Баланс молодості та досвіду: що думають експерти про новий Кабмін

5 березня 2020, 07:25

Віталій Рябошапка Віталій Рябошапка

Оновлений склад Кабміну поки викликає чимало питань, але досвідчені професіонали в ньому викликають довіру

Відставка Кабінету міністрів Олексія Гончарука, затвердження новим прем'єром Дениса Шмигальі нового, а точніше, кардинально оновленого складу уряду, хоч і обговорювалися досить давно, все ж стали певною мірою несподіванкою. Кандидатури на ті чи інші міністерські посади стали відомі лише напередодні. Деякі з тих, кому пропонували увійти до оновленого Кабміну (або кому пророкували таку пропозицію), внаслідок відмовилися від посади. Про інших же відомо занадто мало навіть у вузьких експертних колах.

Реклама

/ Фото: Сьогодні

Проте, експерти сайту "Сьогодні" погодилися розповісти про свої перші враження про оновлений уряді і спрогнозувати його перспективи.

Володимир Фесенко, політолог:

Володимир Фесенко. Фото: соцмережі

"Найголовніше, що треба розуміти: склад Кабміну – це відображення нової установки Зеленського. Влітку минулого року, коли формувався депутатський корпус, потім склад нового уряду, установка Зеленського була така ж, як і на виборах: потрібні нові обличчя, максимальне персональне оновлення, повинні прийти нові люди.

Але Зеленський дуже чуйно реагує на настрої електорату. Змінюється настрій виборців – змінюється настрій самого президента. І коли виникло розчарування, невдоволення роботою уряду у народу, виникало і наростало воно й у Зеленського.

Президент ще з кінця минулого року зміцнився з думкою, що потрібно посилювати роботу виконавчої влади. Ну не тягне цей уряд! Він надав Гончаруку шансу, але подій лютого показали, що необхідна серйозне перезавантаження уряду.

Новий уряд – сплав молодості та досвіду. Новий прем'єр – Денис Шмигаль – старший за Гончарука, але ще досить молодий. І він досвідченіший, ніж Гончарук. Звичайно, досвід роботи Шмигаля на такому високому рівні малий – він пропрацював лише місяць віцепрем'єром. У будь-якому випадку досвід у Шмигаля є. На середньому управлінському рівні, але є. Він розуміє, як державна машина працює на практиці, на відміну від Гончарука, який був "відірваний від землі". Шмигаль не тільки досвідченіший, але й прагматичніший. Думаю, він також буде обережнішим і консервативним прем'єром. Але роль прем'єра залишається незмінною: це повинен бути надійний виконавець. Саме виконавець, а не самостійна фігура.

Щодо кандидатур: ми бачимо той же баланс молодості і досвіду. Є люди, які вже працювали в уряді і мали дуже гарну репутацію. Є молоді люди, у яких немає досвіду роботи на високих посадах і яким ще належить себе проявити.

Наприклад, міністр фінансів Ігор Уманський – це оптимальне призначення. Він, щоправда, працював в.о. міністра фінансів, але в дуже складний час. І має дуже хорошу репутацію у фінансових колах. Думаю, його кандидатура не викличе питань і у наших західних партнерів.

Хтось залишився, але на новій посаді, з розширенням функціоналу. До речі, залишилися люди, пов'язані з Гончаруком. Той же міністр юстиції Денис Малюська, інфраструктури – Владислав Криклій. Тобто тут питання в оцінках ефективності роботи. Ті міністри, які, на думку президента, працювали ефективно, продовжать працювати.

Звернув би увагу на призначення нового міністра оборони. Таран – колишній військовий, генерал. Але, що дуже важливо, він працював в Спеціальному центрі з контролю і координації припинення вогню. І цей досвід роботи дуже важливий. Завдання міністра оборони полягатиме в якнайбільш активній участі в процесі мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Завдання номер один зараз – механізм надійного припинення вогню. Як цього домогтися, у Тарана, думаю, розуміння є. А яким він буде в цілому міністром – не скажу. Треба буде спостерігати.

Тепер про перспективи оновленого уряду. Як ми вже переконалися щодо уряду Гончарука, затверджена програма Кабміну – не індульгенція. Зеленський досить нетерплячий, він вимагає результатів "на зараз". І, якщо результатів немає, він довго чекати не буде. Проте, думаю, уряд має резерв часу. Мінімум півроку. Можливо – до кінця року. Два фактори, які впливатимуть на його перспективу. Перший – оцінка ефективності роботи уряду президентом. Як у випадку з Гончаруком. Зеленський дає приблизно півроку, потім починає оцінювати. Другий фактор – насувається економічна криза. Якщо вона нас накриє дуже сильно, то тоді цей уряд буде приречений. Його доведеться скинути чисто тактично і сформувати антикризовий уряд. Тому від того, наскільки потужною буде глобальна економічна криза, наскільки сильно вона нас накриє, залежатиме і доля цього уряду".

Віталій Бала, політолог:

Віталій Бала. Фото: соцмережі

"Новий уряд не може стати центром ухвалення рішень. Хоча б з тієї простої причини, що прем'єр-міністр не є політичним "важковаговиком". Якби хтось із тих кандидатур, які обговорювалися останнім часом – чи то Тігіпко, чи Хорошковський, або Аваков – були призначені, тоді інше питання.

Зараз важливо побачити пропозиції або програму дій уряду. Потрібно розуміти, що має намір робити цей уряд, які завдання вирішуватиме і яким чином. Оскільки, якщо змінюється так кардинально кадровий склад уряду, то ми розуміємо, що новий склад підбирається під рішення певних завдань. Які ці завдання, ми поки не розуміємо.

Так, серед призначених міністрів є досить непогані професіонали, які мають заслуги в минулому. Той же міністр фінансів Уманський, міністр охорони здоров'я Ілля Ємець – професійні, компетентні люди в своїй сфері. Дмитро Кулеба – абсолютно не найгірший варіант, він може стати хорошим міністром закордонних справ. Але чи зможуть вони показати результат в поточних умовах, відстояти свою думку і сказати "ні" Офісу президента і навіть самому президенту, коли це потрібно буде сказати – питання.

На жаль, попередній уряд перетворився на підрозділ Офісу президента. Голова уряду, за ідеєю, мав розмовляти, консультуватися лише з президентом, спікером парламенту. Але коли в роботу уряду втручаються керівники Офісу, заступники, начальники управлінь тощо.- це стає проблемою".

Олексій Гарань, політолог, професор Києво-Могилянської Академії:

Олексій Гарань. Фото: соцмережі

"Кандидатура Шмигаля – це краще за кандидатуру Тігіпка або Хорошковського. Тому що навіть факт обговорення їх кандидатур повністю перекреслював передвиборчі обіцянки Зеленського.

В цілому враження: всі ці призначення виконуються, як то кажуть, "з коліс", уряд сформований досить хаотично, його склад досить строкатий. Я не виключаю, що ціла низка нових міністрів виявиться кращоюю, ніж їх попередники. Але сам процес формування, повторюся, досить хаотичний і безсистемний. У цьому сенсі показовий поділ міністерств. Спочатку ми створюємо міністерства-монстри, типу Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, Міністерство культури і спорту. А потім кажемо, що треба їх розділяти. Навіщо потрібно було об'єднувати Міністерство ветеранів і Міністерство окупованих територій, щоб менше, ніж через півроку, повертатися до попереднього варіанту?

Другий момент: по-хорошому, кандидати на посаду прем'єра, на посади міністрів повинні були б зустрітися з усіма фракціями парламенту. Щоб, щонайменше, показати, що вони хочуть заручитися підтримкою всіх фракцій, розповісти про своє бачення проблем в конкретній сфері і шляхів їх вирішення. Але цього не сталося".

Олексій Кошель, політолог, голова Комітету виборців України:

Олексій Кошель. Фото: соцмережі

"Я бачу кілька ключових проблем, які зрештою й призвели до відставки уряду Гончарука. Перша проблема: парламент в цілому і монобільшість зокрема не підтримували напрацювання Кабміну. Що, взагалі-то, нонсенс, оскільки парламент затверджував цей уряд, стверджував його програму, а тому повинен був розуміти, що має намір робити Кабмін, щоб її реалізувати. Однак, за даними Комітету виборців, за шість місяців роботи Верховна Рада підтримала близько 20% урядових законопроектів. Це не просто мало, це катастрофічно замало. В умовах парламентсько-президентської республіки, і тим більше при існуючій монобольшості, цей показник мав бути на рівні 70-80%. Для прикладу, уряд Яценюка і уряд Гройсмана мали, щонайменше, на третину більшу підтримку своїх проектів. При тому, що домовлятися з парламентом було ще складніше.

Друга проблема – уряд не був самостійним у розробці стратегії, плануванні своєї роботи. Плюс Гончарук як прем'єр не мав можливості формувати свою команду.

Так ось, зміна уряду ці глибинні проблеми, зрозуміло, не вирішила. Я маю глибокі сумніви, що новий прем'єр мав вплив на підбір кадрів в своєму уряді. Другий момент: незрозумілі підходи при підборі, критерії, за якими ті чи інші люди підбиралися на посади. А незрозумілі вони тому, що неясні завдання, які нові міністри покликані вирішувати. Я не думаю, що в тому числі парламентаріям, які проголосували за новий уряд, зрозуміло, з чим прийшов цей уряд, яку стратегію має той чи інший міністр. А значить, рано чи пізно виникне проблема з підтримкою законопроектів, погіршиться комунікація уряду і парламенту. Загалом, старі проблеми залишилися. І впливатимуть на роботу нового Кабміну, на результати точно так само, як вони впливали на роботу Кабміну Гончарука. І, я думаю, це уряд приречений повторити долю уряду Гончарука.

Щоправда, багато незрозумілого залишається у фігурі нового прем'єра. У нього був досвід управління підприємством, досвід роботи у виконавчій владі. У тому числі дуже нетривалий час на посаді губернатора і ще менш тривалий – на посаді віце-прем'єра. Але ось чи вистачить цього управлінського досвіду, щоб керувати урядом, тим більше в такій складній ситуації, в якій перебуває країна? Якщо йому вистачить мудрості, він візьме собі досвідчених радників і може заповнити прогалини в практичному досвіді, прислухаючись до їхніх порад".

Максим Джигун, політолог:

Максим Джигун. Фото: соцмережі

"Ми побачили, що міністри, яких змінили, – це щонайбільш контраверсійні представники уряду Гончарука. Ті, чиї дії викликали найбільшу критику і роздратування в суспільстві. Та ж Зоряна Скалецька викликала шквал критики, оскільки, як вважав народ, не впоралася з найбільшим викликом – коронавірусом. А головне, комунікація її з суспільством була абсолютно непереконливою. Тому очевидно, що одним із завдань зміни уряду була нейтралізація негативу, який оточував уряд, точніше, ряд його членів, і почав поширюватися на владу в цілому, в тому числі на президента Зеленського.

Суспільству надсилається меседж, що влада вчиться, влада бачить свої помилки і виправляє їх, влада оновлюється. Але, на моє глибоке переконання, цей крок матиме якийсь позитивний ефект лише на короткостроковий час. Відновити той рейтинг, який мали і президент, і уряд восени минулого року, вважаю, неможливо.

Що стосується оновленого уряду, то про більшість нових облич в Кабміні поки сказати нічого не можна. Частина з них маловідомі і малопублічний люди. Деякі вже працювали в уряді раніше – на різних посадах. І навіть якщо вони тоді себе добре виявили, виникає певний дисонанс – адже президент Зеленський прийшов з ідеєю тотального оновлення влади, він привів із собою людей, які до цього ніколи не були в політиці. Тепер ця логіка ламається.

Зрозуміло, що це десь вимушений крок: президент побачив, що бути новим, володіти значними теоретичними знаннями недостатньо. Потрібен досвід, що називається, роботи "в полях".

Дивіться також, що думають про нового прем'єра Дениса Шмигаля народні депутати України:

Реклама

Всі подробиці в спецтемі Новий Кабмін

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Новини партнерів

Загрузка...

Новини партнерів

Загрузка...
загрузка...

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти