Покарання за корупцію скасували. Пояснюємо наслідки

29 жовтня 2020, 12:28

Олександра Романюк Олександра Романюк

Декларації чиновників можуть стати просто символічними

Велика палата Конституційного Суду скасувала покарання за незаконне збагачення чиновників. Рішення було ухвалене за зверненням 47 народних депутатів щодо численних статей законів, що стосуються незаконного збагачення, декларування майна і боротьби з корупцією.

Реклама

Тепер чиновники і депутати можуть не боятися покарання за недостовірну інформацію про своє майно і взагалі за корупцію. Тому що Конституційний Суд скасував статтю закону про запобігання корупції "Відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення".

Що означає вердикт Конституційного Суду

Президент Асоціації правників України Денис Бугай, партнер VB PARTNERS, підкреслює, що рішення КСУ є остаточним, не підлягає оскарженню і не може бути переглянуте.

Він також перелічив, які будуть наслідки такого рішення:

1. Закриття всіх кримінальних проваджень за ст. 366-1 КК України.

Реклама

2. Припинення будь-яких слідчих дій за цими провадженнями.

3. Припинення судового розгляду для прийняття судом рішення про закриття кримінального провадження.

4. Неможливість використання в подальшому доказів, зібраних під час розслідування недостовірного декларування.

5. Неможливість притягнення в подальшому до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації вже початих кримінальних проваджень за тими ж діяннями, навіть у разі прийняття нової редакції статті про недостовірне декларування.

6. Кримінальні провадження повинні бути закриті слідчими / прокурорами автоматично. Водночас це не перешкоджає захисту самостійно подавати слідству відповідні клопотання про закриття.

Хто буде боротися з корупцією

Реклама

КС скасував також статтю 366-1 Кримінального кодексу, що розписувала, яким має бути покарання за корупційні дії (штраф у розмірі 42 500-51 000 грн, громадські роботи від місяця до трьох або позбавлення волі на строк до двох років).

І тепер взагалі незрозумілий сенс існування Нацагентства з питань запобігання корупції (НАПК). Тому що йому заборонили:

  • контролювати виконання чиновниками і депутатами законів щодо етичної поведінки;
  • перевіряти декларації і спосіб життя чиновників та депутатів;
  • робити запити до органів влади, суб'єктів господарювання та громадян про інформацію, необхідну для виконання завдань НАПК;
  • мати доступ до інформаційних систем, реєстрів, банків даних і засобів зв'язку;
  • отримувати заяви від громадян і організацій щодо порушення закону про запобігання корупції;
  • проводити перевірку роботи з запобігання корупції в усіх органах влади, компаніях публічного права;
  • виносити приписи щодо порушення законодавства про етичну поведінку і захист викривачів;
  • вимагати від органів влади, юросіб і громадян пояснень стосовно порушень захисту викривачів;
  • подавати в суди позови про визнання незаконними актів, виданих з порушенням цього закону;
  • порушувати перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою або Офісом генпрокурора питання про визнання активів необґрунтованими і про стягнення їх на користь держави в разі встановлення доказів, що чиновник або депутат придбав необґрунтовані активи;
  • ініціювати проведення службового розслідування і притягнення до відповідальності осіб, винних у корупційних діях;
  • безперешкодно входити до приміщень органів влади та отримувати доступ до документів, необхідних для проведення перевірки;
  • перевіряти вчасність подання декларацій, правильність заповнення, проводити їх логічний і арифметичний контроль тощо.

Чиновники тепер не зобов'язані в разі істотної зміни матеріального становища (наприклад, після купівлі або продажу квартири, літака) подавати оновлену декларацію і інформувати НАПК.

Крім того, визнано антиконституційним, що порушує права людини, відкритий доступ до Єдиного держреєстру декларацій чиновників і депутатів. Відповідно, доступ до декларацій буде закритий.

Що ще було оскаржено в КСУ

КСУ задовольнив далеко не всі бажання авторів конституційного подання. Вони оскаржували близько 70 статей, пунктів і цілих розділів законів "Про запобігання корупції", "Про прокуратуру", "Про Національне антикорупційне бюро України", "Про Державне бюро розслідування" та ін.

Реклама

Серед претензій є, на перший погляд, досить кумедні. Наприклад, позивачі попросили визнати неконституційною норму про те, що неповнолітні діти є членами сім'ї чиновників і депутатів (суб'єктів податкового декларування). Оскаржувалася саме фраза в статті "Визначення термінів" (закон "Про запобігання корупції").

Хоча насправді смішного тут мало.

Оскаржувалися й інші положення антикорупційного законодавства. Наприклад:

  • що в декларації потрібно вказувати нерухомість і автомобілі, грошові активи і боргові зобов'язання, а також великі покупки у звітному періоді тощо;
  • що незаконні доходи можуть бути конфісковані на користь держави.

Також заявники хотіли, щоб знову було визнано неконституційною статтю "Незаконне збагачення" Кримінального кодексу (ст. 368-5). У лютому минулого року Конституційний Суд за аналогічною процедурою вже скасував цю статтю, після чого її знову прийняли – у новому формулюванні і з суворішим покаранням.

Чому аналогічні статті не скасовують в інших країнах

Статті про незаконне збагачення і про публічне декларування – не "ноу-хау" України.

"У Франції діє правило: якщо чиновник не може пояснити походження активів, то за замовчуванням вважається, що він отримав їх у власність незаконно. Прокуратурі навіть не потрібно доводити незаконність придбання майна.

У Фінляндії, Польщі та США немає прямої відповідальності за незаконне збагачення. Однак це компенсується суворою відповідальністю за неподання декларації або брехню в ній", – говорить адвокат Дмитро Нікіфоров, партнер юридичної фірми Bargen.

Хоча багато юристів вважають, що з формулюваннями статті 366-1 були проблеми.

"Там були прогалини в законодавчій техніці. Тобто стаття прописана таким чином, що вона апріорі не може бути виконана. Наприклад, у тексті статті є фраза "подання суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей". Але ці "завідомо недостовірні відомості" важко відокремити від звичайної арифметичної помилки в декларації. На практиці це могло призвести до притягнення до відповідальності за будь-яку неточність в декларації", – пояснює адвокат Олександр Кудрявцев (АБ Олександра Кудрявцева) .

Дмитро Нікіфоров також вважає, що проблема статті про незаконне збагачення полягає в тому, що "вона містить дуже розмиті й абстрактні поняття, що не властиво Кримінального кодексу".

В ЄС уже відреагували на скандальне рішення Конституційного Суду. Зокрема, в ЄС натякнули, що від незалежної роботи антикорупційних органів залежить фінансова допомога, яку надають Україні.

А в Конституційному Суді тим часом заявляють про тискз боку НАБУ і НАПК.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти