Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Київ і Москва готуються до другої зустрічі Володимира Зеленського з Володимиром Путіним. Місце визначили ще півроку тому – Берлін. А ось з датою повна плутанина. Москва висуває нові ультиматуми, блокуючи підготовку саміту. До цього повинні пройти переговори політичних радників і міністрів закордонних справ "Нормандське четвірки". Але і ці переговори під питанням. В інтерв'ю Euronews Зеленський заявив, що після другої його зустрічі з Путіним на Донбасі, нарешті, можливий мир. Але якою ціною? Сайт "Сьогодні" з'ясував, що вимагає Москва і на яких умовах Україна може повернути Донбас.
Ультиматуми Москви
Зустріч політичних радників лідерів "Нормандське четвірки" перенесли через відрядження французького представника. Переговори, за словами глави ОПУ Андрія Єрмака, відбудуться до 10 вересня (ймовірно, 4 вересня), хоча ще минулого тижня під час бесіди з "Сьогодні" глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук говорив, що зустріч запланована на 28 серпня. Але гарантій, що заступник голови російської Адміністрації президента Дмитро Козак приїде до Парижу, немає.
По-перше, на останньому засіданні ТКГ 19 серпня Росія висунула Україні черговий ультиматум: поки Верховна Рада не прибере з постанови про призначення чергових місцевих виборів в Україні пункт 4 (в якому записано про неможливість призначити і провести місцеві вибори у тимчасово окупованих Росією Криму та ОРДЛО ), навіть зустріч радників лідерів "Нормандської четвірки" буде заблокована.
По-друге, місяць тому Дмитро Козак відправив зовнішньополітичному раднику канцлера Німеччини Яну Гекеру лист, в якому переговори у форматі радників лідерів "Нормандської четвірки" назвав "позбавленими сенсу". "З усією відповідальністю запевняю, що я не маю наміру надалі брати участь в цьому нескінченно що триває виставі з відвертою імітацією бурхливої діяльності по врегулюванню конфлікту" , – написав Дмитро Козак. Однак, якщо зустріч політичних радників таки планується до 10 вересня, чи означає це, що Російську Федерацію буде представляти не Дмитро Козак?
Експерти вважають, що зустріч таки відбудеться. Свого переговірника РФ навряд чи буде змінювати. А демарші Росії, за словами першого заступника директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, були пов'язані перш за все з тим, щоб змусити Україну повернутися до порядку денного, яку Москва нав'язала ще у 2014 році, адже навіть натяки української сторони про модернізацію мінських домовленостей були сильним подразником.
"Росія зараз переходить до нового етапу тиску на Україну. У грудні минулого року учасники "Нормандського саміту" домовилися знову зустрітися в разі досягнення прогресу з кількох принципових питань. Якщо проаналізувати комюніке, опубліковане за підсумками минулорічної зустрічі, очевидно, що ми є свідками певного поступу. Перш за все, у питанні встановлення перемир'я у зоні конфлікту. Тому російська сторона зараз може і буде виставляти умови для виконання інших пунктів документа. Зокрема, мова йде про інкорпорацію "формули Штайнмайера" в українське законодавство, досягнення гарантій щодо особливого статусу окупованих зараз територій, і, власне, проведення місцевих виборів в окремих районах Донбасу, які знаходяться під контролем Росії. Москва розуміє, що зараз настав ключовий момент для просування своїх цілей. Для Кремля важливо показати прихильність до компромісів і дипломатичного врегулювання, щоб поставити питання про необхідність пом'якшення санкцій", – сказав сайту "Сьогодні "Сергій Солодкий.
Вибори на Донбасі
Чергове засідання ТКГ у форматі відеоконференції відбудеться у середу, 2 вересня. Леонід Кравчук сподівається, що до цього Верховна Рада вивчить його письмове звернення від 19 серпня, в якому він просить депутатів проаналізувати відповідність постанови українського парламенту про місцеві вибори закону про особливий статус Донбасу і мінським домовленостям.
За словами співрозмовників сайту "Сьогодні", наближених до переговорного процесу, постанова "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" не суперечить "Мінську". У Комплексі заходів від 12 лютого 2015 року чітко вказано, що вибори в ОРДЛО повинні відбуватися за окремим законом. Такий документ і його пункти досі обговорюються у політичній підгрупі ТКГ. Учасники переговорів нагадують, що за аналогічною постановою відбувалися й місцеві вибори у 2015 році, потім були президентські та парламентські вибори в 2019 році, і нікого в Росії це не турбувало.
Подібні ультиматуми політичний аналітикиня Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Марія Золкіна вважає маніпуляцією, оскільки постанова Ради не суперечить мінським домовленостями. Навпаки, у Комплексі заходів йдеться, що вибори повинні відбуватися за українським законодавством.
"Це (вимога Москви змінити постанову – Авт.) був просто привід спровокувати патову ситуацію на ТКГ і підвищити градус дискусії, щоб зустріч (політичних радників лідерів "Нормандської четвірки "- Авт.) була зірвана. Росіяни грають зараз так: виставляють нереалістичні і абсолютно неприйнятні для української сторони умови, тобто висувають максимум, щоб отримати бажане. Дуже небезпечно зараз вплутуватися в переговори з росіянами з політичних пунктів і погоджуватися на частину їхніх вимог. Вони на це і розраховують", – сказала сайту "Сьогодні" Марія Золкіна.
За словами Леоніда Кравчука, Росія вимагає проведення місцевих виборів в окупованих ОРДЛО одночасно з усією Україною 25 жовтня. Наші переговірники чітко відповіли і представнику Росії в ТКГ Борису Гризлову, і московським маріонеткам, що для цього Росія повинна виконати попередні умови: забезпечити постійне перемир'я, відвести сили і техніку, вивести своїх найманців з ОРДЛО і передати нам контроль над кордоном. Після цього можна говорити про виконання пункту 4 Мінська – "модальності проведення місцевих виборів".
Також серед іншого на гуманітарній підгрупі ТКГ 2 вересня Україна підніме питання функціонування в'язниці "Ізоляція" в тимчасово окупованому Донецьку, де утримують українських полонених. Там, зокрема, утримували вже звільнених професора Ігоря Козловського та журналіста Станіслава Асєєва.
У бесіді з сайтом "Сьогодні" Станіслав Ассєв розповів, що пару тижнів тому, він мав зустріч із заступником глави української делегації в ТКГ Олексієм Резніковим. У "Ізоляцію", за словами Асєєва, навіть "слідчих" так званого "МГБ" ДНР "не пускають – тільки за спецдозволом, не кажучи вже про СММ ОБСЄ і представників Червоного хреста.
"Ми з Резніковим обговорювали програму дій по цій в'язниці. Це сучасний концтабір, який існує шість років. Це не метафора – так воно і є. Але про це ніхто ніколи не говорить. Потрібно спробувати хоча-б якось притягнути до відповідальності РФ за те, що вона утримує людей на території концтабору і нічого не робить, щоб він перестав існувати. Потрібна програма дій. Тому я запропонував Рєзнікову, щоб першим кроком стала постановка України цього питання окремо в Мінську – або в гуманітарній підгрупі, або взагалі на ТКГ. Ми створили кілька текстів, які розіслали послам ОБСЄ, про те, що хочемо підняти це питання вже наступного разу. Є такі кроки, про які я поки не буду говорити, але ми їх, я сподіваюся, також зробимо стосовно "Ізоляції", можливо вже у вересні", – сказав сайту "Сегодня" Станіслав Асєєв.
З чим ми їдемо до Парижу
Опитані сайтом "Сьогодні" експерти вважають, що зустріч зовнішньополітичних радників лідерів "Нормандської четвірки" таки відбудеться. Але проривів чекати не варто. Навпаки, Росія може поставити Україну на ще більшу "розтяжку".
На думку першого заступника директора Центру "Нова Європа" Сергія Солодкого, зрозуміло, що ніякі вибори 25 жовтня на окупованих територіях проводити не можна, тому Росія буде зображувати це як неготовність України до врегулювання.
"Важко уявити, що українська влада погодиться на виконання всього пакету умов Росії – кожен з них може спричинити, щонайменше, політичну кризу в Україні або навіть підбурити українське суспільство до протестних акцій. Тому з високою часткою ймовірності можна припустити, що серйозним прогресом переговори не увінчаються. Хіба що Росія погодиться піти на компроміси, які частково дозволять нейтралізувати гостру реакцію суспільства на поступки з боку української влади. Варто при цьому розуміти, що Росія, вимагаючи від України необоротних поступок (наприклад, конституційні зміни), сама йде на ті компроміси, які може розгорнути на 180 градусів. Сьогодні перемир'я є, завтра його може і не бути. Не повинно бути жодних ілюзій: Росія не дозволить вирішити конфлікт на тих умовах, які відстоювали досі і, будемо сподіватися, відстоюють і далі наші переговорники", – сказав сайту "Сьогодні" Сергій Солодкий.
Політичний аналітик Фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва Марія Золкіна також вважає, що Росія може зірвати перемир'я, якщо не доб'ється від України значних поступок. Навіть під час перемир'я, яке дотримується вже місяць, росіяни постачають зброю на окуповану територію. Тобто, вони готуються до зриву перемир'я. До того ж, швидше за все, вони знову будуть намагатися заблокувати переговори в ТКГ на наступному засіданні. На противагу, на думку Марії Золкіної, Леонід Кравчук презентуватиме ідею з міжкомітетською парламентської групою, яку вирішили створити після доповіді Кравчука в комітеті ВР з питань місцевого самоврядування.
"Вона повинна напрацювати низку законопроєктів. Ми розуміємо, що це буде спеціальний законопроєкт про проведення виборів (у ОРДЛО, про що після доповіді Кравчука в Раді сказав Олексій Резніков – Авт.). Швидше за все, буде перегляд законопроєкту про амністію, оскільки він не підписаний, і, думаю, президент Зеленський його підписувати не буде. Але цим російські апетити однозначно не обмежаться. Плюс потрібно буде займатися доопрацюванням або, як взагалі наполягають росіяни, окремим законом про т. зв. особливий статус. Тобто завдання ініціативи цієї парламентської групи – показати, що українська сторона тримає в пріоритеті організацію "нормандської зустрічі", – вважає Марія Золкіна.
Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник також вважає, що перемир'я, якого безумовно зараз дотримуються, на наступних зустрічах в різних форматах може "вилізти Україні боком".
"Від саміту в Парижі (9 грудня 2019 року – Авт.), єдине рішення, яке умовно виконане – це припинення вогню. І то, я говорю, що це чергова пастка, яку Росія поставила Україні. Дай Бог, щоб я помилявся, але це припинення вогню не буде безстроковим. Думаю, зараз воно буде використане з метою тиску на Україну, зокрема, й із залученням Франції та Німеччини, може десь США, щоб Україна виконала політичну частину "Мінська"- російський "мирний" план по Донбасу", – сказав сайту" Сегодня "Олексій Мельник.
Нагадаємо, перша зустріч Володимира Зеленського з Володимиром Путіним відбулася під час переговорів лідерів "Нормандської четвірки" у Парижі 9 грудня минулого року:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми