Північноатлантичний альянс зробив крок назустріч Україні, надавши нам статус країни-"аспіранта". "Сегодня" розібралася , що означає це рішення і чи чекати через це загострення на Донбасі .
Статус і план
"На данный момент четыре страны задекларировали свое стремление к членству в НАТО: Босния и Герцеговина, Грузия, Македония и Украина", — отметили в Альянсе, назвав перечисленные государства странами-"аспирантами".
Крім того, в НАТО додали, що тепер настав час для поглибленого діалогу з цими країнами. Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко пояснив: статус "аспіранта" ніде в офіційних документах організації не закріплений, але таким чином Альянс визнав нашу країну одним зі своїх майбутніх членів. Президент України Петро Порошенко заявив, що це "підвищення рівня амбіцій України" і підкреслив: тепер потрібно дочекатися Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Цей документ, нагадаємо, повинен містити список конкретних кроків з реформування військової сфери, економіки та навіть політичної системи країни. При цьому ПДЧ розробляється окремо під кожну державу (наприклад, Македонія отримала його ще в 1999 році, але так і не виконала його донині).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Референдум
На думку політолога Тараса Березовця, надання нового статусу для України це відповідь на останні дії РФ: "Це відповідь США на "путінські ігрища". Під час останнього виступу президент РФ Володимир Путін патетично вигукнув: "Ми закликали вас почути нас. Так почуйте ж тепер!". Доводиться визнати, що він свого домігся. Його почули, і найболючішим для Кремля способом. Ніхто не робить стільки для зближення Заходу і України, як Путін". Але політолог Володимир Фесенко нагадує, що торішня постанова ВР про курс України в НАТО не більше, ніж політична заява, і може бути легко скасована.
"Самый высокий уровень — закрепление этого вопроса в Конституции. И референдум по вступлению в НАТО будет необходим в том случае, если ВР примет это конституционное изменение — такова процедура. И думаю, что процесс этот может быть запущен или уже весной, или максимум не позже осени", — говорит он.
"Вся проблема в том, что Россия будет продолжать давить, и Запад вряд ли согласится на вступление нашей страны в НАТО, — объясняет он. — Если же говорить о возможной эскалации на Донбассе, то я исключаю этот вариант. Это больше информационная эскалация — Россию это не раздразнит".
Стандарти Альянсу і Україна: підготовка, уніформа і харчування
На полях Мюнхенської конференції з безпеки, яка відбулася в лютому цього року, Пристайко зазначив, що Збройні сили України повністю перейти на стандарти НАТО зможуть вже до 2020 року. У Міноборони кажуть, що до цього терміну армія повинна впровадити 134 стандарти організації, з яких поки працюють тільки 24. Однак на сьогоднішній день в Угоді про стандартизацію налічується близько 1300 стандартів, які стосуються індивідуальної підготовки солдат, формату використовуваних патронів, порядку формування військових частин і ведення боїв. Крім того, в минулому році 25 військових частин ЗСУ перейшли на систему харчування за стандартами Альянсу і ще 50 частин повинні будуть перейти на цю систему до кінця 2018 го. А в систему речового забезпечення введені 17 стандартів НАТО, що регулюють вимоги до форми одягу і засобів індивідуального захисту.
Читайте також: