Крістіна Зеленюк
політичний оглядач Сьогодні українська делегація вирушає до Берліна говорити про Донбас і умови другої зустрічі Володимира Зеленського з Володимиром Путіним. Якщо б не пандемія COVID-19, яка охопила весь світ, саміт в "нормандському форматі" пройшов би в квітні в Берліні. Щоправда, і без коронавірусної кризи шанси на зустріч лідерів України, Росії, Німеччини та Франції не були стовідсотковими.
Москва висувала нездійсненні для Києва умови: прямий діалог України з бойовиками Донбасу, щоб свою військову агресію подати, як внутрішній конфлікт і домогтися зняття санкцій, і закріплення особливого статусу Донбасу на рівні нашої Конституції. Україна справедливо говорила: спочатку безпека, бажано з миротворцями, і передача Києву контролю над кордоном, а потім місцеві вибори на Донбасі. Сайт "Сьогодні" дізнався, чи готова Росія під тиском коронакризи і падіння цін на нафтупіти на поступки, і коли можлива друга зустріч Зеленського і Путіна.
Червоні лінії
Про візит міністра закордонних справ Дмитра Кулеби і голови Офісу президента Андрія Єрмака до Берліну стало відомо відразу після поїздки до Німеччини заступника голови російської Адміністрації президента Дмитра Козака, який в Кремлі продовжує курирувати Придністров'я і Молдову. Посланник Путіна приїжджав до Берліна 13 травня. За підсумком були лише сухі коментарі Козака російській пресі: "Минулі в Берліні консультації дадуть додатковий імпульс для інтенсифікації переговорів по Донбасу".
За два тижні до цього, 30 квітня, після першої зустрічі Зеленського і Путінав рамках "нормандського саміту" в Парижі, пройшла відеоконференція міністрів закордонних справ Нормандської четвірки. Уже тоді коментарі Дмитра Кулеби і його російського колеги Сергія Лаврова показали, що позиція Росії не змінюється, і поки Україна не піде на поступки, другої зустрічі лідерів "Норманді" не буде.
Голова МЗС РФ заявив, що з 9 пунктів комюніке паризького саміту виконаний тільки один – обмін полоненими. По-перше, за словами Сергія Лаврова, Київ повинен вирішити питання про амністію. По-друге, надати Донбасу особливий статус у складі української держави.
"Київська влада ухиляється від прямого діалогу з Донецьком і Луганськом. А саме в рамках такого прямого діалогу необхідно погоджувати всi правовi аспекти особливого статусу для забезпечення його дії на постійній основі. Немає прогресу і узгодження з Донецьком і Луганськом конкретних аспектів включення "Формули Штайнмаєра"(це механізм набуття чинності закону про особливий статус Донбасу – Авт.) в українське законодавство", – заявив 30 квітня голова МЗС РФ Сергій Лавров.
У той же день на брифінгу Дмитро Кулеба відповів, що міністри обговорювали в основному безпекові питання, і будь-яка політична дискусія в "нормандському форматі" базується на принципі – спочатку безпека. Також міністр закордонних справ України ще раз підкреслив, що Київ ніколи не вийде за червоні лінії.
"Певна частина розмови була присвячена спробам мого російського колеги завести інтерпретацію реальності в прямий діалог між Києвом, Донецьком і Луганськом. Ще раз публічно хочу заявити, що Україна готова говорити з українцями, які проживають на окупованих територіях. Більш того, ми прагнемо до такого діалогу. Але ми не повинні говорити з тими незаконними формуваннями, які не уповноважені представляти інтереси українців з окупованих територій і внутрішньо-переміщених осіб. Тристороння контактна група (ТКГ – Авт.), в якій присутні Росія, як країна-агресор, Україна, як держава, яка захищається від агресії, і ОБСЄ, як посередник, а також запрошені учасники (т.зв. "ДНР"/" ЛНР "- Авт.), є ключовим механізмом для пошуку рішень, які повинні вести нас до припинення війни і деокупації наших територій", – підкреслив Дмитро Кулеба.
Всі шляхи ведуть до Берліна
Буквально вчора стало відомо, що Кулеба і Єрмак летять до Німеччини у складі великої делегації: з віце-прем'єром і міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексієм Резніковим, міністром оборони Андрієм Тараном, заступником голови ОПУ Ігорем Жовквою та іншими.
Не складно здогадатися, про що українська делегація говоритиме в Берліні. По-перше, це питання безпеки: припинення вогню, обмін полоненими, виведення російських найманців і техніки, передача Україні контролю над кордоном. Позиція України давно відома: спочатку безпеку, потім місцеві вибори і надання Донбасу особливого статусу. Позиція Росії кардинально відрізняється.
