Низька явка на виборах пов'язана з депресією, війною і розчаруванням виборців – політологи

Політологи пов'язують порівняно низьку явку виборців на позачергових виборах з розчаруванням виборців і подіями на Донбасі.

Про це вони повідомили у коментарях "Сегодня".

"Я прогнозую, що явка буде не більше 55%. Але низька явка особливо не змінить прогнозовані для партій результати. Низька явка дасть якусь гіркоту від того, що вибори не пройшли настільки активно, як президентські, але вони будуть визнані дійсними, легітимними, тому що явка буде трохи більше, ніж 50%. Але з самого початку український виборець не вірить у велику дієздатність цього парламенту. Схід не дав хороший показник явки, плюс у виборців є деяке розчарування – люди думали, що після президентських виборів буде вирішення всіх проблем, чого не було. Тому зараз вони вже не так сприймають необхідність нової законодавчої влади як стимул до якихось змін", – сказав Вадим Карасьов.

Деокупація півдня країни – як українські військові відвойовують території

Заборона на пересування країною для військовозобов'язаних – всі деталі

Ракетні удари по мирних українськиих містах - липень 2022

Ядерний тероризм Росії

Він зазначає, що до парламенту завжди була довіра у виборців нижче, ніж до Президента.

"А зараз люди не вірять, що новий парламент буде радикально кращим, ніж попередній. Спрацював також фактор того, що виборці не побачили знайомі політичні сили – прийшли нові політичні сили, крім "Батьківщини" і "Свободи". Виборці ще не звикли до різкої зміни партійного ландшафту і, очевидно, не вірять, що нові проекти, які похапцем формувалися перед виборами, зможуть вирішити поставлені перед країною завдання. Плюс економічна і соціальна ситуація вплинули – затримка опалювального сезону, зростання курсу валюти, інші речі, що формують почуття соціального протесту і підсилюють почуття економічної, соціальної невпевненості. Так що неголосування – це форма протесту проти того, що життя не покращується, а погіршується", – сказав Карасьов.

"Низька явка може бути й тому, що з самого початку був високий запас лідерства президентської сили – партії "Блок Петра Порошенка". Тому люди, можливо, подумали, що все одно ця партія перемагає з великою перевагою і нема чого йти голосувати", – додав він.

Його колега Тарас Березовець вважає, що низька явка виборців на парламентських виборах пов'язана з депресією і війною.

"Фактори, які вплинули на низьку явку, пов'язані в першу чергу з депресією людей і тим, що війна на сході України триває, є серйозні проблеми з економічною ситуацією. Особливо це стосується явки в східних регіонах України, – там розчарувалися, за Партію регіонів вони вже не голосують, а нових партій, які вони підтримували, для цих людей не з'явилося. Тому люди просто не прийшли на виборчі дільниці. Фактично, ключовою причиною низької явки є загальна депресія, яка наростає на фоні зими і економічних проблем, проблем з опаленням, відсутністю роботи, наявністю побутових проблем – наростає загальна соціальна депресія", – сказав Березовець.

Він підкреслює, що на президентських виборах у виборців були великі очікування.

"На президентських виборах явка була більшою, тому що у людей були великі очікування і люди продовжували у щось вірити. Зараз багато виборців розчаровуються, і у них починається соціальна депресія, коли вони в цілому не вірять всім політикам. Вони все менше вірять у можливість політиків врегулювати ситуацію. Депресія пройде, якщо нова Верховна Рада нормально запрацює, якщо буде сформовано нову конституційну більшість і швидко буде обраний склад Кабінету міністрів. Тоді у людей може змінитися настрій. Якщо цього не станеться, то тенденції будуть тільки посилюватися і це може призвести до масових акцій протесту – традиційно в Україні вони загострюються зимою. В цьому випадку я не виключаю нової політичної кризи", – зазначає він.

За словами експерта, виборці в країнах ЄС також останнім часом показують низьку явку на виборах.

"Низька явка не є унікальною для країн ЄС – нещодавно на виборах в Чехії також була низька явка. Вона характерна для багатьох розвинених країн, зокрема, для Німеччини", – каже Березовець.
"Що стосується результатів виборів, то я б зазначив, що партії проєвропейського спрямування отримали впевнену більшість – з 7 партій, які проходять до парламенту, тільки "Опозиційний блок" не є проєвропейським, і то він не поставить під сумнів проєвропейський вибір України. Тому я прогнозую, що в коаліції буде 4 партії – "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт", "Самопоміч" і "Свобода", якщо вона пройде. Вони будуть у більшості. А "Опозиційний блок" з Радикальною партією та "Батьківщиною" опиняться в опозиції", – прогнозує Березовець.

Нагадаємо, станом на 16:00 на виборах до Верховної Ради проголосували 40,77% виборців у 198 округах.