20 "страт" парламентських: що Рада пропонує зробити з КСУ

10 листопада 2020, 14:44

Олександра Романюк Олександра Романюк

У парламенті зареєстровано понад 20 законопроєктів, які змінюють роботу Конституційного Суду

Після того, як Конституційний Суд України скасував покарання за корупцію, до Верховної Ради буквально посипалися законопроєкти, пов'язані з цим рішенням.

Реклама

За тиждень було зареєстровано понад 20 законопроєктів, якими пропонують змінити роботу КСУ в цілому і суддів зокрема.

Сайт "Сьогодні" розбирався, як депутати мають намір змінити ситуацію.

Як відреагували в Раді

Одним з перших у парламенті було зареєстровано законопроєкт (№4288), поданий президентом Володимиром Зеленським.

Він називається "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" і в якості механізму відновлення цієї довіри пропонує розпустити Конституційний Суд, набравши потім новий.

Реклама

А рішення суду про скасування положень антикорупційних законів просто визнати неправосудним ("нікчемним").

Через пару днів біля президентського законопроєкту з'явилися два альтернативних, в тому числі один відверто саркастичний.

Так, проєкт №4288-1 пропонує визнати нікчемним не тільки рішення Конституційного Суду про скасування покарання за корупцію, а й рішення про законність розпуску парламенту в минулому році.

Другий альтернативний законопроєкт (№4288-2), навпаки, пропонує рішення КСУ визнати правильним і в подальшому не поширювати антикорупційне законодавство на суддів.

Як хотіли захистити суддів

Серед проєктів, поданих після скандалу з КСУ, є кілька, які пропонували просто вивести суддів з-під дії антикорупційного законодавства. Тоді, мовляв, можна обійти рішення КСУ і відновити норми для інших чиновників.

Реклама

Так, найпершим, ще до президентського, був поданий законопроєкт №4287, який запропонував просто викреслити зі списків осіб, на яких поширюється антикорупційне законодавство, всіх суддів, а заодно і присяжних.

Судячи з назви проєкту – "Про внесення змін... щодо забезпечення незалежності судової влади під час реалізації антикорупційної політики", – очікується, що завдяки цьому судова влада стане по-справжньому незалежною.

Як пропонують контролювати суддів

Ідея – не поширювати дію закону про боротьбу з корупцією на суддів – закладена і в законопроєкті №4293. Правда, для них пропонується прописати аналогічні вимоги в профільних законах: "Про судоустрій і статус суддів" та ін.

Розрахунок напевно на те, що КСУ не стане "рубати сук, на якому сидить", тобто скасовувати закони, які регламентують його існування.

Проєкти №4292 і 4292-1 також пропонують, щоб вимога подавати декларації була записана в законі "Про судоустрій і статус суддів".

Реклама

А контроль за правильністю заповнення декларацій і способом життя суддів замість НАЗК покладено на Вищу кваліфікаційну комісію суддів.

Як хочуть відновити закон

Деякі законопроєкти намагаються вирішити проблему ліквідованих статей в антикорупційному законодавстві, через що Україна може не тільки повернутися до "домайданного" стану в плані засилля корупції, а й ризикує нарватися на проблеми з міжнародними фінансовими донорами і з Євросоюзом (боротьба з корупцією, нагадаємо, була однією з умов безвізового режиму з ЄС).

Як депутати мають намір відновити антикорупційне законодавство? Та дуже просто.

Наприклад, проєкт №4300, який має на меті законодавчо відновити повноваження Нацагентства з запобігання корупції (НАЗК), пропонує формулювання, скасовані рішенням КСУ, повторити буква в букву в статтях з новим порядковим номером.

В тренді
Never again, а не 9 травня. Зеленський вшанував жертв Другої світової війни

Проєкт №4301 таким же чином пропонує вчинити зі ст. 366-1 КК про покарання за декларування недостовірної інформації, яку "забракував" КСУ: переписати її слово в слово під номером 366-2.

Законопроєкт №4304, який підписали 125 народних депутатів і який вважається першочерговим для розгляду, пропонує не морочитися навіть з переписуванням скасованих статей.

"Відновити з дня набрання чинності цим законом дію пунктів... в редакціях зазначених положень, які діяли станом на 27 жовтня 2020 року", – так записано в першій і єдиній статті цього законопроєкту.

При цьому, нагадаємо, в Конституції записано: "Рішення і висновки, прийняті Конституційним Судом, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені "(ст. 151-1).

Висновок Головного науково-експертного управління щодо цього законопроєкту свідчить: "Положення законопроєкту містять ознаки невідповідності вищевказаним положенням Конституції України".

Цей проєкт передбачається проголосувати на найближчому засіданні Ради. Можливо, він був би вже проголосований, якби в останній момент не з'явився альтернативний законопроєкт – №4303-1.

Цей альтернативний, в принципі, теж пропонує просто відновити дію скасованих статей. І описати, що надалі "антикорупційні" статті не будуть поширюватися на суддів – їхні декларації повинна перевіряти Державна судова адміністрація.

Які покарання хочуть пом'якшити

Законопроєкт №4307, відповідаючи на закид КС в розмитості формулювань, пропонує уточнити розмір "помилки" в декларації, після якої настає кримінальна відповідальність. Це 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, або 549 250 грн (на сьогоднішній день).

А ось законопроєкт №4309 вирішив взяти до уваги аргумент КСУ, що кримінальна відповідальність – занадто суворе покарання для корупціонерів, і встановити за обман в деклараціях лише адміністративне покарання, тобто штраф.

Якщо розмір помилки/обману становить 100-250 прожиткових мінімумів – штраф 1000-2500 неоподатковуваних мінімумів (17 000 – 42 500 грн), якщо понад 250 прожиткових мінімумів – 2500 – 5000 неоподатковуваних мінімумів (42 500 – 85 000 грн).

А автори проєкту закону №4310 пропонують зберегти кримінальну відповідальність за недостовірне декларування, але карати винних не тюремним ув'язненням, а штрафом від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів (51 000 – 102 000 грн) або в крайньому разі звільненням і громадськими роботами від 150 до 240 годин (це менше двох місяців).

Як хочуть змусити працювати суддів

Півсотні депутатів з різних фракцій і груп виступили співавторами законопроєкту №4311, який пропонує збільшити "поріг повноважності" КСУ з 12 до 17 суддів.

Тобто розглядати конституційне провадження суд матиме право, тільки коли в його складі є мінімум 17 суддів з 18 можливих. Сьогодні, нагадаємо, призначено тільки 15 суддів КСУ.

Альтернативні законопроєкти №4311-1 і 4311-2 пропонують, навпаки, знизити цей поріг, дозволивши суддям приймати рішення двома третинами з числа суддів, що вступили в повноваження. Тобто якщо сьогодні призначено 15 суддів, легітимними будуть рішення, які розглядають не 12, а 10 суддів.

А ось законопроєкт №4317 пропонує підвищити обов'язкову кількість голосів "за" при винесенні рішення. Зараз мінімум становить 10 голосів, а пропонується збільшити цю кількість до 12.

Нагадаємо: за скасування положень антикорупційного законодавства проголосували 11 суддів КСУ, ще четверо висловили "окрему" або " таку що розходиться" думку.

Нагадаємо, що суддя Конституційного Суду Володимир Мойсик вважає, що законопроєкт про відновлення е-декларування може стати компромісним варіантом у вирішенні конституційної кризи. Більш того, суд навіть готовий роз'яснити своє скандальне рішення щодо скасування частини антикорупційного законодавства.

Підпишись на наш telegram

Лише найважливіше та найцікавіше

Підписатися

Реклама

Читайте Segodnya.ua у Google News

Реклама

Натискаючи на кнопку «Прийняти» або продовжуючи користуватися сайтом, ви погоджуєтеся з правилами використання файлів cookie.

Прийняти