Загострення в Авдіївці: головні причини і версії

1 лютого 2017, 08:31

Крістіна Зеленюк Крістіна Зеленюк

Експерти пов'язують ескалацію конфлікту на Донбасі з реакцією Путіна на переговори Порошенка з Меркель, спробою РФ влаштувати з Авдіївки "Алеппо" і боротьбою за транспортний вузол

Сьогодні з 8 ранку ДСНС почала евакуацію мирного населення з Авдіївки, де раніше оголосили надзвичайний стан. Масовані обстріли проросійських бойовиків призвели до того, що місто опинилося на межі гуманітарної катастрофи через відсутність тепла, світла і води в 20-градусний мороз. Незважаючи на обіцянки РФ допустити ремонтні бригади до пошкодженої ЛЕП, вчора роботи з відновлення електропостачання так і не почалися. Авдіївському коксохіму вдалося підняти температуру в тепломережі до 44 градусів, щоб люди змогли спокійно пережити ніч. Але якщо і сьогодні обстріли не припиняться і ремонтні бригади не допустять до пошкодженої ЛЕП, евакуації мирного населення і гуманітарної катастрофи не уникнути. Влада готова до будь-якого повороту подій і вчора в ході наради президент з головами силових відомств опрацювали можливі сценарії виходу з патової ситуації. В ЄС, США, ОБСЄ і ООН різко засудили ескалацію і порушення Мінських домовленостей. Тим часом українські політики і експерти будують версії і причини загострення ситуації в Авдіївці: одні називають це черговою масштабною ескалацією, інші – перевіркою США і Європи з боку Росії, треті – боротьбою за стратегічну трасу Донецьк-Горлівка.

Бойові дії в Авдіївці загострилися якраз після першої телефонної розмови президента США Дональда Трампа з його російським колегою Володимиром Путіним. З 29 січня бойовики не припиняють обстрілювати українські позиції з заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем, танків і реактивних систем. Пожорсткішали бої в понеділок 30 січня під час перебування Петра Порошенка з робочим візитом в Берліні. Перед переговорами з канцлером Німеччини Ангелою Меркель український президент заявив, що в результаті нічного і ранкового обстрілу бойовиками наших позицій загинули 7 українських військовослужбовців, 17 отримали поранення.

"Поранені і загинули вони в результаті артилерійського вогню з артилерії, артилерійських систем, які були встановлені російськими бойовиками в житлових кварталах Донецька і Ясинуватої для того, щоб українські військові не мали можливості відкрити вогонь. Це варварські методи", – заявляв президент.

Після того, як бойовики почали бити по передмістях Авдіївки з артилерії і "Градів", в результаті чого була перебита остання лінія електропостачання, і місто залишилося без води, світла і тепла, Порошенко екстрено перервав свій візит до Берліна і повернувся до України. Ще за добу позиції українських військових на Донбасі були обстріляні 71 раз, загинули троє українських військових, 20 поранені і четверо травмовані. Уже зранку 31 січня один з підрозділів бойовиків відкрив стрілянину і пішов у наступ, хоча раніше самі ж просили режим припинення вогню (що підтверджувала російська сторона), щоб допустити ремонтні бригади до пошкодженої ЛЕП. За повідомленнями голови Донецької ВГА Павла Жебрівського, до ремонту ЛЕП вчора так і не приступили через безперервні масованих обстрілів. До вечора в Донецькій ДСНС заявили, що готуються до евакуації мирного населення сьогодні в 8 ранку.

За повідомленнями місцевих жителів, весь вчорашній день місто здригався від залпів РСЗВ "Град", в місті майже без пауз працювали гранатомети і міномети. Згідно з повідомленнями, артилерія бойовиків розташувалася також в Ясинуватій і вела обстріл з житлових кварталів. Ситуація ускладнюється тим, в ході бойових дій цими днями були пошкоджені дві останні лінії електропередачі, які живили "Авдіївський коксохімічний завод" (АКХЗ) – містоутворююче підприємство, потужності якого, в тому числі, подають тепло до будинків Авдіївки. Завод змушений був приступити до "гарячої консервації". За словами директора підприємства Муси Магомедова, при нинішніх морозах зупинка і остигання агрегатів заводу не тільки призведе до припинення подачі тепла в будинки жителів Авдіївки, а й фактично до смерті містоутворюючого підприємства.

Реклама

 Світова спільнота відреагувала на трагічні події в Авдіївці лише після проведення "військового кабінету" – наради Петра Порошенка з головами силових відомств. Першими стурбованість висловили посли США і Британії в Україні. До припинення вогню також закликали генсек Ради Європи Торбйорн Ягланд і глава дипломатії ЄС Федеріка Могеріні. До вечора по закінченні засідання Постійної Ради ОБСЄ у Відні країни-учасниці проголосували резолюцію, якою різко засудили дії проросійських бойовиків в Авдіївці та закликали терміново встановити режим тиші для недопущення гуманітарної катастрофи. Резолюцію не підтримала лише Росія. Обговорили різке загострення бойових дій і трагічні події в Авдіївці й на закритому засіданні Ради безпеки ООН, яке скликали за ініціативою України.

Що найцікавіше, більше за інших підтримала Україну Велика Британія, а голова українського МЗС Павло Клімкін домовився зі своїм британським колегою Борисом Джонсоном координувати подальші дії. Ближче до півночі за київським часом пішла і реакція Білого Дому, який закликав до повного припинення вогню і дотримання Мінськи угод. Примітно, що загострення ситуації на Донбасі сталося якраз після першої телефонної розмови Трампа з Путіним. Деякі експерти і аналітики вважають, що загостренням ситуації на Донбасі президент РФ намагається схилити свого американського колегу до своєрідної угоді. Мовляв, відповідальна за врегулювання конфлікту на Донбасі Європа не справляється, а Росія то точно впорається.

На думку політичного експерта Тараса Березовця і політолога Володимира Фесенка, загострення військових дій в Авдіївці – це, з одного боку, реакція Володимира Путіна переговори Петра Порошенка з Ангелою Меркель, з іншого боку, – "реакція" на мляве реагування з боку Білого дому.

"Це пов'язано насамперед з тим, що в понеділок президент зустрічався з Ангелою Меркель, вони обговорювали питання виконання Мінських угод і їх невиконання Росією і поклали відповідальність на бойовиків, російські війська і нагнітання ситуації (в Авдіївці. – Авт.) йде у відповідь на це. Також це очевидно пов'язано з сьогоднішнім рівнем відносин між Москвою і Вашингтоном. Путін переконався, що у Адміністрації Трампа тема України і тема Донбасу не те що не в пріоритеті, її взагалі в принципі немає. І ми бачимо сьогодні повне мовчання в ефірі зі боку Вашингтона і дуже мляву заяву наших європейських партнерів, хоча йде повномасштабне порушення", – сказав "Сегодня.ua" Тарас Березовець перед виходом коментарів представників США щодо ситуації в Авдіївці.

"З поїздкою Порошенка до Берліна це практично збіглося. Загострення почалося напередодні і продовжилося в понеділок якраз під час переговорів. Таким чином хотіли зіпсувати, зламати фон, хоча мені здається, що ефект вийшов прямо протилежний. Раніше так було під час великих загострень і 2014 року, і взимку 2015 року. Під час Мінських переговорів якраз такий масштабний наступ на українські позиції був інструментом тиску на переговорний процес. І на Україну, і на Захід і Захід відразу починав метушитися, йти назустріч, примушувати Україну до поступок, ну і Україна, щоб припинити наступ, повинна була йти на якісь гнучкі рішення. Звичайно, є підозра, що зараз це могло бути провокацією, щоб звинуватити Україну, судячи з того, як це подають російські ЗМІ", – сказав "Сегодня.ua" Володимир Фесенко.

Нардепи від БПП і "Самопомочі", члени парламентського комітету з питань нацбезпеки Ірина Фріз і Семен Семенченко зійшлися на думці, що Путін хоче зробити з Донбасу своєрідне "Алеппо". Щоб показати світу, що Україна довела ситуацію в Авдіївці до гуманітарної катастрофи.

Реклама

"На жаль, дуже багато наших політиків і Росія зараз тиснуть на народ України, намагаючись загнати його до прийняття безальтернативності Мінська. Йде спроба передачі України під "ефективне управління" Росії. Тому людей переконують, що може не бути нещасть, мук, страждань... А то дивіться ось люди чинять опір, вони мерзнуть, вони голодують, ось такі жахи фактично з Авдіївки в телевізійному просторі намагаються зліпити друге "Алеппо", – вважає Семен Семенченко.

Думку нардепів розділяє і політолог, голова Центру "Ейдос" Віктор Таран: "У мене складається враження, що хочуть (Росія і бойовики. – Авт.) зробити таке демонстративне "Алеппо" на території України, щоб показати певну гуманітарну катастрофу і нездатність влади зреагувати. тому що насправді ситуація дуже неоднозначна: ми і атакувати не можемо, і мовчати не можемо. Тобто, певна безпорадність. У мене складається враження, що це така навмисна провокація, коли владу навмисно заганяють у пастку і роблять гуманітарну катастрофу".

Є серед українських нардепів та експертів думка, що це чисто локальний масштабний військовий конфлікт на кшталт того, що був минулого року в Мар'їнці.

В тренді
Зеленський змінив апарат РНБО – подробиці

"Я не думаю, що це пов'язано із зустріччю Порошенка з Меркель. Я думаю, що відповідь повинні давати військові. Тому що, на мій погляд, це питання військових міркувань обох сторін. З одного боку українські військові демонструють спритність і використовують провокації російсько-окупаційних військ на свою користь, а з іншого боку є прагнення терористів виправдовувати своє існування перед своїми босами в Москві і таким чином шляхом провокацій створювати враження активності. Я не думаю, що тут це пов'язано з якимись зовнішніми чинниками, це чисто локальні військові події", – сказав "Сегодня.ua" нардеп від "Батьківщини", екс-міністр закордонних справ Борис Тарасюк.

"Путін використовує ситуацію на фронті, періодично, то нагнітаючи, то послаблюючи для якихось там зовнішньополітичних своїх розкладів. Тому періодично відбувається ескалація, періодично загасання. Інша справа, що зараз ми, напевно, маємо найбільшу за останній час ескалацію. Для порівняння така була, напевно, десь рік тому в Мар'їнці. Тобто, періодично Путін він пробує, а я можу тут щось зробити чи ні? Головне, що він періодично це робить і робитиме, і нам потрібно бути до цього готовими", – сказав "Сегодня.ua" професор НаУКМА, науковий директор Фонду "Демініціативи" Олексій Гарань.

Реклама

Військовий експерт Олег Жданов і радник міністра у справах окупованих територій і тимчасово переміщених осіб Юрій Гримчак вважає, що бої за Авдіївську промзону – не що інше, як боротьба за контроль над транспортним вузлом – дорогою, яка з'єднує Донецьк і Горлівку. Також в цьому районі знаходиться Донецька фільтрувальна станція, від роботи якої залежить водопостачання окупованого Донецька.

"Боротьба йде за промзону, за те, щоб відсунути нас від траси, Ясинуватської розв'язки і запустити дорогу життя для горлівського гарнізону", – вважає Олег Жданов.

"Гадаю, що РФ знову пробує проводити ескалацію конфлікту, щоб поліпшити свої переговорні позиції. Це перше. Те, що це невигідно Україні, всім зрозуміло, тому що фактично місто поставлене на грань катастрофи. Вже кілька місяців бойовики б'ються об наші позиції в Авдіївській промзоні. Чому? Тому що фактично це дозволяє ЗСУ контролювати так званий вогневий контроль траси Донецьк-Горлівка. Це стратегічна траса і це зрозуміло, тому що ці їхні незаконні підрозділи, незаконні формування через цю трасу перекидають підкріплення, боєприпаси", – сказав "Сегодня.ua" Юрій Гримчак.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...
Хочеш бути в курсі останніх подій?
Підпишись на повідомлення. Показуємо тільки термінові і важливі новини.
Хочу бути в курсі
Я ще подумаю
Будь ласка, зніміть блокування повідомлень в браузері!

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти