Нові закони від Кабміну: українців чекає допомога з житлом і зниження вивізних мит

За словами першого віце-прем'єра Степана Кубіва, для продовження співпраці з МВФ народним депутатам необхідно до кінця травня прийняти 14 законопроектів, більшість з яких вже давно знаходиться в парламенті. Уряд же продовжує реєструвати у Верховній Раді нові законопроекти.

З початку травня уряд вніс до Верховної Ради близько 60 законопроектів. Тести далеко не всіх з них на сьогодні викладені на сайті парламенту. Судячи з назв, значна частина пропозицій покликана хіба що редагувати існуючі закони або уточнювати окремі положення законодавства. Але серед законопроектів є й такі, які потенційно можуть позначитися на багатьох українців.

• Законопроект №4550 від 04.05.2016 "Про внесення змін до ст. 4 Закону "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва"

В рамках виконання Державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла на 2010 – 2017 рр., реалізується механізм, який передбачає оплату державою 30% вартості нормативної площі житла. Ця програма вигідна не тільки громадянам та будівельній галузі, а й державі, яка швидше виконує свої соціальні зобов'язання. Крім того, інвестиції в будівництво дають суттєвий мультиплікативний ефект у вигляді розвитку суміжних галузей економіки, освіти робочих місць, збільшення надходжень до бюджету.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Законопроект передбачає, що держава буде оплачувати до 50% вартості доступного житла. Чи знайдуться для цього необхідні бюджетні кошти – питання окреме.

Крім того, зараз законом також передбачена державна підтримка в забезпеченні населення доступним житлом, яка полягає в наданні пільгового іпотечного кредиту. Такі кредити надаються з процентною ставкою в розмірі облікової ставки НБУ плюс 2%, а в разі надання кредитів за рахунок бюджетних коштів фінансовою установою – виконавцем державної цільової програми будівництва (придбання) доступного житла – в розмірі 3% річних. Законопроект передбачає збільшення останньої ставки до 10%.

• Законопроект №4556 від 04.05.2016 "Про внесення змін до Закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"

Нині пенсії за особливі заслуги призначаються різними держорганами. Передбачається, що далі цим буде займатися виключно Пенсійний фонд України. Він зобов'язаний протягом 10 днів розглянути заяву про призначення (перерахунок) пенсії за особливі заслуги та прийняти рішення.

У законопроекті також йдеться, що в разі вчинення пенсіонером умисного злочину рішенням Пенсійного фонду він позбавляється пенсії за особливі заслуги.

Зараз подібні пенсії встановлюються:

• Героям України;
• Героям Радянського Союзу;
• Героям Соціалістичної Праці;
• спортсменам – переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор;
• космонавтам, які здійснили політ у космос;
• ветеранам, нагородженим за бойові дії орденом або медаллю;
• матерям, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку

та ін.

• Законопроект №4559 від 04.05.2016 "Про внесення змін до ст. 289 Кримінального кодексу (щодо посилення відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом)"

Розмови про те, що потрібно посилити відповідальність за викрадення транспортних засобів йдуть давно, але уряд тільки зараз розробило свої пропозиції. У пояснювальній записці до законопроекту наголошується, що посилення відповідальності за подібні злочини буде відносити значну їх частину до тяжких (а не до середньої тяжкості, як зараз), що дозволить проводити негласні слідчі (розшукові) дії, які допоможуть підвищити розкриваність.

В даний час незаконне заволодіння транспортним засобом карається штрафом від 1000 до 1200 (пропонується підняти планку до 3000) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 3 до 5 років, або позбавленням волі на той самий строк (пропонується позбавляти волі на 3-6 років).

Ті ж дії, вчинені повторно, за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди, караються позбавленням волі на строк від 5 до 8 років (пропонується встановити від 6 до 8 років).

Ці дії, вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди, караються позбавленням волі на строк від 7 (пропонується від 8) до 12 років.

• Законопроект №4569 від 04.05.2016 "Про внесення змін до Закону "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину"

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що протягом вже тривалого часу рівень закупівельних цін на яловичину не відшкодовуватиме витрати на її виробництво. Реакцією сільгосппідприємств є зменшення поголів'я великої рогатої худоби.

Виходом з даної ситуації є відкриття додаткових каналів реалізації вирощеної худоби, в тому числі і за кордон. Але перешкодою до цього є застосування високої експортного мита (10% в 2016 р). Пропонується знизити її до 3% для великої рогатої худоби живою вагою понад 300 кг. Заодно хочуть зменшити і вивізне мито на чистокровних овець – з 10% до 3%. При нинішній ставці вони малоконкурентную на зовнішніх ринках, тому виробники змушені продавати племінних овець всередині країни просто на м'ясо, зазнаючи збитків.

• Законопроект №4591 від 05.05.2016 "Про Офіс бізнес-омбудсмена"

Документ підготовлений з метою впровадження зобов'язань Меморандуму від 12 травня 2014 р. який підписаний Кабміном, Європейським банком реконструкції та розвитку, Організацією економічного співробітництва та розвитку, Американською торговою палатою в Україні, Європейською бізнес-асоціацією, Федерацією роботодавців України, ТПП України та УСПП.

Його метою є впровадження на законодавчому рівні в Україні інституту бізнес-омбудсмена в якості посередника, незалежного особи, яке сприяє суб'єктам підприємництва в захисті їх права на діяльність.

Основні завдання Офісу бізнес-омбудсмена:

• прийняття і розгляд скарг від суб'єктів підприємництва, розгляд питань щодо дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та ін. щодо недобросовісної поведінки в сфері підприємництва;
• внесення органам державної влади і місцевого самоврядування, а також пов'язаним з ними юридичним особам уявлень, які потребують виправлення несумлінної поведінки в сфері господарювання.

Обмеження доступу співробітників Офісу до інформації або її неподання на вимогу тягне за собою накладення на посадових осіб штрафу в 100-200 неоподатковуваних доходів громадян. Співробітники Офісу матимуть право складати протоколи про адміністративні порушення. Втручання в їх діяльність може призвести до позбавлення волі на строк до трьох років.

Нагадаємо, в листопаді 2014 року уряд України створив Раду бізнес-омбудсмена як свій постійно діючий консультативно-дорадчий орган. Керувати ним був призначений Альгірдас Шемета, колишній член Єврокомісії і колишній міністр фінансів Литви. У 2015 році цей Рада отримала від компаній 585 скарг на роботу державних органів, було ініційовано розслідування за 342 зверненнями. До кінця року успішно завершено 151 розслідування, прямий фінансовий результат від цієї діяльності оцінюється самою Радою в 2,7 млрд грн. Але для більшої ефективності роботи інститут бізнес-омбудсмена повинен бути визначений законодавчо, а не постановою Кабміну.