Що в такій безвихідній ситуації українська делегація може привезти сьогодні з Берліна? Ні для кого не секрет, що умовою для першої зустрічі Зеленського і Путіна в Парижі була згода України на "Формулу Штайнмаєра". Умовою для другої зустрічі в Берліні, судячи з усього, мала стати згода Києва на прямий діалог з Донецьком і Луганськом. Перший крок в цьому напрямку був зроблений на засіданні ТКГ 11 березня в Мінську, коли Андрій Єрмак підписав проект рішення про створення Консультативної ради. За витокам цього документа в ЗМІ, справжність якого в ОПУ не спростували, Консультативна радамала бути створена на базі політичної підгрупи ТКГ з правом вирішального голосу.
Фінальний документ про створення такої ради повинні були підписати на засіданні ТКГ в кінці березня. Але пандемія коронавірусу внесла свої корективи. Пізніше в інтерв'ю сайту "Сьогодні" Олексій Резніковзаявив, що "коронавірус не має ніякого відношення до рішення про створення Консультаційної ради, тому що воно не передбачає будь-яких обов'язкових підписів, це бачення однієї зі сторін, що їм би хотілося підписати це у вигляді якогось рішення".
Схоже, фіналізацію створення Консультативної ради в ОПУ вирішили поставити на паузу. Більш того, в колонці для Atlantic Council Олексій Резніков і зовсім написав, що для відновлення територіальної цілісності України потрібно розглянути питання про повернення в формат "Будапешта" (Будапештського меморандуму – Авт.), і спочатку консультації повинні проходити без участі Росії, оскільки Москва відмовилася від свого статусу гаранта на користь того, щоб стати окупаційною силою.
Щоправда, на сьогоднішній день експерти не бачать, яких домовленостей можна досягти Україні і західним партнерам, які б сприйняла Росія.
"Зараз є гарна нагода відкладати зустрічі лідерів "нормандського формату" під приводом пандемії. На зустрічі в Парижі, наскільки ми знаємо з різних джерел і якихось витоків інформації, Путіну не вдалося досягти того результату, який планувався. Навіть на етапі підготовки цієї зустрічі, найсуттєвіші російські пропозиції не були з тієї чи іншої причини схвалені іншою стороною. І сама зустріч до останнього була під питанням. Ну і пам'ятайте ситуацію з Сурковим, який начебто кидався паперами? Тобто, під тиском українського суспільства і партнерів, Україна ще більше відмовилася від російських пасток. Тому, очевидно, поки у Путіна не буде впевненості в тому, що є сенс зустрічатися, крім того, щоб сфотографуватися з європейськими лідерами, Росія і вподальшому робитиме заяви, такі, як робив Лавров", – сказав сайту "Сьогодні" співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.
Саміт лідерів
Всіх цікавить, коли ж може відбутися друга зустріч Зеленського і Путіна в "нормандському форматі". На пресконференції 20 травня президент України заявив, що саміт четвірки, який готові провести і Німеччина, і Франція, відбудеться відразу після закінчення пандемії коронавірусу. За словами прессекретаря МЗС ФРН Марії Адебар, на відеоконференції 30 квітня міністри закордонних справ Нормандської четвірки домовилися про проведення ще щонайменше однієї зустрічі на рівні міністрів перед можливим самітом лідерів. Тобто, якщо припустити, що дві зустрічі голів МЗС пройдуть в червні-липні, то на саміт можна вийти в серпні або вже восени.
Однак військові експерти не бачать такої можливості в зв'язку з проведенням Росією у вересні стратегічних навчань "Кавказ-2020", які можуть стати основою для проведення широкомасштабного наступу на Україну.
"Зараз існує кілька факторів, які зумовлюють готовність Росії розпочати наступ на Україну знову. Саме зараз створюються ще більш загрозливі умови. "Кавказ-2020" – це підготовча модель. Уже в серпні будуть зібрані під 150 тис. війська і флоту (ЧФ, який буде посилений групами кораблів Північного і Балтійського флоту). У другій половині серпня все це угруповання буде готове до проведення широкомасштабної операції. Навчальної або бойової – це, в принципі, не має значення, тому що ці війська будуть відпрацьовувати сценарії, які, я впевнений, будуть спрямовані на відпрацювання створення наземного коридору, блокади України з моря, операції в районі Донбасу і конкретне відпрацювання операцій по прориву з Криму", – каже сайту "Сьогодні" заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь.
Однак, за його словами, друга зустріч в "нормандському форматі" все ж можлива, якщо Україна капітулює, інакше Путін не буде приїжджати і слухати, як Зеленський говорить про виведення військ і контролі над кордоном.
"Мотиви Путіна не змінилися. Його завдання – це руйнування України. В крайньому разі – "придністровизація" окупованого Росією Донбасу з його подальшим вмонтуванням в політичне "тіло" України. Якщо Україна від цього відмовляється, вимагаючи виведення російських військ і передачі контролю над кордоном, це Путіна не влаштовує. Але погана новина для нас в тому, що він нікуди не поспішає", – підсумував Михайло Самусь.
Нагадаємо, останній обмін полоненими пройшов 16 квітня. Додому повернулися 20 осіб. Ось що про це говорив президент Володимир Зеленський:
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми