Навіщо Україні відвідала німецька канцлер , що президент Петро Порошенко буде робити під час офіційного візиту до Туреччини і всі подробиці засідання Радбезу ООН – в нашому традиційному огляді головних подій політичного життя країни .
В ОБСЄ "не побачили" на Донбасі російських військових
Тиждень почався з скандальної заяви першого заступника голови СММ ОБСЄ в Україні Олександра Хуга . 26 жовтня стало відомо , що в інтерв'ю американському виданню Foreign Policy єврочиновник нібито заявив , що місія не побачила прямих доказів втручання Росії в конфлікт на Донбасі .
Відповідаючи на питання , якою є позиція ОБСЄ з приводу втручання РФ у події на сході України , Олександр Хуг повідомив , щомоніторингова місія ОБСЄ не побачила прямих доказів.
"Що стосується того, що ми побачили на місці, ми не побачили прямих доказів (російського втручання. – Ред.). Втім, ми бачили як конвої виїжджають і в'їжджають в Україну по грунтових дорогах посеред ночі в місцях, де немає офіційного перетину кордону", -заявив він.
За його словами , представники місії бачили людей з розпізнавальними знаками армії РФ на формі , але її нібито можна купити в будь-якому місці .
Слова єврочиновника цілком природно викликали хвилю обурення в Україні . В результаті журналісти видання спробували загладити ситуація з назріваючим скандалом Донбасом і прояснили свою позицію.
"У попередній версії (інтерв'ю. – Ред.) Хуг заявив, що ОБСЄ не побачила прямих доказів участі Росії на сході України. Ми прибрали цю частину, оскільки вона не передає його думку (то, що він мав на увазі). Далі він наводить факти і спостереження, які зафіксували його спостерігачі", - написали журналісти Foreign Policy.
У свою чергу сам Хуг пояснив , що його місія працює не для того , щоб робити висновки , а лише фіксувати факти .
"Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні покликана встановлювати факти і звітувати про них. Ми не робимо висновки на основі цих фактів і не надаємо доказів. Факти, про які ми звітуємо, в тому числі і ті, які я перерахував в інтерв'ю Foreign Policy, кажуть самі за себе. Саме читачі наших звітів можуть робити висновки на їх основі. Важливо розуміти, що ми здійснюємо моніторинг, а не проводимо розслідування", - заявив представник ОБСЄ.
На засіданні Радбезу ООН засудили "вибори" бойовиків на Донбасі
30 квітня в Нью – Йорку пройшло засідання Ради безпеки ООН , на якому обговорювалася ситуація на Донбасі , агресія Росії в Азовському морі і мілітаризація окупованого Криму .В результаті міжнародне співтовариство засудило дії росіян в Азові і незаконні "вибори" бойовиків на Донбасі.
"Москва створила і підтримала незаконні збройні формування в Донецьку і Луганську. Їх існування неможливо без прямої фінансової допомоги Росії, яка становить 1,3 мільярда американських доларів на рік",- заявив постійний представник.
Крім того , Заступник Генерального секретаря ООН з політичних питань Розмарі Дікарло зробила заяву по російській агресії в Азовському морі . Вона закликала Російську Федерацію утриматися від провокацій і уникати ризику ескалації в цьому регіоні .
"ООН стежить за інформацією про зростання напруженості в Азовському морі, яка негативно впливає на загальну атмосферу в регіоні. Ми наголошуємо на необхідності уникати ризику ескалацій, провокацій і прорахунків", - зазначила вона і також закликала сторони до швидкого прогресу у втіленні Мінських угод.
Росія ввела економічні санкції проти України
Прем'єр – міністр Росії Дмитро Медведєв 1 листопада підписав постанову уряду РФ № 1300про введення спеціальных економічних заходів стосовно 322 українських громадян і 68 компаній. Про це повідомила прес-служба російського Кабміну.
"Вводяться спеціальні економічні заходи щодо фізичних і юридичних осіб України, що передбачають блокування (заморожування) безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії і заборона на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі Росії. Санкції будуть поширюватися на 322 фізичних особи і 68 юридичних осіб", -повідомила прес-служба уряду РФ.
Серед тих, хто підпадає під санкції, в списку вказані син президента України Олексій Порошенко , прес – секретар президента України Святослав Цеголко , глава МВС України Арсен Аваков , голова Нацполіціі В'ячеслав Аброськін , генпрокурор України Юрій Луценко , і . о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун , екс – прем'єр України Арсеній Яценюк та інші офіційні особи .
Що стосується компаній , то в список серед інших увійшли держконцерн " Укрспирт " , " Державна продовольчо – зернова корпорація " , держпідприємство " Східний гірничо – збагачувальний комбінат " і " АвтоКрАЗ " , а також " FOZZY Group " , " Фармак " і " Миронівський хлібопродукт " .
Варто відзначити те, як лідери громадської думки в соцмережах, так і рядові користувачі висміяли введення санкцій Росії проти України. Максимально жорстко відреагував президент України Петро Порошенко . На спільному з канцлером Німеччини Ангелою Меркель брифінгу вінзакликав Росію забиратися з України разом зі своїми військами, замість того щоб вводити санкції.
"Замість того щоб брязкати зброєю на фронті за допомогою санкцій, Росії треба зробити дуже просту річ: піти геть з України, забрати свої війська, забрати свою зброю, відновити територіальну цілісність України. Рішення про санкції не було несподіваним. За невеликим винятком це список дуже гідних людей ... включаючи мого сина, включаючи половину моєї адміністрації, велику кількість народних депутатів, більшість членів коаліції, членів українського уряду. Хочу сказати, що в Україні перебування в списку – як якась державна нагорода. Принаймні, це так сприймається", - заявив Порошенко.
Після візиту в Київ Ангела Меркель залишилась незадоволеною ситуацією на Донбасі
До речі про Ангелу Меркель . Офіційний візит в Україну канцлера Німеччини , який відбувся 1 листопада, став однією з головних політичних подій тижня . Візит відбувся на запрошення глави української держави .
Президент України Петро Порошенко зустрів німецького канцлерабіля Маріїнського палацу традиційно – з почесною вартою , оркестром і червоною доріжкою . Пані Меркель привітала почесна варта , після чого почався раунд переговорів .
За інформацією речника уряду ФРН Ульріке Деммер , в центрі уваги переговорів – двосторонні відносини , а також конфлікт на сході України і реалізація Мінських домовленостей .
Втім, у цього візиту були і приховані причини. Крім іншого , Ангела Меркель дала Києву чіткий сигнал , що німецька влада визначилася і дозволить будівництво російського газопроводу " Північний потік – 2 " . Але як розповів сайту " Сегодня" керівник Центру військово – правових досліджень Олександр Мусієнко , при цьому українській стороні було запропоновано можливе альтернативне рішення проблеми транзиту і якісь гарантії збереження певних обсягів поставок газу з РФ до Європи через українську територію.
"На мою думку, було зроблено важливий сигнал, який послала Меркель нашим чиновникам, що, незважаючи на зусилля України і наших партнерів – Польщі та США, – проти будівництва "Північного потоку-2", все-таки російський газопровід буде побудований. Німецька влада не буде цьому протистояти. Мені здається, що це теж був чіткий сигнал про те, що потрібно домовлятися не про те, щоб заблокувати в повній мірі будівництво самого газопроводу, а німці пропонують нам варіант досягти домовленостей про квоти (на транзит газу з РФ до Європи через Україну. – Авт .), в яких буде збережений обсяг транзиту, щоб Україна, грубо кажучи, не втратила транзитну міць, нашу транзитну "трубу". Це був один з важливих сигналів, тому що це питання зараз хвилює, як багатьох українських політиків, так і європейських", - зазначив експерт.
Після візиту до Києва пані Меркель зробила заяву по ситуації в Україні.Як вона заявила 2 листопада на спільній прес-конференції з прем'єр-міністром Польщі Матеушем Моравецкім, незважаючи на успіхи в справі демократизації країни і боротьби з корупцією, ситуація в Україні залишається дуже серйозною.
"З одного боку, є успіхи на шляху демократизації України, боротьби з корупцією, з іншого, на жаль, є небажані моменти в реалізації Мінських домовленостей", – Ангела Меркель.
До речі кажучи, це останній офіційний візит Ангели Меркель в Україну на посаді канцлера Німеччини: вона залишає політику.На наступних парламентських виборах, які відбудуться в 2021 році, чинний глава уряду Ангела Меркель не стане висувати свою кандидатуру на посаду канцлера.
Порошенко відвідає Туреччину: стали відомі деталі візиту
В свою чергу, президент України Петро Порошенко збирається з офіційним візитом в Стамбул.Так, 3 листопада в Стамбулі під головуванням президентів України і Туреччини відбудеться сьоме засідання Стратегічної ради високого рівня. Там будуть обговорюватися питання двостороннього політичного діалогу, сучасного стану і перспектив розвитку українсько-турецького співробітництва в торговельно-економічній, науково-технічній, оборонно-промисловій, енергетичнй, транспортній, культурно-гуманітарній, освітній та туристичній сферах. Окремо будуть проведені переговори між Порошенком і президентом Туреччини Реджепом Ердоганом.
Також президент України візьме участь в урочистому відкритті меморіальної дошки на колишній будівлі дипломатичної місії УНР в 1919-1922 роках, відвідає Стамбульський університет, де функціонує відділення української мови та літератури, і відкриє виставку архівних документів, присвячену 100-річчю українсько-турецьких дипломатичних відносин.
Також заплановано відвідання українським лідером Анталії, де відбудеться інавгурація консульства України в цьому місті і центру культури "Український дім".
Також стало відомо, що 11 листопада президент України відвідає Париж на запрошення французького лідера Еммануеля Макрона .
Споживча інфляція
Облікова ставка
Офіційний курс євро
Офіційний курс долара
Міжнародні резерви
Головні теми