приділити сьогодні увагу і самим собі, точніше, власній дисципліні. На порядку – поправки спікера Володимира Гройсмана у парламентський регламент, які посилюють відповідальність за бійки, а також обмежують переходи народних обранців по фракціях. Глава парламенту пригрозив внести їх відразу після сумнозвісного протистояння між лідером Радикальної партії Олегом Ляшком і його екс-однопартійцем, комбатом "Айдара" Сергієм Мельничуком. Тоді через перехід Мельничука в іншу депутатську групу сталася масова бійка в залі, а після і в кулуарах.

Так, серед пропозицій Гройсмана з профілактики парламентських побоїщ – можливість відсторонення хулігана від роботи на 15 засідань, особливо якщо він – забіяка-рецидивіст. "Якщо до народного депутата протягом поточного скликання Верховної Ради вже застосовувалися заходи..., Верховна Рада може прийняти рішення про позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях (до п'ятнадцяти пленарних засідань)", – йдеться в тексті поправок.

Що ж стосується можливості переходів з фракції у фракцію, то тут Гройсман пропонує жорстко закріпити обранців за їх політичними силами. Текст поправок свідчить: "народний депутат може входити до складу лише однієї депутатської фракції (депутатської групи). Народний депутат, обраний за виборчим списком політичної партії (виборчого блоку політичних партій), або народний депутат, який був висунутий відповідною політичною партією (виборчим блоком політичних партій) в одномандатному окрузі, може входити до складу лише депутатської фракції тієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій), від якої він обраний".

НАЦГВАРДІЯ. Вельми цікава колізія може скласти навколо закону "Про національну гвардію". Депутатський проект №1848 парламент підтримав ще якийсь час назад, давши, зокрема, можливість підрозділам НГУ мати у своєму складі важку військову техніку, а також визначивши, хто саме призначає командувача нацгвардейцями.

Але ініціатива не знайшла підтримки на Банковій – в адміністрації президента її "завернули", причому, відразу з двох причин. По-перше, у Порошенка переконані, що танки Національній гвардії не потрібні. "Слід зауважити, що танки мають високу вогневу міць і призначені для руйнування оборонних рубежів противника, зриву його настання, ведення протитанкової боротьби. У зв'язку з цим включення в організаційну структуру Національної гвардії України танкових військових частин (підрозділів) не буде відповідати визначеним Законом України "Про Національну гвардію України" призначенням і завданням Національної гвардії України, як військового формування з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ", – підкреслюють в АП, нагадуючи, що у військовому конфлікті батальйони Нацгвардії беруть участь спільно зі збройними силами, а у тих і так все є.

Друге ж зауваження стосується спроб депутатів обмежити повноваження Порошенка: так, закон пропонує призначати командувача Нацгвардії президенту, але – лише за пропозицією голови МВС. У гаранта категорично не згодні.

"Конституція України відносить до виключних повноважень президента України призначення на посади та звільнення з посад вищого командування військових формувань; здійснення керівництва у сферах національної безпеки та оборони держави (пункт 17 частини першої статті 106). При цьому Основний закон держави не обумовлює реалізацію зазначених повноважень наявністю тих чи інших уявлень.

За таких обставин наведені положення Закону, що надійшов на підпис, обмежують конституційні повноваження Президента України", – нагадують народним обранцям на Банковій.

ЩО ЩЕ? Але в основному сьогоднішній порядок насичений абсолютно неполітичними питаннями. Так, депутати мають намір розглянути поправки, які своєчасне отримання громадянами лікарських засобів, зайнятися питаннями містобудування, держпідтримки вугільної галузі та розвитку територіальних громад.

Є в проекті порядку і законопроект про створення в Україні громадського телебачення, а також пропозиції щодо посилення ролі парламентської опозиції.

Примітно, що стоїть на порядку – правда, в самому кінці – і сумно відомий урядовий законопроект "Про акціонерні товариства" (2273). Його основна мета – повернути під контроль держави компанію "Укрнафта", частина акцій якої зараз знаходяться у бізнес-структурі дніпропетровського губернатора, олігарха Ігоря Коломойського.

Його вже неодноразово ставили до порядку, але він або не знаходив потрібної підтримки залу, або і зовсім не голосувався. Напередодні профільний комітет з економічної політики також втретє провалив розгляд цього закону через відсутність кворуму. Раніше після двох провалених зібрань депутат від "Народного фронту" Андрій Іванчук склав з себе повноваження голови комітету Верховної Ради з питань економічної політики.